Постанова від 18.11.2025 по справі 580/12156/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/12156/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене повідомленням № 1/1719 від 19.11.2024, яким позивачу було відмовлено в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з видачею довідки за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є військовозобов'язаним та перебуває з 05.06.2024 на військовому обліку у відповідача.

Позивач є батьком трьох дітей, віком до 18 років, а саме:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.10.2009, виданим виконкомом Райгородської селищної ради Слов'янського району Донецької області. Мати: ОСОБА_3 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.08.2013, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську реєстраційної служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. Мати ОСОБА_5 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 19.04.2019, виданим Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Мати: ОСОБА_5 .

Відповідно до відмітки в паспорті позивача серії НОМЕР_4 , виданого Слов'янським РВ УМВС України в Донецькій області 15.02.1999, шлюб позивача та ОСОБА_3 розірвано 22.03.2012 рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 20.11.2024 № 610 позивач проживає без реєстрації з 04.04.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , в такому складі сім'ї: ОСОБА_5 - колишня дружина, ОСОБА_4 - син; ОСОБА_6 - донька. Аналогічна інформація міститься у довідці виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 13.11.2024 № 594.

З вимоги від 18.06.2024 № 22.8-5072 у порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виданої Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 51700146 про стягнення з позивача аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дітей, зокрема, ОСОБА_8 , починаючи з 25.10.2011. Також із зазначеної вимоги вбачається, що позивач самостійно сплатив 18.06.2024 заборгованість зі сплати аліментів.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18.06.2024 № 51700146 за виконавчим документом від 23.07.2015 за № 243/6141/15-ц, який видано Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з позивача аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дитини ОСОБА_8 , , починаючи з 25.10.2011, за період з 01.05.2022 по 01.02.2024 заборгованість відсутня.

Відповідно до довідки-розрахунку Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.06.2024 № АСВП НОМЕР_8/34014 на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_8 про стягнення аліментів з позивача на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 . Станом на 28.06.2024 заборгованість по аліментам відсутня.

З довідки СТОВ «Вереміївка» від 12.11.2024 № 189, де працює позивач, вбачається, що заборгованості по СТОВ «Вереміївка» за сплачені аліменти станом на 01.11.2024 немає.

З листа Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.12.2024 № 73604 вбачається, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_8 про стягнення аліментів з позивача на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 . Станом на 01.12.2024 заборгованість по аліментам відсутня.

У листопаді 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.11.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з перебуванням на його утримання трьох дітей віком до 18 років.

До вказаної заяви позивач додав копії таких документів:

паспорта,

довідки - розрахунку Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 28.06.2024 № АСВП 58660812/34014;

довідки - розрахунку заборгованості відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області від 18.06.2024 № 51700146;

тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_5 ;

свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;

свідоцтва про народження ОСОБА_4 ;

свідоцтва про народження ОСОБА_6 ,

довідку СТОВ «Вереміївка» від 13.11.2024 № 189;

довідку про склад сім'ї від 13.11.2024 № 594, виконавчим комітетом Іркліївської сільської ради.

За результатами опрацювання вказаних документів Комісією відповідача 15.11.2024 прийнято рішення, оформлене протоколом № 26, про відмову в наданні позивачу відстрочки. У протоколі Комісії від 15.11.2024 № 26 зазначено причиною відмови у наданні такої відстрочки - відсутнє свідоцтво про одруження з матір'ю трьох дітей.

Повідомленням від 19.11.2024 № 1/1719 відповідач повідомив позивача про результати розгляду його заяви та підтвердних документів, і прийняте комісією рішення про відмову у наданні відстрочки від призову.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав відповідного документа на підтвердження факту утримання ним доньки ОСОБА_6 .

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частини 2, 3 та 5 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) визначають, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов'язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами ч. 14 ст. 2 Закону № 2232-XII встановлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Також, наказано військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено та наказано провести загальну мобілізацію.

В подальшому, Указами Президента, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Пункт 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Матеріалами справи підтверджується (свідоцтва про народження), що позивач є батьком 3 неповнолітніх дітей:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.10.2009, виданим виконкомом Райгородської селищної ради Слов'янського району Донецької області. Мати: ОСОБА_3 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.08.2013, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську реєстраційної служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. Мати ОСОБА_5 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 19.04.2019, виданим Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Мати: ОСОБА_5 .

Доказів наявності у позивача на дату подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 № 3543-XII заборгованості зі сплати аліментів матеріали справи не містять.

У спірному рішенні відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову, зазначено про ненадання свідоцтва про шлюб з матір'ю трьох дітей.

На виконання ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном встановлює Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Керуючись пп. 8 п. 1 додатку 2 до Порядку № 1487 «Правила військового обліку» призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, Зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

Відповідно до п. 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

На виконання п. 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії.

Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Керуючись абз. 1 п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

На виконання п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов'язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

Як встановлено вище, відмовляючи позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII відповідач зазначив, що у поданих документах відсутне свідоцтво про одруження з матір'ю трьох дітей.

Відповідно до п. 3 ч. 1 додатку 5 Порядку № 560 жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, для підтвердження права на відстрочку мають надати:

свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного

та один із документів:

свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Колегія суддів звертає увагу, що у паспорті позивача зазначено про розірвання обох його шлюбів з матерями спільних дітей. Копія паспорту була надана відповідачу при подачі спірної заяви.

Керуючись ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не досліджував факт перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, а відмову у наданні відстрочки обґрунтував виключно тим, що позивач не надав документів згідно п. 3 ч. 1 додатку 5 Порядку № 560. Хоча надання відстрочки за приписами п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII жодним нормативно правовим актом не ставиться у залежність від перебування у шлюбі.

Документ (свідоцтво про шлюб) на відсутність якого посилається відповідач, як на підставу для відмови у наданні відстрочки не можуть спростувати факт утримання дітей позивачем.

Колегія суддів наголошує, що закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, саме нормою Закону № 3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Отже, передбачені умови для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову:

наявність на утриманні 3х та більше дітей віком до 18 років;

відсутність заборгованості із сплати аліментів.

На підтвердження перебування на утриманні позивача трьох неповнолітніх дітей було надано листи відповідних органів щодо відсутності заборгованість зі сплати аліментів та довідку про фактичне спільне проживання з колишньою дружиною ( ОСОБА_5 ) та двома спільними дітьми.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач заяву позивача належним чином не розглянув та не здійснив перевірку наявності (відсутності) підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII за доданими документами.

Відтак, оскаржуване рішення щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення комісії Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене повідомленням № 1/1719 від 19.11.2024 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Керуючись ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Так, п. 11 Положення № 154 встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, Комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від мобілізації.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про зобов'язання Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Таким чином, апеляційна скарга позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню в частині, а рішення суду першої інстанції - скасуванню із прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року - скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене повідомленням № 1/1719 від 19.11.2024;

Зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн сорок коп.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Попередній документ
131868546
Наступний документ
131868548
Інформація про рішення:
№ рішення: 131868547
№ справи: 580/12156/24
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.11.2025)
Дата надходження: 21.11.2025
Розклад засідань:
21.05.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд