Справа № 620/6694/25 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
13 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Ольшевської Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 08.07.2025) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати винесене Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.03.2025 за № 5090/Ж10/25-01-07-00 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 228 009,00 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням в сумі 182 407,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45 602,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та порушує права позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та відповідає приписам податкового законодавства.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин у справі. Апелянт зазначає, що позивачем не було надана усіх необхідних документів на підтвердження реальності господарських операцій.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС в Чернігівській області здійснена документальна позапланова виїзна перевірка податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» про що складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 25.02.2025 за №3037/Ж5/25-01-07-02-01 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Багатопрофільне підприємство «АТІЛОС».
На підставі даного Акту перевірки від 25.02.2024 ГУ ДПС в Чернігівській області прийняло та направило ТОВ «Багатопрофільне підприємство «АТІЛОС» податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.03.2025 за № 5090/ж10/25-01-07-00 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 228 009,00 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням в сумі 182 407,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45 602,00 грн.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення та наказ про проведення перевірки протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 цього ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.
Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.
Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.
Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.
Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.
Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка ГУ ДПС в Чернігівській області здійснювалася щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «АТІЛОС» з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 42690045) за грудень 2019 року.
В Акті перевірки від 25.02.2025 ГУ ДПС в Чернігівській області зазначило, що на думку податкового органу, угоди ТОВ «АТІЛОС» з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» фактично здійснені не були, надані документи були прикриттям господарських операцій для формування штучного податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого ТОВ «АТІЛОС» отримало необґрунтовану податкову вигоду у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.
За наслідками перевірки ГУ ДПС в Чернігівській області винесло ТОВ «АТІЛОС» податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.03.2025 за № 5090/ж10/25-01-07-00 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 228 009,00 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням в сумі 182 407,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45 602,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення винесено саме на підставі акту перевірки №3037/ж5/25-01-07-02-01 від 25.02.2025 та відповіді на заперечення №646/ж12/25-01-07-02-01 від 21.03.2025.
ТОВ «АТІЛОС» в грудні 2019 року сформувало податковий кредит з ПДВ від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» на загальну суму 182 407,50 грн.
ГУ ДПС в Чернігівській області по відносинам з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» збільшило ТОВ «АТІЛОС» податкове зобов'язання з ПДВ на суму 182 407,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.03.2025 за№ 5090/ж10/25-01-07-00.
В Акті перевірки від 25.02.2025 зазначено, що податковим органом встановлена нереальність господарських операцій по взаємовідносинам між ТОВ «АТІЛОС» та ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» за грудень 2019 року з підстав відсутності джерела походження товару по ланцюгу постачання.
В податковому повідомленні-рішенні зазначено: «В ході перевірки встановлено, що сформовані дання податкового обліку не опосередковувалися реальним рухом активів та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «ОЛД ТРЕЙД ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 42690045) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету за грудень 2019 року на загальну суму 182 407,00 грн».
ТОВ АТІЛОС є виробничим товариством. Основний вид діяльності, відповідно до кодів КВЕД-2010: 27.90 «Виробництво іншого електричного устаткування».
ТОВ «АТІЛОС» розробляє та на власних виробничих площах виготовляє складну електротехнічну продукцію, в тому числі й:
засоби автоматичного керування дорожнім рухом (світлофори світлодіодні, контролери дорожні, звуко-сигнальні пристрої, знаки дорожні з внутрішнім світлодіодним підсвічуванням та інші);
устаткування вуличного освітлення (вуличні світлодіодні світильники, системи керування освітленням, прожектори та інші).
ТОВ «АТІЛОС» є виробником також і головки світлодіодної для дорожніх переїзних світлофорів ГСП-200-К.
Згідно технічної документації (ТЗ,ТУ) до складу вищезазначеного виробу входить «Модуль світлодіодний МС-200-12ДП-К», в свою чергу до складу якого входить «Плата МС-2-102-ГК», до складу якої входить «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601».
Відповідно до договору, який був укладений з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» в усній формі, ТОВ «АТІЛОС» придбало у ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» конструктивні матеріали, а саме «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601» для виготовлення «Головки світлодіодної для дорожніх переїзних світлофорів ГСП-200-К» у кількості 36 850 штук на загальну суму 1 094 445,00 гривень, в тому числі ПДВ 182 407,50 гривень, що підтверджується наступними документами:
1) накладна №139 від 05.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1650 штук;
2) накладна №140 від 05.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1600 штук;
3) 3)накладна №141 від 05.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1550 штук;
4) накладна №143 від 06.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1650 штук;
5) накладна №144 від 06.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1600 штук;
6) накладна №145 від 06.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1550 штук.
Оскільки товар не є великогабаритним, то доставка товару з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» на ТОВ «АТІЛОС» здійснювалася ТОВ «АТІЛОС» самостійно власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною №35 від 06.12.2019 та подорожнім листом службового легкового автомобіля №01064 від 2-31.12.2019.
7) накладна №157 від 12.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1650 штук;
8) накладна №158 від 12.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601» становить 1600 штук;
9) накладна №159 від 12.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1550 штук;
10) накладна №162 від 13.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601» становить 1650 штук;
11) накладна №163 від 13.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1600 штук;
12) накладна №165 від 13.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601» становить 1550 штук.
Оскільки товар не є великогабаритним, то доставка товару з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» на ТОВ «АТІЛОС» здійснювалася ТОВ «АТІЛОС» самостійно власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною №36 від 13.12.2019 та подорожнім листом службового легкового автомобіля №01064 від 2-31.12.2019.
13) накладна №167 від 16.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1650 штук;
14) накладна №172 від 17.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 78167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1650 штук;
15) накладна №168 від 16.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1600 штук;
16) накладна №177 від 18.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1650 штук;
17) накладна №173 від 17.12.2019 на суму 47520,00 грн., в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1600 штук;
18) накладна №174 від 17.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1550 штук;
19) накладна №180 від 18.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1550 штук;
20) накладна №181 від 19.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 78167,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1650 штук;
21) накладна №179 від 18.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1600 штук;
22) накладна №183 від 19.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1 -0000-00601» становить 1600 штук;
23) накладна №184 від 19.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Кількість придбаних «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» становить 1600 штук.
Оскільки товар не є великогабаритним, то доставка товару з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» на ТОВ «АТІЛОС» здійснювалася ТОВ «АТІЛОС» самостійно власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною №38 від 19.12.2019 та подорожнім листом службового легкового автомобіля №01064 від 2-31.12.2019. Вказаний товар, згідно всіх вищезазначених накладних, був отриманий ТОВ «АТІЛОС».
У грудні 2019 року підприємством ТОВ «АТІЛОС» була здійснена оплата на користь ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» на загальну суму 752 376,00 гривень, в тому числі ПДВ 125 396,00 гривень, згідно наступних документів, оплата по рахункам до накладних за листопад місяць 2019 року (сплата заборгованості) на загальну суму 467 256,00 грн, в т.ч. ПДВ 77 876,00:
1) банківська виписка від 02.12.2019:
- платіжне доручення №1412 від 02.12.2019 на суму 46872,00 грн, в т.ч. ПДВ 7812,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №193 від 18.11.2019;
- платіжне доручення №1413 від 02.12.2019 на суму 49824,00 грн, в т.ч. ПДВ 8304,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №197 від 19.11.2019;
2) банківська виписка від 09.12.2019:
- платіжне доручення №1471 від 09.12.2019 на суму 43008,00 грн, в т.ч. ПДВ 7168,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №173 від 05.11.2019;
- платіжне доручення №1470 від 09.12.2019 на суму 47922,00 грн, в т.ч. ПДВ 7987,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №176 від 06.11.2019;
3) банківська виписка від 11.12.2019:
- платіжне доручення №1485 від 11.12.2019 на суму 48900,00 грн, в т.ч. ПДВ 8150,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №175 від 06.11.2019;
- платіжне доручення №1486 від 11.12.2019 на суму 46944,00 грн, в т.ч. ПДВ 7824,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №178 від 07.11.2019;
4) банківська виписка від 12.12.2019:
- платіжне доручення №1510 від 12.12.2019 на суму 48900,00 грн, в т.ч. ПДВ 8150,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» № 187 від 11.11.2019;
- платіжне доручення №1511 від 12.12.2019 на суму 45966,00 грн, в т.ч. ПДВ 7661,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №188 від 12.11.2019;
5) банківська виписка від 16.12.2019:
- платіжне доручення №1529 від 16.12.2019 на суму 49608,00 грн, в т.ч. ПДВ 8268,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №191 від 15.11.2019;
- платіжне доручення №1530 від 16.12.2019 на суму 39312,00 грн, в т.ч. ПДВ 6552,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №194 від 18.11.2019; оплата по рахункам до накладних за грудень місяць 2019 року на загальну суму 285 120,00 грн, в т.ч. ПДВ 47 520,00 грн:
6) банківська виписка від 23.12.2019:
- платіжне доручення №1563 від 23.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №221 від 06.12.2019 до накладної №145 від 06.12.2019;
- платіжне доручення №1566 від 23.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №216 від 04.12.2019 до накладної №141 від 05.12.2019;
- платіжне доручення №1564 від 23.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №219 від 05.12.2019 до накладної №144 від 06.12.2019;
- платіжне доручення №1568 від 23.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №213 від 03.12.2019 до накладної №140 від 05.12.2019;
- платіжне доручення №1565 від 23.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №218 від 05.12.2019 до накладної №143 від 06.12.2019;
- платіжне доручення №1567 від 23.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн, згідно рахунку від ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» №211 від 02.12.2019 до накладної №139 від 05.12.2019.
Постачальник ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» всі податкові накладні на ТОВ «АТ1ЛОС» повинен був виписати і виписав по першій події: відвантаження товару. Загальна сума по податковим накладним становить 1 094 445,00 гривень, в тому числі ПДВ 182 407,50 гривень, що підтверджується наступними документами:
1) податкова накладна №1 від 05.12.2019 до накладної №139 від 05.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9299892914 від 12.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 12.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
2) податкова накладна №2 від 05.12.2019 до накладної №140 від 05.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9299819851 від 12.12.2019 року, що підтверджується квитанцією №1 від 12.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
3) податкова накладна №3 від 05.12.2019 до накладної №141 від 05.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9299856012 від 12.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 12.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
4) податкова накладна №4 від 06.12.2019 до накладної №143 від 06.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9299877402 від 12.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 12.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
5) податкова накладна №5 від 06.12.2019 до накладної №144 від 06.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9299903356 від 12.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 12.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
6) податкова накладна №6 від 06.12.2019 до накладної №145 від 06.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9299862809 від 12.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 12.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
7) податкова накладна №17 від 12.12.2019 до накладної №157 від 12.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9313363396 від 27.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 27.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
8) податкова накладна №18 від 12.12.2019 до накладної №158 від 12.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9313355850 від 27.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 27.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
9) податкова накладна №19 від 12.12.2019 до накладної №159 від 12.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9310832961 від 26.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 26.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
10) податкова накладна №20 від 13.12.2019 до накладної №162 від 13.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9313354513 від 27.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 27.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
11) податкова накладна №21 від 13.12.2019 до накладної №163 від 13.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9313391935 від 27.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 27.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
12) податкова накладна №22 від 13.12.2019 до накладної №165 від 13.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9310941556 від 26.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 26.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
13) податкова накладна №23 від 16.12.2019 до накладної №167 від 16.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9313402596 від 27.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 27.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
14) податкова накладна №24 від 16.12.2019 до накладної №168 від 16.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9313376860 від 27.12.2019, що підтверджується квитанцією №1 від 27.12.2019. Зареєстрована своєчасно;
15) податкова накладна №38 від 17.12.2019 до накладної №172 від 17.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326571124 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
16) податкова накладна №39 від 17.12.2019 до накладної №173 від 17.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326561144 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
17) податкова накладна №40 від 17.12.2019 до накладної №174 від 17.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326575254 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
18) податкова накладна №41 від 18.12.2019 до накладної №177 від 18.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326575481 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
19) податкова накладна №42 від 18.12.2019 до накладної №179 від 18.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326567180 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
20) податкова накладна №43 від 18.12.2019 до накладної №180 від 18.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326576938 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
21) податкова накладна №44 від 19.12.2019 до накладної №181 від 19.12.2019 на суму 49005,00 грн, в т.ч. ПДВ 8167,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326579091 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
22) податкова накладна №45 від 19.12.2019 до накладної №183 від 19.12.2019 на суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326581357 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно;
23) податкова накладна №46 від 19.12.2019 до накладної №184 від 19.12.2019 на суму 46035,00 грн, в т.ч. ПДВ 7672,50 грн. Реєстраційний номер податкової накладної 9326611838 від 13.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 13.01.2020. Зареєстрована своєчасно.
Загальна сума ПДВ по всім вищезазначеним податковим накладним в розмірі 182 407,50 гривень була врахована ТОВ «АТІЛОС» до складу податкового кредиту з ПДВ в податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2019 року та податковою декларацією з ПДВ за грудень 2019 року.
Придбаний у ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» матеріал «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601» у кількості 36850 штук був оприбуткований і переданий на склад, що підтверджується наступними документами:
- аналіз рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» з контрагентом ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС», код 42690045, за грудень 2019р.;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» з контрагентом ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС», код 42690045, за грудень 2019р.;
- картка рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» з контрагентом ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС», код 42690045, за грудень 2019 р.;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 6442 «Податковий кредит» з контрагентом ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС», код 42690045, за грудень 2019 р.;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 202 «Куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби» за грудень 2019 р.;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 231 «Основне виробництво» за грудень 2019 р.;
Записами оприбуткування у журналі вхідного контроля за грудень 2019 р. Матеріал «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601» був використаний ТОВ «АТІЛОС» для виготовлення «Головки світлодіодної для дорожніх переїзних світлофорів ГСП-200-К» до складу якої входить «Модуль світлодіодний МС-200-12ДП-К», до складу якого входить «Плата МС-2-102-ГК», до складу якої входить «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601» у кількості 102 штуки, що підтверджується:
- конструкторськими документами - специфікацією та кресленнями на «Головка світлодіодна для дорожніх переїзних світлофорів ГСП-200-К»;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 «Готова продукція» за грудень 2019 р. Виготовлена продукція: «Головка світлодіодна для дорожніх переїзних світлофорів ГСП- 200-К», в складі якої був використаний матеріал «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601», який був придбаний у ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС», була продана ТОВ «АТІЛОС» покупцю ТОВ «ТУЛО ІНВЕСТ» згідно Договору поставки №1904/01-01 від 11 листопада 2019 року, що підтверджується видатковою накладною №337 від 24 грудня 2019 року на суму 3 354 936,00 грн, в т.ч. ПДВ 559 156,00 грн, та товарно-транспортною накладною на перевезення продукції від 24 грудня 2019 року.
ТОВ «АТІЛОС», як продавцем, була виписана податкова накладна №47 від 24.12.2019 до накладної №337 від 24.12.2019 на суму 3 354 936,00 грн, в т.ч. ПДВ 559 156,00 грн.
Реєстраційний номер податкової накладної 9319931606 від 08.01.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 08.01.2020. Зареєстрована своєчасно.
Реалізація відображена на бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»: оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» з контрагентом ТОВ «ТУЛС ІНВЕСТ», код 40890120, за грудень 2019р.. Сума ПДВ в розмірі 559 156,00 гривень була врахована ТОВ «АТІЛОС» до складу податкових зобов'язань з ПДВ в податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2019 року та податковою декларацією з ПДВ за грудень 2019 року.
Ревізорам ГУ ДПС в Чернігівській області були надані абсолютно всі, передбачені діючим законодавством України, документи, які підтверджують весь ланцюг придбання та використання і подальшого продажу продукції:
- придбання ТОВ «АТІЛОС» у ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» та доставку товару «Світлодіод XPEBRD-L1-0000-00601»;
- використання ТОВ «АТІЛОС» придбаного у ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» товару «Світлодіод XPEBRD-L 1-0000-00601» у виробництві елементу «Плата МС-2-102-ГК» в складі «Модуль світлодіодний МС-200-12ДП-К», що входить до готового виробу - «Головка світлодіодна для дорожніх переїзних світлофорів ГСП-200-К»;
- продаж ТОВ «АТІЛОС» готового виробу «Головка світлодіодна для дорожніх переїзних світлофорів ГСП-200-К» третій особі - ТОВ «ТУЛО ІНВЕСТ».
Відповідно до даних ЄДРПОУ, на час укладення та виконання господарських договорів ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» належним чином зареєстровано. Основні види діяльності за КВЕД в тому числі й : 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівля поза магазинами.
Відповідно до даних електронного кабінету платника податків, реєстр платників ПДВ, ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» визнано податкових органом ризиковим та анульовано свідоцтво платника ПДВ 16.09.2022 року. Разом з тим господарська операція з ТОВ «АТІЛОС» була у грудні 2019 року, тобто за три роки до визнання контрагента ризиковим.
ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» визнано ризиковим тільки з тієї причини, що мало господарські відносини з ризиковими суб'єктами господарювання, а ті, в свою чергу, були ризикованими, оскільки на 3-му контрагенті «обривався ланцюг постачання товарів».
ТОВ «АТІЛОС» не має можливості і не зобов'язане контролювати сплату податків своїми контрагентами та відслідковувати ланцюг постачання товару аж до 3-го контрагента.
Станом на сьогоднішній день кримінальне провадження щодо вищевказаних дій посадових осіб ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» не порушено, жодній посадовій особі підозру не пред'явлено, відсутній обвинувальний вирок , що набрав законної сили який підтверджує злочинні дії посадових осіб товариства. Господарські угоди в судовому порядку фіктивними або недійсними не визнані. В даному випадку посадові особи податкового органу мають претензії щодо несплати податків до контрагентів в ланцюгу постачання товарів.
Виписані ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» на ТОВ «АТІЛОС» податкові накладні належним чином зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Слід визнати, що господарська угода між ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» та ТОВ «АТІЛОС» реальна і матеріальна, відповідає напрямкам діяльності суб'єктів господарювання, підтверджена відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку і ТОВ «АТІЛОС» мало всі підстави включати до суми податкового кредиту з ПДВ угоду з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС». Виходячи з вищевикладеного, у ТОВ «АТІЛОС» не було жодних правових підстав не відображати угоду з ТОВ «ОЛ ТРЕЙД ЛЮКС» в податковому та бухгалтерському обліку та не визначати, відповідно, суму податкового кредиту з ПДВ з даної угоди.
ТОВ «АТІЛОС» засноване в лютому 1993 року та веде свою виробничу діяльність вже 32 роки. Весь період своєї діяльності підприємство займалося розробкою і виробництвом інноваційної, високотехнологічної продукції виробничо-технічного призначення. ТОВ «АТІЛОС» є одним з лідерів серед виробників світлотехнічної продукції, розробленої на основі світловипромінювальних діодів. Продукція Товариства, в тому числі й світлодіодні світлофори та освітлювальні прилади, відрізняється високою якістю і відповідає сучасним технічним та технологічним вимогам.
До підрозділів Товариства входять - конструкторський і технологічний відділи, служби маркетингу і якості, виробничі дільниці комплектування, складання, електромонтажу і регулювання, випробувальна лабораторія. Фахівці Товариства мають високу кваліфікацію і необхідний досвід роботи в галузі електроніки та світлотехніки. ТОВ «АТІЛОС» має у власності виробничі, складські та офісні приміщення загальною площею 1 070,6 м. кв., що підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 23.06.2008 року видане на підставі рішення №163 від 17.06.2008 року та технічним паспортом на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 22 березня 2019 року.
Виробничі потужності розташовані на власній земельній ділянці Товариства площею 0,2749 га, за адресою: м. Чернігів, вул. Текстильників, буд.2, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ №903909 від 03.04.2008р.
У власності підприємства є необхідне технологічне устаткування, складські приміщення та власний автотранспорт в кількості 10-ти одиниць.
Штатна чисельність працівників товариства становить 44 особи.
У своїй діяльності ТОВ «АТІЛОС» постійно орієнтується на задоволення потреб і очікувань споживачів. На підприємстві розроблена, впроваджена і сертифікована на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001: 2009 (ISO 9001: 2008) система менеджменту якості.
ТОВ «АТІЛОС» є засновником Асоціації виробників світлодіодної техніки України, що створена з метою об'єднання зусиль для наукового і технологічного розвитку галузі. ТОВ «АТІЛОС» має патенти на вироби, а саме:
- патент на корисну модель №88453 «ПІШОХІДНИЙ СВІТЛОФОР-ТАБЛО» від 11.03.2014;
- патент на корисну модель №123170 «ТРАНСПОРТНИЙ СВІТЛОФОР-ТАБЛО» від 12.02.2018.
- ТОВ «АТІЛОС» має всі необхідні декларативні та дозвільні документи на здійснення виробничої діяльності, а саме:
- сертифікат відповідності ХА№006456 від 09.08.2019 з Додатком;
- сертифікат відповідності від 26.01.2023;
- сертифікат на систему екологічного управління від 12.06.2023; сертифікат на систему управління якістю від 07.08.2023; сертифікат відповідності від 25.08.2023 з Додатком;
- сертифікат відповідності від 18.10.2023 з 6 Додатками;
- сертифікат відповідності від 11.02.2025.
Відповідно до наданої ГУ ДПС в Чернігівській області довідки № 1790/АП/25-01-13- 03-14-Е від 22.04.2025 ТОВ «АТІЛОС» не має податкового боргу, іншої заборгованості з платежів, контроль за якими покладено на контролюючі органи.
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 809/1337/17.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.
Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що документи, складені за наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентами не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
При цьому, податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, зокрема і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Колегія суддів зазначає, що податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.
Між тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються контрагентами, при цьому, позивач не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.
Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
На момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Окрім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.
Колегія суддів наголошує, що підстави, які зазначені податковим органом в акті перевірки з урахуванням усіх наданих первинних документів позивачем, не є достатніми та належними для висновку про фіктивність господарських операцій та не узгоджуються з положеннями податкового законодавства.
При цьому, будь-яких зустрічних звірок контрагентів позивача проведено не було, доказів порушення податкового законодавства з їхнього боку не надано.
Вищевикладені пояснення позивача у поєднанні з наданими первинними документами підтверджують реальність господарських операцій по відносинам із контрагентами та пов'язаність придбаних товарів із господарською діяльністю підприємства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2025 за № 5090/Ж10/25-01-07-00 прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2019 та від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (адміністративне провадження №К/9901/17099/19, К/9901/17108/19, К/9901/18639/19).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19), від 24.10.2019 у справі №820/4280/17 (адміністративне провадження №К/9901/11712/19).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн позивач надав: договір про надання правової допомоги від 03.03.2025; детальний опис виконаних робіт від 01.08.2025; акт підтвердження виконаної роботи від 01.08.2025;
Таким чином до сплати заявлено 5000,00 грн.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Колегія суддів дійшла висновку, що проаналізувавши матеріали справи, предмет позову, його ціну та складність спору, об'єм виконаної адвокатом роботи, сума 5000,00 грн є співмірною, а тому відсутні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції та які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, предмету позову, приходить до висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, визначивши останню у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року - без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» (14001, м. Чернігів, вул. Текстильників, 2, код ЄДРПОУ 14228451) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч гривень) 00 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 17.11.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова