Постанова від 17.11.2025 по справі 500/5858/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/5858/24 пров. № А/857/5128/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Матковської З.М.

суддів- Гінди О.М., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №500/5858/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Юзьків М.І., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 20 січня 2025 року),-

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому просив ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192550004340 від 16.08.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.01.1982 по 31.12.1990 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статтi 26 Закону України "Пpо загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.07.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком після досягнення 63-річного віку. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю страхового стажу роботи.

Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначення пенсії за віком протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №500/5858/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192550004340 від 16.08.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням наданої судом у рішенні правової оцінки, зарахувавши до загального страхового стажу періоду роботи з 15.01.1982 по 31.12.1990 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.07.1982.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що пенсійним органом правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу.

Звертає увагу, що до заяви про призначення пенсії заявником не долучено жодних документів про періоди роботи які б могли вплинути на призначення пенсій. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи в колгоспі “50 річчя Жовтня» з 15.01.1982 по 31.12.1990, необхідно надати уточнюючу довідку про встановлений мінімум і фактично відпрацьовані вихододні за період роботи в колгоспі на підставі первинних документів за час виконання роботи.

В паперовій заяві про призначення пенсії дата народження не відповідає даним паспорту.

Вважає, що право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у позивача відсутнє.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 63-річного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надав всі необхідні документи, що підтверджують страховий стаж.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.07.2024 № 192550004340 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю страхового стажу (арк. справи 24).

Причиною вказаної відмови у призначені пенсії стало те, що до заяви про призначення пенсії не долучено жодних документів про періоди роботи, які б могли вплинути на призначення пенсії. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи в колгоспі "50 річчя Жовтня" з 15.01.1982 по 31.12.1990 необхідно надати уточнюючу довідку про встановлений мінімум і фактично відпрацьовані вихододні за період роботи в колгоспі на підставі первинних документів за час виконання роботи. Крім того, зазначено, що у паперовій заяві про призначення пенсії дата народження не відповідає даним паспорта.

У відповідності до вказаного рішення страховий стаж позивача становить 16 років 11 місяців 14 днів.

Дослідивши копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 15.07.1982 (арк. справи 15 - 22) судом встановлено, що у ній містяться записи про трудову діяльність позивача за спірний період, а саме:

- 15.01.1982 прийнятий в члени колгоспу "50 річчя Жовтня";

- 15.01.1982 прийнятий на роботу токарем у колгосп "50 річчя Жовтня";

- 26.12.1991 колгосп "50 річчя Жовтня" розукруплений на два різні господарства;

- 25.01.2000 колгосп "Лошнівський2 реорганізовано на ТзОВ "Лошнівське";

- 26.06.2003 звільнений з роботи за згодою двох сторін.

Водночас відомості трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 15.07.1982 містять інформацію щодо встановленого мінімуму і фактично відпрацьованих вихододнів за спірний період з 15.01.1982 по 31.12.1990, а саме:

- 1982 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 220 фактично виконаних 289;

- 1983 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 273;

- 1984 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 293;

- 1985 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 306;

- 1986 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 79;

- 1987 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 307;

- 1988 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 332;

- 1989 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 252;

- 1990 рік з прийнятого колгоспом річного мінімуму 250 фактично виконаних 299.

Отже, згідно з записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 15.07.1982 позивач працював у спірний період з 15.01.1982 по 31.12.1990 у колгоспі "50 річчя Жовтня".

Позивач не погодившись з оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.07.2024 № 192550004340, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що не зарахування відповідачем періоду роботи у колгоспі "50 річчя Жовтня" згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.07.1982 у зв'язку із не наданням уточнюючої довідки про встановлений мінімум і фактично відпрацьовані вихододні є безпідставним.

Суд зазначив, що в процесі розгляду справи судом не здійснювалась перевірка виконання позивачем всіх умов, необхідних для прийняття рішення органами пенсійного фонду про призначення йому дострокової пенсії за віком. Відтак, суд вважає, що належним та ефективним способом буде зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 15.01.1982 по 31.12.1990 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.07.1982.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV).

Положеннями пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 визначено що, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частинами 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 40 Закону №1058 встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст.44 Закону № 1058).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/118461.1 (далі - Порядок № 22-1).

Абзацом 2 п. 1.1. Порядку №22-1 визначено, зокрема, що заява про призначення, перерахунок пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - веб-портал) або засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія (абзац 3 пункту1.8 Порядку № 22-1).

Згідно п. 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що обов'язок перевірки правильності поданих документів, надання необхідних бланків, а також допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії лежить на територіальних органах Пенсійного Фонду України.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п.1-3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 15.07.1982 позивач у спірний період з 15.01.1982 по 31.12.1990 працював у колгоспі "50 річчя Жовтня".