17 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12304/24 пров. № А/857/1486/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Матковської З.М.
суддів- Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №380/12304/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Морська Г.М., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 29 листопада 2024 року),-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.05.2024 №134750009755 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 09.05.2024 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
На обгрунтування позовних вимог зазначає, що з метою реалізації свого права на отримання пенсії за віком звернувся 09.05.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що підтверджується заявою за призначенням пенсії від 09.05.2024. Рішенням відповідача від 15.05.2024 № 134750009755 відмовлено у призначенні пенсії згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (29 років) при наявному у позивача 25 років. Для визначення права па пенсію Головне управління застосувало статтю 114 Закону № 1058, а саме право виходу на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058, за один рік зменшення віку виходу на пенсію необхідно мати 2 роки і 6 місяців стажу на пільгових умовах.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20, стверджує, що згідно чинної статті 13 Закону № 1788, вік та стаж для права на пенсію необхідно визначати відповідно до ст. 12 Закону № 1788. Статтею 12 Закону № 1788 передбачено умови призначення пенсій за віком. Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. Тобто, згідно статті 12 Закону № 1788 позивач має необхідний загальний страховий стаж 25 років.
Щодо зменшення віку з 60 років до 59 років необхідно керуватися абзацом 4 пункту “б» статті 13 Закону № 1788: “Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам». Тому позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшення віку призначення пенсії на три роки. Даний факт і не заперечує Головне управління.
У такому випадку, якщо пенсійний вік 60 років при стажі 25 років (стаття 12 Закону № 1788), а на дату звернення за призначенням пенсії позивач досягнув 59-річного віку та маючи страхового стажу 25 років, стажу на пільгових умовах 8 років, що дає право на пенсію зі зменшення віку на 3 роки, відповідно позивач має право на призначення пенсії згідно статті 13 Закону №1788.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №380/12304/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.05.2024 №134750009755.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку пункту “б» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з дати звернення із урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку відсутністю необхідного страхового стажу не менше 30 років (за наявних 25 років 7 днів) та пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців (за наявних 8 років 16 днів).
Зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте на підставі неповного з'ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою реалізації свого права на отримання пенсії за віком звернувся 09.05.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що підтверджується заявою за призначенням пенсії від 09.05.2024.
Із врахуванням принципу екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням від 15.05.2024 № 134750009755 позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (29 років).
Також у Рішенні від 15.05.2024 № 134750009755 встановлено: вік заявника - 59 років, 2 місяці, 18 днів. Страховий стаж становить 25 років 7 днів. Пільговий стаж становить 8 років 16 днів.
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даною позовною заявою.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії застрахованим особам, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, призначають за нормами Закону № 1058 за умови наявності необхідного трудового стажу.
Відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць (після 21.08.1992 року), - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Конституційний Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: "1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII. 2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах…».
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
На день звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.
Відповідно до ст. 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Тому на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам при стажі роботи не менше 25 років із них за списком № 2 не менше 6 років 3 місяців (не менше половини від необхідного 12 років 6 місяців).
Отже, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
У постанові від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
З оскаржуваного рішення вбачається, що на час звернення позивача за призначенням пільгової пенсії, йому виповнилося 59 років, загальний страховий стаж позивача - 25 років 07 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 8 років 16 днів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.05.2024 №134750009755 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з посиланням на відсутність у позивача необхідного страхового стажу, визначеного статтею 114 Закону № 1058-ІV, а саме 29 років, є протиправним, а відтак належним способом захисту порушеного права позивача на належний розмір пенсії буде зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку пункту “б» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з дати звернення із урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №380/12304/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін