11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/145/25 пров. № А/857/27019/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання - Гепфель А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року (суддя - Микитюк Р.В., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС" у січні 2025 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №020184/0702 від 20.09.2024, яким застосовано штрафні санкції на суму - 2 506 193,84 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.09.2024 позивач засобами поштового зв'язку отримано акт перевірки від 23.08.2024 №14980/09-19-07-02/20547427. Згідно висновків акту зазначено про порушення ст. 13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" при здійсненні зовнішньоекономічних розрахунків. Не погодившись із фактами та висновками акту ГУ ДПС в Івано-Франківській, позивачем подано заперечення до акту, які відповідачем залишено без змін. 20.09.2024 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №020184/0702, яке отримано позивачем засобами поштового зв'язку 24.09.2024.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що наданий позивачем у спірному випадку лист нерезидента про неможливість проведення оплати за поставлений згідно контрактів товар підтверджує настання форс-мажорних обставин, причин несвоєчасного надходження частини валютної виручки від нерезидента. Також вказує, що загальновідомою є обставина введення воєнного стану на території України, що є форс-мажорною обставиною.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі направлення на перевірку від 12.08.2024 № 4596, виданого Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 - головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до п.п. 19 1.1.4. п. 19.1 ст.19, п.п. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 розділу I, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 29.07.2024 №2322-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС» (скор.- ТОВ «ЛІГОС»), код ЄДРПОУ 20547427, з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.03.2024 року по 31.07.2024 року, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки, за результатами якої складено акт перевірки №14980/09-19-07-02/20547427 від 23.08.2024 (а.с.18-27). Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- статті 13 Закону України від 21.06.2018, №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" при здійсненні розрахунків по експортних контрактах:
- №05/06/2022 від 28.06.2022 із нерезидентом "Ligos Europa GmbH" (Німеччина);
- №10/10/2022 від 17.10.2022 із нерезидентом "Ligos Europa GmbH" (Німеччина).
Позивачем на акт №14980/09-19-07-02/20547427 від 23.08.2024 подано заперечення (а.с.35-37).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №020184/0702 від 20.09.2024, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПКУ і п.5 статті 13 Закону України від 21.06.2018, №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" та застосовано штрафні санкції на суму - 2 506 193,84 (а.с. 40).
Згідно п. 56.2 ст. 56 ПКУ подано скаргу про перегляд результатів перевірки до ДПС України (а.с.41-42).
Рішенням ДПС України від 05.12.2024 за №36474/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін ППР ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 20.09.2024 (а.с.43-46).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п.7 Закону України від 21.06.2018, № 2473-VIII (у редакції Закону України від 06.12.2019 № 361-IX, редакція діє з 28.04.2020) "Про валюту і валютні операції" уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов'язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
З 28.04.2020 діє редакція ст.20 розділу ІІІ Закону України, від 06.12.2019, № 361- IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а саме фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.
До 28.04.2020 діяла редакція п.1 статті 15 Закону України від 14.10.2014, № 1702-VII "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а саме фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150000 гривень.
Згідно п.21 розділу ІІ Постанови Національного банку України від 02.01.2019, № 5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", із змінами внесеними постановою Правління НБУ від 07 липня 2022 року №142 (по операціях з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 днів).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019, № 7 "Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів".
У відповідності до статті 13 Закону України, від 21.06.2018, № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції":
- У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (пункт 2).
- У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (пункт 3).
- За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно (пункт 4).
- Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина 5).
- У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс- мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина 6).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем (частина 7).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (частина 8).
ТОВ "Лігос", в особі директора Попадинця Андрія, далі "Продавець", та фірма "Ligos Europa GmbH" (Німеччина) в особі виконавчого директора Андрія Болендера, далі "Покупець" уклали Контракт 17.10.22 №10/10/2022.
ТОВ "Лігос" відповідно до укладеного договору поставило фірмі "Ligos Europa GmbH" (Німеччина) продукти харчування (круасани з різною начинкою, код товару 19059070 та обладнання код товару 84381010).
Станом 01.03.2024 по даному контракту рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 216 663,42 Євро, в тому числі протермінована по наступним відвантаженням:
25.07.2023 згідно МД 23UA206020013146U5 відгрузило товар (обладнання для виробництва хлібобулочних, кондитерських виробів, код товару 84381010) на суму 125712 Євро. Від фірми "Ligos Europa GmbH" кошти поступили на розрахунковий рахунок UA213365030000026001302009608 Філії - Івано-Франківське облуправління АТ "Ощадбанку" 21.09.2023 в сумі 14105,04 Євро, станом на 21.01.2024 виникла протермінована дебіторська заборгованість в сумі 111606,96,0 Євро (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 21.01.2024).
Пеня нарахована до 29.02.2024 актом перевірки від 22.03.2024 №5543/09-19-07- 02 /20547427
Станом на 01.03.2024 року по даній відгрузці рахується протермінована дебіторська заборгованість в сумі - 111 606,96 Євро.
В перевіряємому періоді від фірми "Ligos Europa GmbH" кошти поступили на розрахунковий рахунок UA213365030000026001302009608 Філії - Івано-Франківське облуправління АТ "Ощадбанку" в сумі - 33410,0 Євро.
Станом на 31.07.2024 по відвантаженню від 25.07.2023 згідно МД 23UA206020013146U5 рахується протермінована дебіторська заборгованість в сумі 78 196,96 євро.
По відвантаженню від 14.09.2023 згідно МД 23UA206020016896U0 на суму 26698,27 Євро, станом на 12.03.2024 виникла протермінрвана дебіторська заборгованість в сумі 26698,27 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків -12.03.2024), протерміновано - 113 днів.
Від фірми "Ligos Europa GmbH" кошти не поступили на розрахунковий рахунок.
Станом на 31.07.2024 по даній відгрузці рахується протермінована дебіторська заборгованість в сумі - 26698,27 Євро.
По відвантаженню від 18.10.2023 згідно МД 23UA206020019926U6 на суму 24758,21 Євро, станом на 15.04.2024 виникла протермінрвана дебіторська заборгованість в сумі 24758,21 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків -15.04.2024), протерміновано - 79 днів.
Від фірми "Ligos Europa GmbH" кошти не поступили на розрахунковий рахунок. Станом на 31.07.2024 по даному відвантаженню рахується протермінована дебіторська заборгованість в сумі - 24758,21 Євро.
По відвантаженню від 03.11.2023 згідно МД 23UA206020021081U5 на суму 13714,46 Євро, станом на 01.05.2024 виникла протермінрвана дебіторська заборгованість в сумі 13714,46 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 01.05.2024), протерміновано - 63 дні.
Від фірми "Ligos Europa GmbH" кошти не поступили на розрахунковий рахунок. станом на 31.07.2024 по даному відвантаженню і рахується протермінована дебіторська заборгованість в сумі - 13714,46 Євро.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.02.2023 до Контракту №10/10/2022 від 17.10.2022 внесено зміни в п.9.3 цього Контракту та викладено в наступній редакції: "Якщо сторони не можуть дійти згоди, спірні питання передаються на вирішення до Міжнародного Комерційного Арбітражного Суду при Торгово-промисловій палаті України або відповідного господарського суду за місцем знаходження Продавця - Господарського суду Івано-Франківської області, на вибір позивача".
Ця додаткова угода є невід'ємною частиною контракту №10/10/2022 від 17.10.2022, складена у двох екземплярах - по одному для кожної сторони, та набирає чинності з 01.02.2023.
Суд звертає увагу, що у ТОВ "Лігос" відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) на перевищення строків розрахунків по контрактах: № 05/06/2022 від 28.06.2022 та № 10/10/2022 від 17.10.2022 із нерезидентом "Ligos Europa GmbH" (Німеччина).
Водночас, ТОВ "Лігос" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою від 20.06.2024 (вх.№5706/24 від 21.06.2024 року), про стягнення заборгованості в сумі 153 095,02 Євро із нерезидента "Ligos Europa GmbH" за поставлений товар по контракту 10/10/2022 від 17.10.2022.
Господарський суд Івано-Франківської області 03.07.2024 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі №909/593/24 (а.с.111-113).
30.07.2024 Господарський суд Івано-Франківської області виніс рішення по справі №909/593/24. Позов задоволено, стягнуто із фірми "Ligos Europa GmbH" на користь ТОВ "Лігос" кошти в сумі 153 095,02 Євро заборгованості за поставлений товар (а.с.106-110).
У відповідності до статті 13 Закону України, від 21.06.2018, № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції": - У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Пеня нарахована до 21.06.2024 (до дня звернення до Господарського суду Івано- Франківської області із позовною заявою).
Таким чином, ТОВ "Лігос" порушено статтю 13 Закону України, від 07.02.2019, № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції» по контракту: № 10/10/2022 від 17.10.2022 із нерезидентом "Ligos Europa GmbH" (Німеччина).
Стосовно покликання апелянта на форс-мажорні обставини колегія суддів зазначає наступне.
Згідно загального офіційного листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, Торгово- промислова палата України, на підставі ст. ст. 14,14-1 Закону України "Про торгово- промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У зв'язку з чим позиція позивача обумовлена тим, що обставини непереборної сили є загальновідомим фактом, який не потребує додаткового підтвердження жодними документами.
За вимогами ст.6 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс- мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Частиною 1ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс- мажорних обставин.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22.
Разом з тим, пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених уст. 3.1 регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб (підпункт 5.1 пункту 5 Регламент ТПП).
Разом з тим, під час перевірки позивачем не надано копії таких документів уповноваженої установи, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору. Крім того, через призму згаданих вище умов зовнішньоекономічного контракту суд зазначає, що указані документи повинні були бути у розпорядженні сторони договору, щодо якої виникли обставини непереборної сили, ще на етапі здійснення розрахунків.
Слід зауважити, що надання Сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов'язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов'язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов'язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань).
Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов'язання, що сталося внаслідок такого форс- мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов'язання і не є підставою для припинення зобов'язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов'язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання конкретною особою (учасником) в межах укладеного міжнародного договору. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 320/44802/23.
Апеляційний суд резюмує, що податкове повідомлення - рішення №020184/0702 від 20.09.2024, яким застосовано штрафні санкції на суму - 2 506 193,84 грн є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року в справі №300/145/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 18.11.25