18 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/7483/21
провадження № К/990/44358/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС у м. Києві, про зобов'язання вчинити дії,
29 жовтня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника Грабчака Віктора Михайловича звернулися з позовом до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС у м. Києві, в якому просили:
- зобов'язати Державну податкову службу України надати адвокату Грабчаку Віктору Михайловичу як уповноваженому представнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомості щодо переплат померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 платника податків ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) зі сплати податків станом на день постановлення судом відповідного рішення у розрізі виду податкового платежу та органу ДПС за місцем сплати цього податку.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 17 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Грабчака В.М., який діє в інтересах спадкоємців померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо надання інформації про суми переплат померлого ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) зі сплати податків та зборів станом на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у розрізі виду податкового платежу та органу ДПС за місцем сплати цього податку.
Зобов'язав Державну податкову службу України повторно розглянути адвокатський запит адвоката Грабчака В.М., який діє в інтересах спадкоємців померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо надання інформації про суми переплат померлого ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) зі сплати податків та зборів станом на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у розрізі виду податкового платежу та органу ДПС за місцем сплати цього податку, у встановлені законодавством строки із наданням відповідей на поставлені у такому запиті питання.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова служба України оскаржила їх у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 640/7483/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС у м. Києві, про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська