Справа № 755/7259/25
про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Грибан І.О. та Карпушової О.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків, а саме: шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвала суду від 05 листопада 2025 року була скерована на електронний кабінет апелянта та доставлена 08.11.25 06:34, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.
На виконання вимог цієї ухвали апелянтом 11.11.2025 за вх. №31396 до суду подано заяву про усунення недоліків.
Указаним аргументам вже надавалася судом оцінка в ухвалі про без руху. Жодних інших причин пропуску строку на оскарження апелянтом не наведено. Апелянт стверджує, що з винесеного рішення позивачу стало відомо про те, що відповідачем 11.06.2025 було подано відзив на позовну заяву. Проте, в електронному кабінеті даний відзив відсутній. Позивач звернувся в межах строку на апеляційне оскарження 04.09.2025 з клопотання до Дніпровського районного суду м. Києва з проханням надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи №755/7259/25 через підсистему електронний суд шляхом долучення судом всіх документів по справі до підсистем електронний суд в найкоротший термін з моменту отримання клопотання. Дніпровським районним судом міста Києва не було надано позивачу його законної можливості ознайомитись з матеріалами справи №755/7259/25. Зазначає, що даний строк був пропущений не з винним позивача.
Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Небажання представника позивача та позивача добросовісно скористатися можливістю ознайомитись з матеріалами справи протягом розгляду справи (з 11.06.2026 дня подачі відзиву) не свідчить про перешкоди для своєчасної подачі апеляційної скарги. Апелянт зволікав з подачею апеляційної скарги та не вчиняв активних дій спрямованих на своєчасну подачу апеляційної скарги.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О. Грибан
О.В. Карпушова