Справа № 640/33092/21
18 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кучми А.Ю., та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БІЗНЕС ПАРТНЕР» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено частково.
Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року від 29 травня 2025 року повернуто апелянту.
В подальшому апелянтом вдруге було подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2025 визнано неповажними, викладені у клопотанні Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі залишено без руху.
27.10.2025 від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивована тим, що позивач вперше звернувся з апеляційною скаргою у межах строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, однак скаргу було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору. Наголошено на неможливості сплати судового збору раніше.
Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 сказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, що рішення Одеського окружного адміністративного суду прийнято 25 липня 2025 року, водночас апеляційну скаргу подано лише 16.10.2025, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.
Як на поважні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою скаржник посилався на наявність у нього конституційного права на оскарження судового рішення, відсутність фінансування, введення воєнного стану.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою своєчасно (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Такої ж позиції притримується Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №814/1646/16, в ухвалі від 03.02.2020 у справі №340/661/19, постанові від 10 червня 2021 року у справі №320/2061/20.
Крім того, з аналогічних правовідносин правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Апелянтом у поданій заяві не наведено жодних доказів поважності причин для поновлення пропущеного строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження відповідач посилається на вчинення активних направлених на реалізацію свого права на апеляційне оскарження.
Отже, як вже зазначалось першу апеляційну скаргу відповідача було повернуто ухвалою суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 по справі № 804/2979/17 та від 07.06.2018 по справі № 822/276/17, в ухвалі від 03.02.2020 у справі №340/661/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Так, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, колегія суддів вважає безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не може вважатися об'єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянту надано достатній строк на усунення недоліків, натомість апелянтом обґрунтованих причин щодо неможливості усунення недоліків та відповідних доказів неможливості такого усунення надано не було.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 298, 299, 329 КАС України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку та продовження процесуального строку - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БІЗНЕС ПАРТНЕР» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Н.В. Безименна