Справа № 640/13674/19 Суддя першої інстанції: О.Р. Гресько
18 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Файдюка В.В.,
суддів Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними і скасування приписів і постанов, -
У липні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати:
- припис від 09.07.2019 №636;
- постанову від 25.07.2019 №205 по справу про адміністративне правопорушення, винесену т.в.о. заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Карауловим В.Д., якою ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено штраф у розмірі 153,00 грн;
- постанову від 25.07.2019 №149 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», винесену т.в.о. заступника начальинка ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Карауловим В.Д., якою на позивача накладено штраф у розмірі 462 000 грн за порушення п. п. 1, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 позовну заяву залишено без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав повторної неявки позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, ненадання заяви про розгляд справи за його відсутності, а також неможливості розгляду справи у відсутність ФОП ОСОБА_1 з огляду на необхідність з'ясування обставин виконання або невиконання позивачем вимог оспорюваного припису від 09.07.2019 №636.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було обґрунтовано неможливість встановити всі обставини справи та вирішити спір без участі позивача з огляду на наявний у матеріалах справи обсяг документів. Наголошує, що у період з 26.06.2025 по 15.07.2025 позивач, маючи дозвіл на постійне проживання у Королівстві Швеція, перебувала поза межами України, а відтак об'єктивно не могла прибути у судове засідання 02.07.2025. Окрім наведеного підкреслює, що оскаржувана ухвала утворила перешкоди у доступі до суду, що є порушенням національного та міжнародного законодавства.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач двічі без поважних причин не прибув у судові засідання, у той час як участь у них міг забезпечити як особисто, так і через представника. Відтак з огляду на усталену позицію Верховного Суду оскаржувана ухвала є такою, що відповідає нормам процесуального права.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 18.11.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин; позивач не повідомив суд про причини неявки; позивач не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки необхідними є з'ясування обставин виконання або ж невиконання позивачем оскаржуваного припису №636 від 09.07.2019; відповідач не наполягає на розгляді справи по суті, а вказує про наявність підстав для залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача, що у своїй сукупності свідчить про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.
Приписи ч. 5 ст. 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Рівненського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято до провадження справу №640/13674/19, а також прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог. Указані процесуальні документи направлені на адресу ФОП ОСОБА_1 27.03.2025, однак повернулися на адресу суду 17.04.2025 у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 124).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 вирішено перейти до розгляду справи №640/13674/19 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 09.06.2025 о 15:00. Копію указаної ухвали направлено на адресу позивача 14.05.2025, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду першої інстанції 02.06.2025 у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 135).
У зв'язку з неявкою позивача у підготовче судове засідання таке було відкладено на 02.07.2025 на 16:00. Про дату, час та місце розгляду справи позивачу 11.06.2025 направлена повістка про виклик, яка 17.06.2025 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою повернута на адресу суду (а.с. 150).
Як вже було зазначено вище, обов'язковою передумовою для залишення позову без розгляду є, зокрема, необхідність встановлення належності повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Згідно з ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Тобто, за загальним правилом, особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи виключно за умови отримання повістки не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Матеріали справи свідчать, що повістку про виклик у підготовче судове засідання, відкладене з 09.06.2025 на 02.07.2025, було направлено на адресу: « АДРЕСА_1 ». Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви, заяви про збільшення позовних вимог, а також відповіді від 09.06.2025 №1460469 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду першої інстанції, місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Викладене свідчить, що адреса, на яку судом першої інстанції здійснено відправлення повістки про виклик у підготовче судове засідання 02.07.2025, є неповною. Відтак повернення поштового відправлення з підстав «адресат відсутній за вказаною адресою» у спірному випадку не може вважатися належним повідомленням ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, призначеного на 02.07.2025, безвідносно до того, чи перебувала на цей час позивач на території України. При цьому подальше дописування вручну на конверті фрази «кв. АДРЕСА_3 » не свідчить про те, що поштове відправлення направлялося на повну адресу позивача з огляду на підстави його повернення відправнику та адресу, зазначену на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності доказів належного повідомлення ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце підготовчого судового засідання 02.07.2025 висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України є передчасними, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню безвідносно до того, чи дотримані при її постановленні інші вимоги, передбачені ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позову без розгляду було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року - скасувати.
Справу направити до Рівненського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення складено 18 листопада 2025 року.