Справа № 136/1740/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Присяжний О.І.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
18 листопада 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Кріштоф-Боровскі Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки України в особі Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року позов задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ББА № 110018 від 03.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - визнано протиправною та скасовано, а провадження у справі - закрито.
Стягнуто з Департаменту внутрішньої безпеки України в особі Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 110018 від 03.09.2025, винесеної старшим оперуповноваженим Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, старшим лейтенантом поліції Матвієвським М.М., 03.09.2025 об 11 год. 30 хв. в м. Липовець на перехресті доріг вул. В.Липківського та вул. Скакунського, Юкало Юрій Анатолійович, будучи директором Липовецького РСТК ТСОУ допустив підготовку учня Сергеєвої Софії В'ячеславівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , інструктором ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на транспортний засіб, який не був обладнаний відповідно до вимог п. 24.8 ПДР України розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб» встановленого зразка спереду та ззаду транспортного засобу або двостороннім знаком на даху автомобіля, передбаченого п. 30.3 «К» ПДР України, чим порушив вимоги п.24.8 ПДР України. За вказане діяння ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн (а.с. 90).
Окрім зазначеної постанови, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ст. 127-3 КУпАП на ОСОБА_1 наявні наступні документи:
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 03.09.2025, відповідно до яких він повідомляє, що майстер практичного керування транспортними засобами ОСОБА_3 закріплений за автомобілем LАNOS д.н.з. НОМЕР_1 , який зламався, пересів на автомобіль SENS д.н.з. НОМЕР_2 , а наліпку «Навчальний» приклеїти не встиг. Дане порушення можливо було усунути на місці, так як дана подія відбувалась за 200 метрів до автошколи, але дане порушення на місці усунути працівники поліції не дозволили (а.с. 91-92);
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 03.09.2025, відповідно до яких останній працює інструктором з навчальної їзди та в той момент здійснював свою роботу на автомобілі SENS д.н.з. НОМЕР_2 , на автомобілі встановлено трьохсторонній знак «Навчальна їзда» та наклеєні букви «Н» спереду та ззаду авто, які не відповідають ПДР (а.с. 100);
- письмові пояснення ОСОБА_4 від 03.09.2025, відповідно до яких остання була зупинена на автомобілі SENS д.н.з. НОМЕР_2 під час практичного заняття, за порушення п. 24.8 ПДР, а саме за порушене розташування розпізнавальних знаків «Навчальний транспортний засіб», встановленого зразку п. 30.5.«к» ПДР України, виїздів з практичного керування на вищевказаному автомобілі здійснювала близько п'яти разів (а.с. 93-94);
- медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом ОСОБА_4 (а.с. 98);
- медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом ОСОБА_3 (а.с. 102);
- поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225716204 від 24.12.2024 на автомобіль ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 103);
- протокол перевірки технічного стану транспортного засобу ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 від 06.06.2024 (а.с. 104);
- атестат спеціаліста серії НОМЕР_4 , виданий на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 101);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.08.2021 (а.с. 105-106);
- фотокопії з місця вчинення правопорушення (а.с. 107-109);
- СД-диск з відеозаписом з місця вчинення правопорушення (а.с. 110).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Стаття 127-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами,
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому за приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із пунктом 24.8 ПДР транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
При цьому, підпунктом «к» пункту 30.3. ПДР передбачено, що на відповідних транспортних засобах установлюються розпізнавальні знаки: «Навчальний транспортний засіб» рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона не менше 200 мм, ширина кайми 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водіння (допускається встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля). Суд звертає увагу на те, що дана норма допускає, однак не зобов'язує встановлення двостороннього знаку на навчальний транспортний засіб та є альтернативою.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серія ББА № 110018 від 03.09.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 127-3 КУпАП, виключно за те, що навчальний транспортний засіб ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_2 не був обладнаний відповідно до вимог п. 24.8 ПДР України розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб» встановленого зразка спереду та ззаду транспортного засобу або двостороннім знаком на даху автомобіля, передбаченого п. 30.3 «К» ПДР України, при цьому інші порушення у діях посадової особи ОСОБА_1 відсутні.
Суд звертає увагу на те, що логічний аналіз положень пункту 24.8 ПДР забороняє встановлення на даху навчального транспортного засобу саме односторонній розпізнавальний знак передбачений підпунктом «к» пункту 30.3. ПДР, за відсутності відповідного знаку спереду та ззаду транспортного засобу, тобто знак «Навчальний транспортний засіб», який видно лише із однієї сторони транспортного засобу.
Водночас, із долучених до постанови про адміністративне правопорушення серія ББА № 110018 від 03.09.2025 фотознімків навчального транспортного засобу ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_2 , судом встановлено, що розміщений на даху цього транспортного засобу знак складається із рівносторонніх трикутників білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору, який фізично видно з усіх сторін навчального транспортного засобу, а не лише спереду чи ззаду.
Окрім того судом встановлено, що у оскаржуваній постанові та у поданому відзиві на позов відповідачем не зазначено про невідповідність розмірів рівносторонніх трикутників із вписаною літерою «Н», які розміщені на даху автомобіля ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_2 , вимогам ПДР.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не аргументовано підстави для прийняття оскаржуваної постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі статті 127-3 КУпАП, з урахуванням того, що здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів здійснювалось особою, яка має чинний документ спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допущення до практичної підготовки водіїв особи, яка склала теоретичний іспит; проведення практичної підготовки водіїв відбувалось із використанням транспортного засобу, обладнаного відповідно до вимог Правил дорожнього руху; проведення практичної підготовки водіїв особою, яка не позбавлена права керування транспортними засобами, а також без спростування письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.09.2025.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до положень частини другої статті 70, частини першої та другої статті 71 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до частин другої та третьої статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 18 листопада 2025 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.