18 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/5171/25 пров. № А/857/22349/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 460/5171/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії,
місце ухвалення судового рішення м. Рівне
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїЗозуля Д.П.
дата складання повного тексту рішення20.05.2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі № 460/5171/25 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23024-суд від 24.02.2025, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23024-суд від 24.02.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16.05.2025 на адресу Рівненського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 460/5171/25 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 605,60 грн.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а зокрема зазначає про не співмірність присуджених витрат по сплаті судового збору.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що беручи до уваги ту обставину, що рішення суду від 24.04.2025 у справі №460/5171/25 позов задоволено частково, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: в розмірі 605,60 грн, а не 1211,20 грн як просив позивач у заяві.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у березні 2025 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023, виходячи із сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23024-суд від 24.02.2025, з обов'язковим підвищенням пенсії (щорічної індексації) за нормами статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.03.2024 року на коефіцієнт збільшення 1,0796 встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, та з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення 1,115 встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі № 460/5171/25 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23024-суд від 24.02.2025, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23024-суд від 24.02.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16.05.2025 на адресу суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
За правилами ч.1- ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні), то розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення також здійснюється судом без участі сторін (у письмовому провадженні).
За правилами ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Отже, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до квитанції за № 23 від 19 березня 2025 року, позивачем при зверненні до Рівненського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн (а.с. 26).
Як зазначалося вище при ухваленні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня2025 року у справі № 460/5171/25 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат щодо сплаченого заявником судового збору.
Водночас в силу вимог ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки рішенням Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено частково, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені заявником за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Як наслідок суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що понесені заявником у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають до часткового відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в розмірі 605,60 грн.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 460/5171/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос