18 листопада 2025 року
Київ
справа №420/36559/24
адміністративне провадження №К/990/46208/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 420/36559/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
10.11.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.10.2025 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив, апеляційну скаргу залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 03.02.2025, проте, апеляційну скаргу подано лише 14.10.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Під час повторного звернення ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було вмотивоване тим, що скаржник не знехтував своєю процесуальною поведінкою, а вчинив усі можливі дії для оскарження рішення суду першої інстанції, проте, несвоєчасна сплата судового збору відбулась не з його вини.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд зауважив, що відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження того, які саме дії ним вчинялись з метою своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, суд звернув увагу, що ухвала про повернення вперше поданої апеляційної скарги доставлена до електронного кабінету скаржника 21.03.2025, судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено 02.10.2025 згідно з платіжною інструкцією № 3271, а з повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 14.10.2025, тобто через двісті сім днів після отримання ухвали про повернення попередньо поданої апеляційної скарги, і причин такої тривалості у клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначив.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване відсутністю фінансування для сплати судового збору.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Зазначав, що ГУ ДПС було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Також приведено практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до суду.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
У цій справі мають місце такі обставини: вперше подану 27.02.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 28.02.2025 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору); ухвалою від 06.03.2025 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків; ухвалою від 20.03.2025 суд апеляційну скаргу повернув заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суду; повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 14.10.2025. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Приведена скаржником практика Європейського суду з прав людини не впливає на вищенаведений висновок, оскільки питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується в кожному конкретному випадку з огляду на доводи, які зазначаються у заяві про поновлення строку. В даному випадку, скаржник не навів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення апеляційної скарги у більш стислий строк.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 420/36559/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко