12 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/10826/25 пров. № А/857/35182/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року про закриття провадження, прийняту суддею Хомою О.П. у м. Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, В/Ч НОМЕР_1 ), в якому просив визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та нарахування і виплату індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 у сумі 1747,33 грн;
- зобов'язати В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078 у сумі 81 877,90 грн та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44), з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 провадження у справі закрито відповідно до п.4 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Закриваючи провадження, суд виходив з того, що не можна зобов'язувати відповідача виконати судове рішення у спосіб ухвалення стосовно цього іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Позивач не погоджується із розрахунком індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018, проведеним відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 380/9431/21, резолютивною частиною якої зобов'язано військову частину провести індексацію грошового забезпечення позивача за спірний у цій справі період із конкретно визначеним місяцем підвищення доходу (базовим місяцем), стверджуючи, що такий є некоректним, оскільки відповідачем не дотримано вимог, передбачених Порядком № 1078.
Тобто за своєю суттю спір у цій справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням судового рішення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що предметом спору в цій справі є порядок обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 як базового місяця, при її обчисленні застосуванню підлягає пункт 5 Порядку №1078, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01.12.2015.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, якою було затверджено схему посадових окладів.
Суд першої інстанції не з'ясував, за яких конкретних обставин прийняте попереднє судове рішення, позаяк предметом позову у справі №380/9431/21 вирішувалось питання щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з грудня 2015 по лютий 2018 із застосуванням базового місяця, що привело до не нарахування жодних сум індексації.
Натомість, у цій справі на підставі отримання позивачем розрахунку індексації грошового забезпечення проведеного на виконання судового рішення у справі №380/9431/21, виник новий спір з приводу саме порядку нарахування індексації.
Просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З обставин справи вбачається, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, які склали підстави для прийняття оскаржуваного процесуального судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З огляду на п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи з сформульованої практики, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 справа № 9901/432/18, постановах Верховного Суду від 17.10.2019 в справі № 340/869/19, від 30.01.2020 в справі № 2а-161/11, від 30.04.2020 в справі №813/4138/17, від 26.05.2020 в справі № 805/1963/17-а, від 16.07.2020 в справі №182/3773/15-а, умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Судом встановлено, що у справі №380/9431/21 позивач оскаржував бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з грудня 2015 по лютий 2018 та просив зобов'язати В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця січень 2008.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 у справі №380/9431/21 позов задоволено частково, визнано протиправними дії В/Ч НОМЕР_1 щодо нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 по лютий 2018 з урахуванням базових місяців - січень 2015, травень 2015, серпень 2015, січень 2016, серпень 2017, січень 2018. Зобов'язано В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця - грудень 2014. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 рішення у справі №380/9431/21 в частині зобов'язання В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 по лютий 2018 з урахуванням базового місяця - грудень 2014 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким зобов'язано В/Ч НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 по лютий 2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 та здійснити виплату з врахуванням виплачених сум.
Врешті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 у справі №380/9431/21 залишено без змін.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов'язання нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 81877,90 грн. та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядок №44, з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції не здійснив порівняльного аналізу підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі №380/9431/21, не з'ясував ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з'ясування є передумовою для закриття провадження в адміністративній справі з підстав встановлених пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предмет у даній справі та у справі №380/9431/21 не є тотожними, оскільки ОСОБА_1 просить нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення у чітко визначеному розмірі за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, що не досліджувалося під час попереднього судового розгляду, оскільки суд вирішував питання права на індексацію з урахуванням базового місяця січень 2008.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що суд не вирішував позовних вимог про нарахування та виплату індексацію-різниці грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та застосування Порядку №44.
Крім того, позивач просить нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, натомість у справі №380/9431/21 спірним є період з січня 2015 по лютий 2018.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що вимоги заявлені позивачем у цій справі вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №380/9431/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до пункту 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого позивач не погоджується.
Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 28 лютого 2025 у справі № 520/22702/24, від 15 грудня 2022 у справі №460/3473/21, від 23 січня 2023 у справі №340/3391/22, від 31 січня 2023 у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 у справі №560/11003/22 та багатьох інших.
Відтак, аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову та аргументи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не вірно застосовано інститут закриття провадження у справі та порушено норми процесуального права, що має наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року про закриття провадження у справі №380/10826/25 скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш
Повне судове рішення складено 18.11.2025