Справа № 240/2390/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
18 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
2. Аргументуючи заявлені до Головного управління Національної поліції в Житомирській області вимоги представник пояснив, що під час проходження служби у поліції позивач у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не отримував кошти, на які мав право (індексацію грошового забезпечення) та у період з 18.02.2021 до 01.07.2023 додаткову доплату до грошового забезпечення встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375. Крім того вважає, що у зв'язку із неотриманням коштів позивач має право на нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Одночасно вказує, що під час звільнення позивачу безпідставно не здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2021, 2022, 2023, 2024 роки у загальній кількості 57 діб. Зазначає, що відповіді на адвокатський запит щодо донарахування недоотриманих коштів від ГУНП не отримано.
3. 9 жовтня 2025 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.
4. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.11.2017.
5. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невключення до складу грошового забезпечення для нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2021, 2022, 2023, 2024 роки у загальній кількості 57 діб індексації грошового забезпечення.
6. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.11.2017.
7. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням отриманих ним сум індексації грошового забезпечення з відрахуванням раніше виплачених сум.
8. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
9. Апелянт ГУ Нацполіції в Житомирській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
10. Апелянт зазначив, що у період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року виплата індексації грошового забезпечення поліцейськими не проводилась у зв'язку із тим, що у п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, така категорія осіб, як "поліцейські" не була зазначена. У той час, з метою проведення індексації грошового забезпечення поліцейських постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та доповнено абзац 5 такою категорією як "поліцейські". Наголошує, що грошове забезпечення поліцейських індексується з 01.11.2017, тобто після внесення змін до зазначеного вище Порядку. Крім того вважає, що позовна вимога про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації, заявлена передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались, а тому вказує на її безпідставність та необґрунтованість. Разом з тим, стверджує, що до складу грошового забезпечення індексація не входить оскільки наказ про виплату позивачу індексації не видавався. При цьому, зазначає, що індексації грошового забезпечення не входить до розрахунку одноразової грошової допомоги, як визначено нормами спеціального законодавства. Щодо доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 пояснює, що така здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. Зауважує, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовною в будь-яких випадках.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 до 31.10.2024 проходив службу в підрозділах Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
12. Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 627 о/с від 31.10.2024 по особовому складу, позивача звільнено зі служби в поліції за п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за станом здоров'я (через хворобу)) з 31.10.2024.
13. Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області при проведенні з позивачем розрахунку при звільненні не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017; не включено при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби індексації грошового забезпечення; не включено при розрахунку компенсації за невикористані відпустки при звільнені індексації грошового забезпечення; не нараховано та не виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період з 18.02.2021 по 01.07.2023.
14. З допущеною бездіяльністю ГУНП позивач не погоджується, вважає таку протиправною, а свої права порушеними, а тому його представник звернувся до суду за їх захистом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
18. Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України), заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
19. Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
20. За змістом ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
21. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
22. Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
23. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
24. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
25. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
26. Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
27. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
28. Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
29. До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
31. За змістом листа № СЕД-98203-2024 від 18.12.2024 позивачу з листопада 2017 року по день звільнення нараховувалася індексація грошового забезпечення, тобто після внесення змін до Порядку № 1078.
32. У той час, ст. 94 Закону № 580-VIII визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.
33. В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
34. Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
35. Колегія суддів вважає, що не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації (до листопада 2017 року) не позбавляють обов'язку відповідача провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено ст. 94 Закону № 580-VIII, тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача.
36. При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
37. Відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %.
38. Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
39. Таким чином, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
40. Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр").
41. У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 %.
42. При цьому, з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.
43. Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.
44. За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 - 99,6 %, за березень 2016 - 101,0 %, за квітень 2016 - 103,5 %,
45. Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016.
46. В силу п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
47. Оскільки, зазначений показник за квітень 2016 був опублікований у травні 2016, індексацію слід проводити з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
48. Отже, саме з 01.06.2016 у апелянта виник обов'язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача, а не з 07.11.2015 як вважає та позивач.
49. Натомість, апелянт не провів нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по листопад 2017 року.
50. Таким чином, апелянтом допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 01.11.2017.
51. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
52. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
53. Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
54. За правилами статті 4 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
55. Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-ХІІ), відповідно до статті 4 якого ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
56. Пунктом 12 статті 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
57. Статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР передбачена додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності. Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
58. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст. 24 Закону № 504/96-ВР).
59. Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП.
60. У силу ч.ч 1, 3 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейські проходять службу в поліції: на посадах у центральному органі управління поліції, територіальних органах, закладах, установах поліції; під час перебування в розпорядженні згідно з положеннями статті 67 цього Закону; під час навчання на денній формі навчання за державним замовленням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських; під час прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України", статті 29 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" та статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"; під час відрядження до державних органів, установ та організацій згідно з положеннями статті 71 цього Закону.
61. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
62. Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (ст. 60 Закону № 580-VIII).
63. За змістом частин 1 та 2 статті 92 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
64. Частинами 1, 2, 3 і 4 статті 93 Закону № 580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
65. З приписами ч.ч. 8-11 ст. 93 Закону № 580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
66. Частинами 1 та 2 статті 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
67. Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
68. Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
69. Відповідно до абз.7-8 п. 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
70. Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що відповідно до положень Закону №580-VIII та Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні, зокрема, щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.
71. Разом з тим, слід відмітити, що відпустка із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, яка надається учасникам бойових дій на підставі п. 12 ч. 1 ст.12 Закону № 504/96-ВР згідно вказаної норми є додатковою відпусткою.
72. Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
73. З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону № 580-VIII і Порядку № 260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.
74. Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
75. Оскільки обмеження прав найманого працівника та розширення прав роботодавця не ґрунтуються на вимогах закону, не є необхідними у демократичному суспільстві та порушують баланс інтересів сторін трудових правовідносин.
76. Аналогічні правові висновки щодо регулювання аналогічних спірних правовідносин викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2021 у справі № 440/5244/19.
77. Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
78. Як свідчать матеріали справи, з дослідженої судом інформації викладеної Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області у листі №СЕД-98203-2024 від 18.12.2024 про використання/невикористання позивачем передбачених законодавством відпусток відслідковується наступне:
79. ОСОБА_1 за період проходження служби в ГУНП в Житомирській області з 2021 по 2024 року щорічні основні та додаткові за стаж служби відпустки використовував наступним чином:
- за 2021 рік - використано 30 діб щорічної відпустки, використано 7 діб додаткової відпустки за стаж служби в поліції (наказ ГУНП в Житомирській області від 29.10.2021 № 416 о/с); не використано 2 доби додаткової відпустки за стаж служби в поліції (наказом на звільнення передбачена компенсація);
- за 2022 рік - використано 24 доби щорічної відпустки, використано 9 діб додаткової відпустки за стаж служби в поліції (наказ ГУНП в Житомирській області від 17.05.2022 № 234 о/с, від 04.05.2023 № 200 о/с); не використано 6 діб щорічної відпустки та 1 добу додаткової відпустки за стаж служби в поліції (наказом на звільнення передбачена компенсація);
- за 2023 рік - використано 24 доби щорічної відпустки, використано 4 діб додаткової відпустки за стаж служби в поліції (наказ ГУНП в Житомирській області від 30.11.2023 № 603 о/с, від 10.04.2024 № 176 о/с); не використано 6 діб щорічної відпустки та 7 діб додаткової відпустки за стаж служби в поліції (наказом на звільнення передбачена компенсація);
- за 2024 рік - не використовував (мав право на 35 діб пропорційно до відпрацьованого у році часу, наказом на звільнення передбачена компенсація).
80. Таким чином, позивач не використав основну та додаткову відпустки з 2021 по 2024 рік тривалістю 57 днів за яку під час звільнення отримав компенсацію у розмірі 47 100 грн. , з розрахунку: посадовий оклад 2 400,00 грн. + оклад за спеціальним званням 1 800,00 грн. + надбавка за стаж служби в поліції 1 470,00 грн. + надбавка за специфічні умови проходження служби 2 268,00 грн. + щомісячна премія 16 851,82 грн)/24789,82 грн. : 30 календарних днів х 17 діб = 47 100,66 грн.
81. Як свідчить зміст листа Головного управління Національної поліції України в Житомирській області № СЕД-98203-2024 від 18.12.2024 грошове забезпечення поліцейських індексується з 01.11.2017, після внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. В 2023 році індексація грошових доходів населення не проводилась у зв'язку з тим, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" дія Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" була призупинена. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024, тобто базовим місяцем для нарахування індексації у 2024 році вважається грудень 2023 року. Згідно з підпункту 1 пункту 1 Постанови право на індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) настає, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. У жовтні 2024 року (місяці звільнення позивача) коефіцієнт індексації дорівнює 4,3% (ІСЦ становив 104,3), відповідно сума індексації позивача становила 130,20 грн.
82. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством, які під час розгляду даних спірних правовідносин були встановлені та мала бути включена в грошового забезпечення з якого здійснювався обрахунок виплат при звільненні. Індексація грошового забезпечення в даних спірних правовідносинах мала систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки при звільненні.
83. Враховуючи, що апелянтом допущено протиправну бездіяльність щодо не включення індексації в грошове забезпечення з якого здійснювався обрахунок виплат при звільненні, однак суд дійшов висновку про необхідність її врахування при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток, а тому позовні вимоги в цій частині підлягала задоволенню.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
84. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
85. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
86. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
87. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
88. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
89. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ Нацполіції в Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.