18 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/21960/24 пров. № А/857/23106/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 380/21960/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправними дій,
місце ухвалення судового рішення м. Львів,
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїКарп'як О.О.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 380/21960/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправними дій задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Закарпатській області про відмову в перерахунку пенсії № 134550020641 від 19.09.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п. 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-УІІІ та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723, з 11.09.2024 року із визначенням її розміру відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управління ДПС у Львівській області №594-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №595-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №71-13-01-10-21 від 11.09.2024 р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (адреса:20453063, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна,4) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) 1211,20 грн., сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що заява позивачки опрацьовувалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким винесено рішення № 134550020641 від 19.09.2024 про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії є те, що в результаті розгляду матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 08.05.1981, позивачка працює в Державній податковій інспекції з 10.07.1989. Посадовим особам контролюючих органів згідно ст. 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, тому відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Період роботи позивачки в органах Державної податкової служби з 10.07.1989 по 08.08.2022 зараховано до стажу державної служби. Вказує, що при переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця розмір пенсії призводить до зменшення з 10 347,21 грн. до 2361,00 грн. У рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року № 380/11894/23 відсутні зобов?язання щодо врахування довідок про заробітну плату для визначення розміру пенсійної виплати відповідно до Закону України "Про державну службу". Відтак у позивачки відсутні підстави для переведення на пенсію про державну службу відповідно до Закону № 889-VII із врахуванням довідок про складові заробітної плати.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідачі повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлена шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу зазначену позивачем, про що в матеріалах справи міститься відповідне відстеження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023, яке набрало законної сили, у справі №380/11894/23 встановлено право позивача на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Спір у цій справі виник стосовно обчислення пенсії позивача при виконанні рішення суду без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №594-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №595-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №71-13-01-10-21 від 11.09.2024 р.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачкою довідки відповідають формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, визначеним Порядком №622, та відображають складові заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавку за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, виконання особливо важливої роботи, премію, інші виплати, за останнім місцем роботи позивачки перед зверненням за пенсією.
Отже, у спірному випадку обчислення позивачу пенсії державного службовця відповідно до Порядку № 622 повинно здійснюватися з урахуванням довідок, виданих Головного управління ДПС у Львівській області №594-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №595-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №71-13-01-10-21 від 11.09.2024 р.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
24.03.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо проведення переходу з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.03.2023 №134550020641 “Про відмову у перерахунку пенсії» відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку та переході на пенсію, оскільки довідка №176-13-01-10-00-11 від 24.03.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не містить відомостей станом на яку дату становить дана зарплата.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі 380/11894/23, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.03.2023 №134550020641 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди її роботи в органах податкової служби з 10.07.1989 по 08.08.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2023 щодо перерахунку та переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено повністю.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області від 19.09.2024 № 134550020641, відмовлено у перерахунку пенсії - перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу».
Дане рішення обґрунтоване зокрема наступним: «…В результаті розгляду матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 08.05.1981 року, заявниця працює в Державній податковій інспекції з 10.07.1989 року. Посадовим особам контролюючих органів згідно ст.343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, тому відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону Nє3723 та актами Кабінету Міністрів України. Період роботи заявниці в органах Державної податкової служби з 10.07.1989 року по 08.08.2022 року зараховано до стажу державної служби рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року № 380/11894/23. При переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» розмір пенсії призводить до зменшення з 10347,21 грн. до 2361,00 грн. У рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року № 380/11894/23 відсутні зобов?язання щодо врахування довідок про заробітну плату для визначення розміру пенсійної виплати відповідно до Закону України «Про державну службу». Враховуючи вищевикладене у гр. ОСОБА_2 , відсутні підстави для переведення на пенсію про державну службу відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. Nє889-VII із врахуванням довідок про складові заробітної плати Nє594-13-01-10-00-11; Nє595-13-01-10-00-11; Nє71-13-01-10-21 від 11.09.2024р…».
Не погоджуючись з вказаним рішенням та діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі 380/11894/23, яке набрало законної сили, встановлено, що періоди роботи позивачки в органах державної податкової служби з 10.07.1989 по 08.08.2022 зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 XII. Враховуючи зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду роботи в органах державної податкової служби з 10.07.1989 по 08.08.2022 її стаж державної служби станом на 01.05.2016 становив понад 10 років, а станом на час досягнення пенсійного віку понад 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право позивачу на переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, встановлені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі 380/11894/23, яке набрало законної сили, обставини в силу вимог четвертої статті 78 КАС України є преюдиційними та не підлягають доказуванню.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також стаття 14 КАС України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Таким чином, позивач має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, а тому додаткового підтвердження відповідного права позивача не потребується.
При цьому, колегія суддів зазначає, що аргументи відповідача про те, що розмір пенсії позивачки внаслідок проведеного ним перерахунку зменшується, свідчать лише про одне - відповідач зловживає своїми процесуальними обов'язками та фактично саботує реалізацію власних повноважень, при цьому відверто порушує як вимоги закону, так і права позивачки, котра змушена в черговий раз звертатися до суду для призначення їй пенсії держслужбовця. Натомість відповідач фактично проводить перерахунок пенсії на підставі положень Закону № 1058, а не відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ - у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках №594-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №595-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №71-13-01-10-21 від 11.09.2024 р.
Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII є джерелом інформації про доходи позивача, що повинні враховуватися при обчисленні розміру її пенсії, однак відповідачем не враховано вказані довідки, чим, на думку суду, допущено протиправну бездіяльність.
ч.1 ст.1 Закону України від 24.03.1993 №108/95-ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
ч.1 ст. 66 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
На момент виникнення спірних правовідносин, призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» визначено Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що форма довідки про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Колегія суддів звертає увагу, що при обчисленні розміру пенсії позивачки на підставі Закону № 3723-ХІІ (у розмірі 60 відсотків від заробітку) розмір її пенсії збільшиться, а не зменшиться.
Отже вірним є висновок суду першої інстанції, що ефективним захистом порушеного права позивачки є зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п. 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-УІІІ та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723, з 11.09.2024 року із визначенням її розміру відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управління ДПС у Львівській області №594-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №595-13-01-10-00-11 від 11.09.2024 р.; №71-13-01-10-21 від 11.09.2024 р..
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 380/21960/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос