Справа № 240/25530/23
Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
18 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 червня 2023 року до відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» з метою імпорту товару «Вантажний автомобіль після ДТП, марка DACIA модель DUSTER, календарний рік виготовлення 2016, що ввозився на адресу ТОВ «Дельтатрейд Україна», подано митну декларацію №23UA10102002083U1, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 2850 Євро.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації 23UA101020020831U1 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
- рахунок-фактуру (інвойс) №452322 від 31.05.2023;
- декларацію про походження товару №452322 від 31.05.2023;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 22.03.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів №А/S-23/05/01 від 23.05.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №25 від 31.05.2023;
- внутрішній договір (контракт) доручення № б/н від 09.06.2023;
- договір про надання послуг митного брокера №27/03/2023-1 від 27.03.2023;
- інші некласифіковані документи №25903 від 12.06.2023;
- інші некласифіковані документи від 12.06.2023;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 12.06.2023.
Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву (за вх.№65959/23) відповідач вказує, що за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №23UA101020020831U1 та перевірки документів встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:
- відповідно до п.1.1 контракту від 23.05.2023 №А/S-23/05/01 (в подальшому - Контракт) та до п.1 специфікації від 31.05.2023 №25 до Контракту (в подальшому - Специфікація) товар поставляється відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000». Однак термін DАР в «Інкотермс 2000» відсутній та був введений в редакції «Інкотермс 2010»;
- відповідно до п. 3.2 Контракту №А/S-23/05/01 від 23.05.2023 за погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата, оплата по факту, оплата в розстрочку післяоплата, документ, який містить погоджену сторонами умову щодо оцінюваного товару до митного оформлення не надано;
- транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), всупереч вищевказаних вимог, автотранспортна накладна (СМК) або інші транспортні перевізні документи, не долучені до митного оформлення, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування фактичної країни експорту товару (країни відправлення) та витрат на транспортування товару.
У подальшому, 13.06.2023 відповідач прийняв рішення №UA101000/2023/000145/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 6000 Євро.
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Відповідно до п. 3.2 Контракту №А/S-23/05/01 від 23.05.2023 за погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата, оплата по факту, оплата в розстрочку, післяоплата. Документ, який містить погоджену сторонами умову щодо оцінюваного товару до митного оформлення не надано.
Крім того, відповідно до п. 8.4 у разі неможливості постачання товару за договором, покупець повертає суму передоплати. Враховуючи наведене вище, у митниці є підстави вважати, що оцінюваний транспортній засіб на момент його митного оформлення оплачено покупцем.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Додатково наданий платіжний документ SWiFT про переказ коштів не може бути використано для підтвердження митної вартості так як не містить відмітки банку про фактичне перерахування коштів отримувача; поданий у формі фотофіксації екрана (монітора) персонального комп'ютера.
Згідно із п. 6.2 Контракту №А/S-23/05/01 від 23.05.2023 за умови поставки товару автовозом продавець зобов'язаний надати покупцю СМR (автотранспортну накладну).
Згідно із даними граф 18, 21, 25, 26 МД №23UA101020020831U1 товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:
1) при перевезенні автомобільним транспортом:
б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).
Всупереч вищевказаних вимог, СМR або інші транспортні перевізні документи, не долучені до митного оформлення, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування фактичної країни експорту товару (країни відправлення) та витрат на транспортування товару.
Додатково долучений до митної декларації Звіт №12/06/2023-1 експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 12.06.2023 (далі - Висновок) не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару.
Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків.
При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з постанням на джерело їх отримання та у додатках до нього.
Митним органом здійснено спробу перейти за посиланням джерела інформації в мережі Інтернет, однак дані постання не «відкривають» відповідні електронні сторінки з ціновою інформацією, у зв'язку із чим не можливо перевірити відомості, викладені у висновку.
Згідно із п. 2.12 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, подані до митного оформлення документи перевіряються на предмет наявності у них розбіжностей, здійснюється перевірка числового значення заявленої митної вартості, а також наявність в документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Відомості з копії митної декларації країни відправлення №23DК0031002967С6СЗ від 07.06.2023 не можуть бути використані для перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв'язку із ненаданням митниці даного документа у перекладі на українську мову.
Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту було запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД: №UA305160/2022/030280 від 23.06.2022 легковий автомобіль, марка: DАСІА, модель: DUSТЕR, загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5, тип двигуна: бензиновий, робочий об'єм двигуна: 1197см3, потужність - 92кВт., колісна формула: 4x2, такий, що був у використанні, календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення: 2014, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування - 6000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Вважаючи таке рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зробив висновок, що як у взаємозв'язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість товару, транспортного засобу марки DACIA модель DUSTER, календарний рік виготовлення 2016. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом. Колегія суддів не погоджується з такими висновками враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною друга статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, що 23.05.2023 між продавцем, іноземною юридичною особою, «Gedsted Autohandel A/S», та покупцем, ТОВ «Дельтатрейд Україна», особі директора Павленко Віктора Вікторовича, укладено Контракт № А/S-23/05/01, далі-Контракт.
В преамбулі Контракту НЕ вказано особу, яка дія від імені продавця, іноземної юридичної особи «Gedsted Autohandel A/S». Пунктом 10.6 Контракту передбачено, що Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Всі зміни і доповнення до Контракту дійсні лише за умови, якщо вони будуть здійсненні у письмовій формі і підписані уповноваженими на те представниками.
Однак, суд звертає увагу на те, що у зовнішньоекономічному контракті (преамбула) не вказано уповноваженого представника продавця, «Gedsted Autohandel A/S», така обставина унеможливлює перевірити повноваження уповноваженого представника продавця на укладання Контракту. Контракт не підписаний уповноваженим представником продавця, «Gedsted Autohandel A/S». Реквізити сторін Контракт відірвані від основного тексту та розміщені на іншому аркуші, відмінним шрифтом від шрифту Контракту. В частині Контракту «Реквізити та підписи сторін» - відсутня печатка продавця. У Специфікації №25 від 31.05.2025 також не вказано уповноваженого представника продавця; Специфікації №25 від 31.05.2025 не підписана уповноваженим представником продавця. Відсутня печатка.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків віднесено, зокрема, договори та інші правочини.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (абзац 13 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Пункт 2 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зазначає, що «Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності».
В частині 3 пункту 31 Закону України «Про міжнародне приватно право» зазначено, що: «Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину»
Так, зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції, що пункт 1.1 Контракту вказано, що товари будуть поставлені на умовах DAP: м. Житомир Україна, згідно правил «Інкотермс 2010» пункт 1.2: обсяг поставок визначається згідно інвойсу на кожну поставку.
- пункт 1.3: товари поставляються партіями. Перелік найменувань кожного виду товару в партії, одиниця виміру кожного виду товару, ціна за одиницю виду товару, вартість, кількість кожного товару вказується в інвойсі за одиницю товару;
- пункт 2.1. Загальна вартість діючого Контракту становить 1000000,00 євро.
- пункт 2.3. ціна товару включає вартість доставки і розвантаження;
- пункт 3.2.: за погодженням сторін 3.2. можливі такі види оплат: передоплата, оплата за фактом після отримання, оплата товару з розстрочкою, післяплата;
пункт 6.2.: на додаток до товару продавець зобов'язується надати:
· інвойс;
· CMR - за умови поставки товару автовозом;
- пункт 6.6.: право власності на товар переходить до від продавця до покупця з моменту отримання митної декларації, яка підтверджує повне митне очищення даного товару в країні покупця.
- пункт 8.4: у разі неможливості постачання товару покупець повертає суму
передоплати;
- пункт 10.6.: контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.
Декларантом до Контракту надано Специфікацію № 25 від 31.05.2023.
Під час митного оформлення, відповідачем, встановлено, що декларантом не надано документ, який погоджено між сторонами та містить вид оплати (п.3.2. Контракту: передоплата, оплата за фактом після отримання, оплата товару з розстрочкою, післяплата). Фактура від 31.05.2023 №452322, видана продавцем. Компанією «Gedsted Autohandel A/S» на суму 21100 дацьких крон або 2850 євро не містить такої умови оплати, як предоплата.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем а ні до митного оформлення, а ні до суду не надано будь якого належного та допустимого доказу, зокрема єдиного документу, яким погоджено основні умови Контракту, в тому числі: вартість (сума) партії товару.
Крім того, у декларації країни відправлення від 07.06.2023 № 23DK0031002967C6C3 вказана
вартість товару у розмірі 21100 дацьких крон. У фактурі від 31.05.2023 №452322, яка видана продавцем Gedsted Autohandel A/S вказана сума товару 21100 (валюта не зазначена). Також, рахунок-фактура від 31.05.2023 № 452322 не містить підпису/печатки продавця, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару.
Відповідно до ч.2п.3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Всупереч вищезазначених вимог декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 МК України.
Документ про оплату поданий до митного оформлення у формі фотофіскації екрана монітора персонального комп'ютера, не є належним банківським документом, який свідчить про здійснення оплати за товар та не був врахований під час митного оформлення товару.
Отже, враховуючи вищезазначене суд вважає, щодо митного оформлення не надано належним чином завіреної платіжної інструкції (SWIFT) в іноземній валюті з відміткою банку, або виписку з банківського рахунку позивача про перерахування коштів, або інший банківський документ про перерахування коштів.
Згідно із даними граф 18, 21, 25, 26 МД № 23UA101020020831U1 товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом. Згідно із п. 6.2 Контракту № A/S -23/05/01 від 23.05.2023 за умови поставки товару автовозом продавець зобов'язаний надати покупцю CMR (автотранспортну накладну). Із даними граф 18, 21, 25, 26 МД № 23UA101020020831U1 товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом.
Проте, позивачем ні до митного органу, ні до суду не надано CMR (автотранспортну накладну) на перевезення товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості при перевезенні автомобільним транспортом; транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).
Крім того, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 13.09.2026, в перекладі як «Сертифікат реєстрації, Данія» вказує на те, що власником автомобілю марки - DACIA, модель - DUSTER, календарний рік виготовлення - 2016 є Міккель Хавсланд, а не продавець компанія «GEDSTED AUTOHANDER» (Гедштед Автохандель А/С), ні до суду ні до митного органу не надано документ, який підтверджує право продавця, компанії «GEDSTED AUTOHANDER», розпоряджатися майном власника Міккель Хавсланд.
Документ, що вказує на юридичний зв'язок компанії «GEDSTED AUTOHANDER» з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну його продажу ні до митного оформлення ні до не надавались.
Виявленні обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну продажу. Крім того, позивачем не надано підтверджуючих документів на те, що чи мав право продавець, компанія «GEDSTED AUTOHANDER», на відчуження транспортного засобу, право визначати ціну його продажу, право отримання коштів від продажу товару.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
4) копію митної декларації країни відправлення.
Крім того, судом встановлено, що особа, що здійснювала декларування за ЕМД №22UA101020021128U3 від 13.06.2023 був ФОП ОСОБА_1 і дана особа проводила експертне дослідження товару, що обґрунтовано викликає сумніви у неупередженості цієї особи при встановленні вартості автомобіля.
Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
У відповідності до п.1.1. Норм професійної дiяльностi оцінювача (Затвердженi Радою УТО Протокол No 7 вiд 11 квiтня 1995) «Оцінювач має надавати послуги по оцiнцi майна, працюючи компетентно, з додержанням етичних норм та не припускатися дій, що не вiдповiдають вимогам чинного законодавства, або створюють для iнших осiб умови для порушення чинного законодавства».
Оцiнювач має діяти як незацiкавлена особа, неупереджено та об'єктивно, уникаючи привнесення особистого інтересу щодо об'єкта оцінки або результатiв оцінки (1.2).
Як зазначено у Звіті № 12/06/2023-1 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 12.06.2023 оцінювачем ФОП ОСОБА_1 використано нормативно-правові акти та довідкові джерела інформації, в тому числі, Норми професійної діяльності оцінювача, затвердженими Радою УТО від 11 квітня 1995 року.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зазначене свідчить, що неподання декларантом всіх витребуваних митним органом документів та наявні розбіжності в поданих документах щодо ціни товару, ненадання декларантом на вимоги митного органу додаткових документів правомірно слугували підставою для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості Товару та її коригування.
Алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України.
За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Отже, за наданими декларантом документами та ненадання додаткових документів встановити дійсну ціну товару, заявлену у МД №23UA101020020831U1 від 12.06.2023, та її відповідність ціні договору (контракту), було неможливо по причині розбіжності в поданих декларантом документах та відсутності доказів про здійснення транспортних витрат.
Тобто, митна вартість зазначеного товару не могла бути визначена згідно з положеннями статті 57 цього Кодексу за ціною, зазначеною в контракті, так як використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально і сам декларант, подаючи таку декларацію не надав митному органу жодного договору чи контракту на підтвердження домовленостей між його сторонами про вартість товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач, під час проведення консультації з декларантом вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Згідно з ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів НЕ може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Як встановлено з наданих до митного оформлення документів для коригування митної вартості товару стало те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, додаткових документів не було надано. Декларантом заявлено, що «Додаткові документи надати не можу».
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари;
Методи 2в і 2г не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №UA305160/2022/030280 від 23.06.2022 легковий автомобіль, марка: DACIA, модель: DUSTER, загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5, тип двигуна: бензиновий, робочий об'єм циліндрів двигуна: 1197см3, потужність - 92кВт., колісна формула: 4х2, такий, що був у використанні, календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення: 2014, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування. - 6000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Рік виготовлення транспортного засобу компенсує пошкодження оцінюваного автомобіля.
Згідно із п. 2.12 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, подані до митного оформлення документи перевіряються на предмет наявності у них розбіжностей, здійснюється перевірка числового значення заявленої митної вартості, а також наявність в документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожого товару та інформувалося про вищезазначені розбіжності у документах. Факт проведення консультації підтверджується відповідним електронним повідомленням декларанта про це. Під час консультації декларантом додаткових документів не надано.
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст. 55 МК України 13.06.2023 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA101000/2023/000145/2 відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.