18 листопада 2025 року
м. Київ
справа №760/19289/22
адміністративне провадження № К/990/40020/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 29.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №760/19289/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 12.09.2022 серії ЕГА №782208.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 29.12.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025, позов повернуто позивачеві на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 30.09.2025 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: 1) надання касаційної скарги в новій редакції та її копій відповідно до кількості інших учасників справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, 2) надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі; 3) надання клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому навести підстави для його поновлення.
03.11.2025 до Верховного Суду від скаржника надійшла уточнена касаційна скарга.
Встановлено, що в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 було вручено ОСОБА_1 04.09.2025, з посиланням на відповідні докази отримання.
За приписами статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Верховним Судом в системі "Діловодство спеціалізованого суду" витребувано електронну справу №760/19289/22 із Шостого апеляційного адміністративного суду та встановлено, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 було вручено ОСОБА_1 04.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 вважається врученою скаржнику 04.09.2025.
Відтак, скаржник подав касаційну скаргу з дотриманням строку, передбаченого частиною другою статті 329 КАС України.
З огляду на наведене, наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши уточнену касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на наступне.
Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника, що положеннями частини другої статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зокрема, ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Суд першої інстанції, повертаючи позов позивачеві, керувався, зокрема, положеннями частини другої статті 123 КАС України та виснував, що позивачкою не наведено належних обґрунтувань та не надано доказів неможливості звернення до суду в установлені законом строки та доказів на підтвердження того, що пропуск строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Враховуючи вказані критерії у даній конкретній справі, зокрема, з урахуванням строку, що минув з дня обізнаності позивачки про оскаржену постанову до дня звернення до суду (близько трьох місяців), за відсутності переконливих доводів, які б свідчили про наявність нездоланних перешкод для звернення з відповідним позовом в розумний строк, окружний суд не вбачав достатніх правових підстав для задоволення клопотання про поновлення строку для звернення до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, погоджуючись із означеними висновками суду першої інстанції, констатувала неповажність причин пропуску позивачкою строку на звернення до адміністративного суду. Апеляційний суд вказав, що сукупність доводів і обставин, наведених вказаною особою, не підтверджуються наявними і допустимими доказами на обґрунтування поважності причин пропуску строку.
Перевіркою змісту поданої у цій справі уточненої касаційної встановлено наступне.
Так, в уточненій касаційній скарзі скаржниця зазначила, що судами першої та апеляційної інстанції були порушені головні принципи судочинства, тобто не витребувані докази злочину, який інкримінують позивачці бездоказово представники поліції та упереджене однобоке дослідження документів; порушено принцип змагальності сторін, який гарантується Конституцією України. Також скаржниця не погоджується із відхиленням судами наданих довідок про лікування.
Отже, уточнена касаційна скарга містить лише виклад обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями. Проте, як вже встановлено, скаржником належним чином не обґрунтовано підстави, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відтак, станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 08.10.2025 про залишення касаційної скарги без руху в частині належного викладення підстав касаційного оскарження, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Варто зауважити, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23.10.1996, заява №21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19.12.1997, заява №26737/95).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 169, 328- 330, 332 КАС України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №760/19289/22 - задовольнити.
Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 29.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №760/19289/22 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько А.В. Жук