Справа № 240/10604/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
18 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,
представника відповідача: Голуба В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,
позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №952 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №239 о/с "По особовому складу" від 15.05.2024 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліції" зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області з 16.05.2024;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Зазначив, що відповідачем в ході службового розслідування не встановлено склад дисциплінарного проступку, його наслідки та їх тяжкість, не встановлено причинний зв'язок між неправомірними діяннями та їх наслідками, а саме рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позиція позивача не спростовує встановлених в ході службового розслідування фактів порушення позивачем службової дисципліни, зокрема факту висловлення водію ОСОБА_2 пропозиції про надання йому грошових коштів за не притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі за ст.130 КУпАП шляхом надання номеру картки та недотримання ОСОБА_1 ч.1 ст.24 та ст.38 Закону України "Про запобігання корупції", в тому числі щодо належного повідомлення безпосереднього начальника про пропозицію неправомірної вигоди.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
11.11.2025 до суду надійшло клопотання позивача про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Також позивач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання ні позивачу ні його адвоката.
Стосовно вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 65 КАС України встановлено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Позивачем повідомлено, що зазначені ним особи можуть повідомити та підтвердити факт повідомлення позивачем свого керівника про виниклу ситуацію та виконання ним Закону України «Про національну поліцію». Проте суд зазначає, що відомості щодо вказаних обставин містяться в матеріалах справи.
За таких обставин клопотання позивача про виклик та допит в судовому засіданні свідків задоволенню не підлягає.
Частинами 1 та 2 ст. 223 КАС України вказано, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Позивач у своєму клопотанні не навів жодних обґрунтувань неможливості прибути у судове засідання. Більше того, суд звертає увагу на те, що позивач неодноразово подавав до суду апеляційної інстанції аналогічні клопотання (16.09.2025, 08.10.2025, 11.11.2025) про відкладення розгляду справи не обґрунтувавши жодними поважними причинами неможливості прибути його чи представника в судове засідання. При цьому позивач та його представник не з'являлися у жодне судове засідання суду апеляційної інстанції, які відбулися 17.09.2025, 08.10.2025, 11.11.2025.
За таких обставин відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2017 року прийнятий на службу до Національної поліції України, 3 01.02.2022 призначений на посаду інпектора сектору реагуванняреагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Відповідно статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" старший лейтенант поліції ОСОБА_1 склав присягу на вірність Українському народові.
Наказом Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 08.04.2024 №282 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Житомирського районного управління юстиції ГУНП в Житомирській області, а також капітаном поліції ОСОБА_4 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та врученням останнім повідомлення про підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.1 ст.368 КК України.
За результатами службового розслідування складено висновок від 03.05.2024, на підставі якого видано наказ ГУНП в Житомирській області від 13.05.2024 №952 "Про застосування дисциплінарних стягнень", який реалізовано наказом ГУНП в Житомирській області від 15.05.2024 №239 о/с, та звільнено зі служби в поліції інпектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Позивач вважає, що такі рішення відповідача є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"; пунктів 1, 2, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; пункту 4 розділу II, пунктів 1, 2, 18 розділу ІІІ посадової інструкції; частини 1 статті 24 та статті 38 Закону України "Про запобігання корупції".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Так, пунктами 1, 2, 3, 6 частини 3 вказаної статті передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, в тому числі:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 11, статті 12, частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Частинами першою-третьою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 2, 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цього стягнення є вчинення дисциплінарного проступку (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Згідно матеріалів справи Висновком про результати службового розслідування за фактом встановлення можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, а також капітаном поліції ОСОБА_4 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та вручення останнім повідомлення про підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 368 КК України від 03.05.2024 (далі - Висновок) встановлено порушення позивачем службової дисципліни, яке виявилось у недотриманні:
- вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині невиконання обов'язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- вимог пунктів 1, 2, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині невиконання обов'язку бути вірним Присязі поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) (обов'язки, запобігати вчиненню правопорушень та утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України;
- вимог пунктів 1, 2, 18 розділу ІІІ посадової інструкції в частині обов'язку запобігати вчиненню правопорушень; в частині безумовного виконання наказів (доручень) керівників, відданих (виданих) у межах повноважень та відповідно до законодавства України; в частині неухильного дотримання антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон) вимог, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції виданих на виконання Закону України "Про запобігання корупції";
- вимог частини 1 статті 24 та статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", в частині порушення зобов'язання додержуватися вимог Закону під час виконання своїх службових повноважень, а також невжиття заходів щодо відмови від неправомірної вигоди, ідентифікації особи, яка зробила пропозицію, залучення свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмового повідомлення про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, що виразилося у причетності до скоєння корупційного кримінального правопорушення.
При цьому, у ході службового розслідування встановлено наступні обставини:
Так, 06.12.2023 близько 09 год. 10 хв. начальник сектору реагування патрульної поліції БП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Мудрий В.В. разом із інспектором сектору peaгyвання патрульної поліції ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Гаврутенком А.А. заступили на чергування в складі одного екіпажу на службовому автомобілі "Renault Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В цей же день, близько 22 год. 30 хв., в смт. Попільня Житомирського району Житомирської області ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зупинили автомобіль "Cadillac ESCALADE", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 за нібито порушення Правил дорожнього руху України та за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Цього ж дня та в цей же час, в період розмови, в ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виник умисел на висловлення пропозиції на одержання неправомірної вигоди від водія ОСОБА_2 .
З цією метою, діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_5 висловив ОСОБА_2 пропозицію про надання їм грошових коштів в загальній сумі 10 000 (десять тисяч) грн в якості неправомірної вигоди за не притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі за ст. 130 КУпАП.
При цьому, з метою приховання своїх незаконний дій, ОСОБА_4 повідомив, що грошові кошти як неправомірну вигоду ОСОБА_2 необхідно переказати на банківський рахунок № НОМЕР_3 АТ КБ "Приватбанк", що належить його тещі ОСОБА_6 .
На вказану вимогу, ОСОБА_2 вимушений був погодитись, оскільки розумів, шо у випадку відмови, останніми будуть вжиті заходи адміністративного впливу та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Після чого, ОСОБА_2 зателефонував своєму брату ОСОБА_7 розповів про вищезазначені обставини події та попросив здійснити терміновий переказ грошових коштів в загальній сумі 10 000 (десять тисяч) грн на банківський рахунок № НОМЕР_4 АТ КБ "Приватбанк", яку надали йому працівники поліції, за не притягнення його до адміністративної відповідальності.
В цей же час. усвідомлюючи, що над ОСОБА_2 відбуваються неправомірні дії, ОСОБА_7 зателефонував на спеціальну телефонну лінію Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, та повідомив про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України, а саме в прийнятті службовою особою пропозиції про одержання неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого групою осіб.
Як зазначено у акті службового розслідування, встановлені дисциплінарною комісією обставини підтверджуються наступними зібраними в ході даного розслідування матеріалами, зокрема поясненнями цивільних осіб та поліцейських.
Так, під час проведення службового розслідування опитаний ОСОБА_2 пояснив, що на даний час надавати пояснення відповідно до статті 63 Конституції України відмовляється. Однак вказав, що факт, з приводу якого його опитують, дійсно мав місце. Також зазначив, що його брат ОСОБА_7 відповідно до статті 63 Конституції України надавати пояснення з даного приводу не бажає.
Скориставшись правом, наданим ст.63 Конституції України ОСОБА_4 відмовився від надання письмових пояснень.
Опитаний начальник відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Мошківський Максим Олександрович пояснив, що 05.04.2024 близько 07.50 прибув до приміщення відділення поліції, де при вході до адміністративного приміщення знаходилась група осіб в цивільному одязі, а деякі з них в спеціальних жилетах "Державне бюро розслідувань". Підійшовши до працівників вказаних осіб, йому повідомили, що вони являються працівниками "ДБР", які прибули до відділення поліції №2 з метою проведення обшуку адміністративного приміщення за ухвалою Богунського районного суду від 02.04.2024 №295/4953/24. Після чого, працівниками ДБР проведено ряд обшуків службових кабінетів, зокрема його кабінету, у кабінеті заступника начальника відділення поліції №2 майора поліції ОСОБА_8 та працівників СРПП, обшук в службових автомобілях "Рено-Дастер" н.з. НОМЕР_1 та "Тойота-пріус", н.з. НОМЕР_5 . Після проведення обшуків працівники ДБР залишили територію відділення поліції № 2 Житомирського РУН ГУНП в Житомирській області.
Також, майор поліції ОСОБА_3 зазначив, що ним особисто наголошувалось підпорядкованим поліцейським відділення поліції №2 на дотриманні особовим складом службової дисципліни, недопущення фактів хабарництва, керування транспортних засобів в стані алкогольного сп'яніння та вказується на постійне ввічливе і тактовне спілкування з населенням як в робочий так і поза робочий час.
Опитаний додав, що у нього зауважень до роботи старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не було. Корупційних проявів зі сторони зазначеного працівника не помічалось.
Аналогічні пояснення надано ОСОБА_9 заступником начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Встановлені дисциплінарною комісією обставини, окрім пояснень, підтверджуються зібраними в ході службового розслідування письмовими та електронними документами.
05.04.2024 до Житомирського районного управління поліції з РУП ГУНП в Житомирській області надійшла інформація за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та окремими поліцейськими відділення поліції № 2 цього ж управління поліції, що призвело до одержання неправомірної вигоди та проведення працівниками ДБР, розташованого у місті Хмельницькому обшуків в адміністративній будівлі відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
02.04.2024 слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_10 (справа № 295/4953/24) задовольнила клопотання про надання слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому дозволу на проведення обшуку у приміщенні відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області в рамках кримінального провадження № 62023240020000792 від 29.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку встановлено, що 05.04.2024 в період часу з 08.16 до 10.30 проведено обшук у приміщенні відділення поліції № 2 Житомирського РУН ГУНП в Житомирській області. В ході проведення обшуку у начальника СРПП капітана поліції ОСОБА_4 та інспектора СРПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вилучено особисті мобільні телефони. У подальшому, в ході обшуку працівниками ДБР вилучено: постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 954381 від 06.12.2023; журнал обліку доставлених ВП № 2 за 2024 рік, журнал обліку доставлених ВП №2 за 2023 рік, журнал №387, журнал №287, журнал №388, книги служби нарядів №496, наказ №103 від 25.01.2021, положення про ВП № 2, посадову інструкцію начальника СРПП ВП № 2 за 2024 рік, посадову інструкцію інспектора СРПП № 2 за 2024 рік.
Відповідно до книги служби нарядів відділення поліції №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області 06.12.2023 начальник сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_4 разом із інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 заступили на чергування в складі групи реагування патрульної поліції.
Відповідно до Книги обліку доставлених, відвідувачів та запрошених відділення поліції №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області 06.12.2023, а також 07.12.2023 ОСОБА_2 до відділення поліції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області не доставлявся.
Дисциплінарною комісією 16.04.2024 направлено запит до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому (вих. №7121/201/03/2024 від 16.04.2024) з приводу надання копій необхідних матеріалів, а саме:
1) відомості про заявників (анкетні дані, номер телефону), які повідомляли про факт надання (отримання) неправомірної вигоди окремими поліцейськими відділення поліції №2 Житомирського РУП ГУНП для подальшого їх опитування;
2) які підтверджують факт вчинення неправомірних дій начальником сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського РУП капітаном поліції Мудрим В.В. та інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського РУП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №62023240020000792 від 29.06.2023, за ч. 3 ст. 368 КК України;
3) копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 954381 від 06.12.2023 та результати токсикологічного дослідження крові.
З відповіді старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Олександра Новака від 26.04.2024 убачається, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за процесуальним керівництвом прокурорів Житомирської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62023240020000792 від 29.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
У ході досудового розслідування перевіряються наступні обставини: 06.12.2023 близько 22.23 начальник СРПП ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 разом із інспектором СРПП ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Гаврутенком А.А. під час виконання службових обов'язків зупинили транспортний засіб та висловили пропозицію водію ОСОБА_2 про надання їм грошових коштів.
Вказано, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин згаданого кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень у розумні строки та/або передбачені КПК України строки, проводяться необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії. Також, для врахування під час службового розслідування направлено копію постанови серії БАД №954388 та протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 04.01.2024.
06.12.2023 о 23.40 інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Гаврутенком Анатолієм Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 954388 стосовно ОСОБА_2 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3, ст. ст. 126, ч.2 ст.36 КУпАП у розмірі штрафу 1190 гривень.
Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи, складеного 04 січня 2024 року старшим оперуповноваженим оперативного відділу у м. Житомирі ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому Романом Гальчуком на виконання вимог доручення старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому Олександра Новака на підставі ухвали слідчого судді Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М. із застосуванням технічних засобів проведено негласну слідчу (розшукову) дію аудіо-, відеоконтроль особи стосовно начальника СРПП ВП №2 Житомирського РУП ГУНП ОСОБА_4 , 05.02.1989 р.н. та інспектора СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтроль особи, а саме у службовому автомобілі "Renault Duster", н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), яким користуються ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , отримано інформацію у період часу з 22.23 06.12.2024 по 06.49 07.12.2023. Вказаний запис підтверджує вчинення капітаном поліції ОСОБА_4 та старшим сержантом поліції ОСОБА_1 факту неправомірних дій під час зупинки ОСОБА_2 щодо отримання неправомірної вигоди в сумі 10000 гривень.
02.05.2024 дисциплінарною комісією направлено запит до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому з приводу надання копії повідомлення про підозру начальнику сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_4 та інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62023240020000792 від 29.06.2023.
Дисциплінарною комісією отримано відповідь від 03.05.2024 старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, із якої встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м Житомирі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023240020000792 від 29.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.1 ст. 28 ч. 1 ст.368 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
01.05.2024 на підставі постанови прокурора, матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.1 ст.368 КК України виділено в окреме провадження, якому присвоєно № 62024240020001546.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240020001546 завершено 03.05.2024 та обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_1 разом із угодами про визнання винуватості скеровано до суду.
Відповідно до витягу з ЄРДР № 62024240020001546 від 01.05.2024 встановлено, що 06.12.2023 близько 22.30 інспектор СРПП ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Гаврутенко А.А. разом з начальником СРПП ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Мудрим В.В. висловили водію ОСОБА_2 пропозицію про надання їм грошових коштів в загальній сумі 10 000 (десять тисяч) грн в якості неправомірної вигоди за не притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі за ст. 130 КУпАП.
За результатами службового розслідування зроблено висновок, що вчинений старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарний проступок є несумісним з подальшою службою в поліції, оскільки пов'язаний із ігноруванням обов'язків та порушенням обмежень і заборон, визначених Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про запобігання корупції", Дисциплінарним статутом Національної поліції України та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставин та отримані докази, суд зазначає таке.
За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і вві
Відповідно до пункту 4 розділу II, пунктів 1, 18 розділу ІІІ посадової інструкції, позивач зобов'язаний здійснювати заходи щодо дотримання дисципліни і законності працівниками сектору; запобігати вчиненню правопорушенню; неухильно дотримуватися антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон) вимог, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції виданих на виконання Закону України "Про запобігання корупції".
Частиною 1 статті 24 та статті 38 Закону України "Про запобігання корупції" поліцейський зобов'язаний додержуватися вимог Закону під час виконання своїх службових повноважень, а також вживати заходи щодо відмови від неправомірної вигоди, ідентифікації особи, яка зробила пропозицію, залучення свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмового повідомлення про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, що виразилося у причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень.
Також слід врахувати, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв'язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Тому виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати зв'язків і не вчиняти дій, які ганьблять звання працівника поліції або підривають її авторитет чи носять корисливий або протиправний характер.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Ураховуючи тяжкість проступку та його наслідки, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів уважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що висновок службового розслідування не містить конкретних фактів, які вказують на порушення ним службової дисципліни; наведені у ньому формулювання не підтверджені жодними доказами, є загальними та не розкривають суть порушення; висновки службового розслідування стосуються описання порушень, які інкримінуються йому у кримінальному провадженні. При цьому, використано докази, зібрані в ході досудового розслідування, продубльовано висновки ДБР, склад дисциплінарного проступку не встановлено.
Проте колегія суддів враховує, що службове розслідування проведено у встановленому порядку, комісією самостійно досліджувались обставини скоєння дисциплінарного проступку на підставі доказів, отриманих від органів досудового розслідування та самостійно зібраних в ході цього розслідування; дисциплінарний проступок полягає у тому, що позивач не відмовився від отримання неправомірної вигоди, не повідомив свого безпосереднього начальника про таку пропозицію, допустив зв'язки, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції.
Твердження позивача про те, що вказані ним особи, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 можуть підтвердити факт повідомлення позивачем свого керівника про виниклу ситуацію та виконання ним Закону України «Про національну поліцію» не спростовують висновків суду щодо допущення позивачем дисциплінарного проступку. При цьому матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення безпосереднього керівника про пропозицію неправомірної вигоди.
Судом першої інстанції правильно враховано, що відносно позивача органом ДБР проводилось розслідування за фактом можливого скоєння корупційних правопорушень, що, в свою чергу, було об'єктом дослідження й у службовому розслідуванні. При цьому, дисциплінарною комісією самостійно досліджувались обставини вищевказаних подій та проводився збір доказів з метою встановлення наявності чи відсутності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Зокрема, щодо події за участю ОСОБА_2 на запит комісії отримано від органу ДБР постанову серії БАД №954388, протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 04.01.2024, витяг ЄРДР в кримінальному провадженні № 62023240020000792, витребувано від Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області інші докази, що стосуються обставин справи та опитано усіх причетних до даної події осіб.
При цьому позивач стверджує, що під час зупинки автомобіля, водій якого ( ОСОБА_2 ) був з ознаками алкогольного сп'яніння, у працівників поліції, в тому числі ОСОБА_1 , виникла підозра, що дана особа є підставною й щодо них проводиться перевірка, тому вирішили це з'ясувати і надали номер карти для перерахунку коштів, після чого повідомили безпосереднього керівника - ОСОБА_3 .
Проте згідно матеріалів справи, а саме протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 04.01.2024 вказано, що в ході негласної слідчої (розшукової) дії зафіксовано розмову інспекторів ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , з якої видно, що інспекторами було запропоновано ОСОБА_2 за не притягнення до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані сп'яніння перевести гроші на карту, яку вказав ОСОБА_4 і яка належить його тещі.
Таким чином, в ході розслідування встановлено, що ОСОБА_1 висловлено водію ОСОБА_2 пропозицію про надання йому грошових коштів за не притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі за ст.130 КУпАП та недотримання ОСОБА_1 ч.1 ст.24 та ст.38 Закону України "Про запобігання корупції", в тому числі щодо належного повідомлення безпосереднього начальника про пропозицію неправомірної вигоди.
Разом з тим ч.1 ст.24 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено чіткий алгоритм дій особи, уповноваженої на виконання функцій держави у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, зокрема вона зобов'язана невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Позивачем ні під час службового розслідування, ні під час судового розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не надано доказів дотримання вказаного порядку дій, у тому числі письмового повідомлення безпосереднього керівника про пропозицію неправомірної вигоди.
Отже, в складеному за результатами службового розслідування висновку в повному обсязі викладені відомості, встановлені під час проведення службового розслідування і зазначені обставини лише кореспондуються з результатами досудового розслідування в частині встановлених фактів та хронології подій, встановлених вивченням матеріалів кримінального провадження, та не обмежуються лише фактом повідомлення позивачу про підозру.
При цьому, слід врахувати правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі №420/5700/23, що сам факт пред'явлення підозри поліцейському, його можливе притягнення до кримінальної відповідальності за отримання хабара та висвітлення цієї події у засобах масової інформації, призводить до підриву авторитету та довіри громадян до поліції. Те що підозрюваним у цьому кримінальному провадженні є саме поліцейський свідчить про порушення ним Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту та вимог Закону № 580-VIII.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"; пунктів 1, 2, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; пункту 4 розділу II, пунктів 1, 2, 18 розділу ІІІ посадової інструкції; частини 1 статті 24 та статті 38 Закону України "Про запобігання корупції".
В ході службового розслідування відповідачем встановлено склад дисциплінарного проступку, його наслідки та їх тяжкість, враховано характеристику позивача, встановлено причинний зв'язок між неправомірними діяннями та їх наслідками, обґрунтовано вид застосованого дисциплінарного стягнення. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято, в тому числі, на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно позивача за ознаками кримінального правопорушення, однак таке рішення, ґрунтується на самостійних правових підставах.
При цьому позивачем не надано достатніх доказів, на підставі яких можна було би зробити висновок про неправомірність висновку службового розслідування, враховуючи що подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, принижують їх авторитет, відповідачем обґрунтовано та правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції.
Водночас відсутність вироку суду про визнання позивача винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування оспорюваних наказів, адже його звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема, в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, а не пункт 10 цієї норми.
Аналогічний підхід при вирішення спорів цієї категорії застосований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.02.2025 у справі № 240/8208/23 та від 05.06.2025 у справі №815/2525/18.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином відповідач відповідними доказами довів правомірність своїх рішень, а саме наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №952 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №239 о/с "По особовому складу" від 15.05.2024 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліції" зі служби в поліції, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Решта позовних вимог є похідними, а тому також задоволенню не підлягають.
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
Клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит в судовому засіданні свідків залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.