Справа № 620/847/25 Головуючий у 1 інстанції - Лукашова О.Б.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
12 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.12.2024 № 538-0 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора Ічнянської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Чернігівській області з 16.12.2024, або на аналогічній посаді та допустити виконання рішення до негайного виконання;
- стягнути з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2024 по дату поновлення на роботі, в частині стягнення середнього заробітку за місяць допустити до негайного виконання.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 12.02.2014 працювала на різних посадах у Головному управління ДПС у Чернігівській області. З 22.12.2020 позивач була призначена на посаду державного інспектора Ічнянської державної податкової інспекції. (а.с. 6-10).
14.11.2024 позивач була попереджена про наступне звільнення з посади державного інспектора Ічнянської державної податкової інспекції (а.с. 12).
Згідно із наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.12.2024 №538-о позивач з 16.12.2024 звільнена у зв'язку зі скороченням чисельності або штату державних службовців Головного управління ДПС у Чернігівській області, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (а.с. 13).
Вважаючи протиправними наказ від 13.12.2024 № 538-о про звільнення позивача із займаної посади, остання звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірний наказ Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.12.2024 № 538-0 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення є необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для розгляду справи. Звертає увагу, що позивач мала переважне право на залишення на роботі, оскільки є працівником, який має досить тривалий безперервний стаж роботи (більше 10 років), має вищу економічну освіту, двох утриманців (двох неповнолітніх дітей), однак трудові відносини продовжені з працівником, який працював на аналогічній посаді, має педагогічну освіту та менший стаж роботи.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частинами першою - третьою статті 5 Закону № 889-VIII встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Частиною п'ятою статті 22 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб'єкта призначення може здійснюватися без обов'язкового проведення конкурсу.
Згідно з частиною першої статті 41 Закону № 889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
Частиною третьою статті 41 Закону № 889-VIII визначено, що переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
Не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин. (частина 3 статті 41 Закону №889- VIII)
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
Згідно із частиною першою статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII установлено, що суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників (далі - КЗпП України).
Абзацами першим, сьомим статті 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).
Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус (частина четверта статті 40 КЗпП України).
Згідно із частиною шостою статті 49-2 КЗпП України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
- про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
- у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;
- не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 06.11.2024 №369 з метою виконання вимог підпункту 4.2 пункту 4 наказу ДПС від 07.10.2024 №742 було введено в дію перелік змін №3 до Організаційної структури Головного управління ДПС у Чернігівській області (а.с. 17)
З переліку змін № 3 до Організаційної структури Головного управління ДПС у Чернігівській області вбачається, що зі структури, окрім іншого, виводиться Ічнянська державна податкова інспекція зі штатною чисельністю - 3 посади. У зв'язку з такими змінами штатна чисельність Головного управління ДПС у Чернігівській області була зменшена з 449 до 415 посад (а.с. 19-21).
Відповідно до переліку змін № 2 до штатного розпису на 2024 рік Головного управління ДПС у Чернігівській області затвердженого 07.11.2024 зі штатного розпису були виведені всі посади державних інспекторів та до штатного розпису введено 2 посади державного інспектора, а саме: до Прилуцької державної податкової інспекції було введено 1 посаду державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів та 1 посаду державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів (а.с.56-60).
Станом на 14.11.2024 (на час попередження позивача про наступне звільнення) відбулося скорочення посади державної служби із скороченням чисельності державних службовців.
Таким чином, у Головного управління ДПС у Чернігівській області виникли обставини із якими законодавець пов'язує наявність підстав для звільнення державних службовців відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889.
Разом з тим, відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 87 Закону №889 у Головного управління ДПС у Чернігівській області виник обов'язок попередити державного службовця про наступне звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів та запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
У постанові від 31.01.2024 у справі №300/2836/22 Верховний Суд зазначив, що при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу на суб'єкта призначення або керівника державної служби покладено обов'язок щодо працевлаштування державних службовців, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють їх можливе вивільнення.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №140/8173/22 сформував висновок, що оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 87 Закону №889-VІІІ роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.
У постанові від 12.08.2024 у справі №380/9055/22 Верховний Суд констатував, що судова практика Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 87 Закону №889-VІІІ у редакції Закону №1285-IX у контексті обов'язку суб'єкта призначення/керівника державної служби пропонувати державному службовцеві, попередженого про звільнення, усі наявні вакантні посади є сталою та послідовною.
Приписами статті 87 Закону №889-VІІІ визначені підстави припинення державної служби з ініціативи суб'єкта призначення, крім іншого, передбачає гарантії державного службовця з метою уникнення його звільнення, коли є можливість залишити такого державного службовця на посаді в інтересах державної служби: в разі наявності вакантних посад; наявності в державного службовця відповідної професійної підготовки та професійних компетентностей, з урахуванням переважного права на залишення на роботі; надання згоди державним службовцем на обіймання запропонованої вакантної посади. В свою чергу стаття 41 Закону України "Про державну службу" надає можливість державному службовцю в інтересах державної служби та з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей скористатись правом бути переведеним без обов'язкового проведення конкурсу на іншу посаду державної служби.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 була своєчасно та у належній формі повідомлена про наступне звільнення.
Водночас, спірним є питання щодо дотримання відповідачем обов'язку в частині пропозиції ОСОБА_1 рівнозначних посад державної служби та врахування переважного права на залишення на роботі.
На час звільнення ОСОБА_1 займала посаду державного інспектора Ічнянської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Чернігівській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 №1346 «Деякі питання оплати праці державних службовців податкових органів» затверджена Схема посадових окладів державних службовців податкових органів, відповідно до якої посада державного інспектора є найнижчою посадою державної служби та відноситься до категорії «В» підкатегорії «В3».
Зі списку вакантних посад Головного управління ДПС у Чернігівській області станом на 16.12.2024 та довідки вбачається, що на дату звільнення позивача у відповідача були відсутні вакантні рівнозначні або нижчі посади державної служби (а.с.66, 121).
Водночас, на дату попередження позивача про наступне звільнення були 2 посади державної служби, що відноситься до категорії «В» підкатегорії «В3», а саме: державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Прилуки) та державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Ічня).
Згідно з посадовою інструкцією державного службовця, затвердженої 21.11.2024 (а.с.74) до посадових обов'язків державного інспектора відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції віднесено:
- здійснення сервісного обслуговування, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків та платників єдиного внеску;
- забезпечення реєстрації та обліку платників податків. Забезпечення реєстрації фізичних осіб - платників податків, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Забезпечення обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням. Забезпечення обліку платників єдиного внеску;
- забезпечення реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок;
- приймання і комп'ютерна обробка податкової та іншої звітності. Приймання податкової, фінансової та іншої звітності платників засобами телекомунікацій;
- ведення реєстру страхувальників, Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і/ стримування збройної агресії Російської Федерації;
- організація роботи, пов'язаної із захистом персональних даних при їх обробці, відповідно до законодавства;
- контроль за дотриманням чинного законодавства при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;
- контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.
Робоче місце знаходиться за адресою: Чернігівська обл. м. Прилуки.
Згідно з посадовою інструкцією державного службовця, затвердженої 21.11.2024 (а.с.62) до посадових обов'язків державного інспектора відділу надання адміністративних послуг, організації роботи та документообігу Прилуцької державної податкової інспекції віднесено:
- здійснення сервісного обслуговування, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків та платників єдиного внеску;
- забезпечення реєстрації та обліку платників податків. Забезпечення реєстрації фізичних осіб - платників податків, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Забезпечення обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням. Забезпечення обліку платників єдиного внеску;
-забезпечення реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок;
- приймання і комп'ютерна обробка податкової та іншої звітності. Приймання податкової, фінансової та іншої звітності платників засобами телекомунікацій;
- ведення реєстру страхувальників, Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
- організація роботи, пов'язаної із захистом персональних даних при їх обробці, відповідно до законодавства;
- контроль за дотриманням чинного законодавства при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;
- контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.
Робоче місце знаходиться за адресою: Чернігівська обл. м. Ічня.
Згідно з посадовою інструкцією державного службовця, затвердженої 01.06.2022 (а.с.63) до посадових обов'язків позивача належано:
- забезпечення реєстрації та обліку платників податків. Забезпечення реєстрації фізичних осіб - платників податків, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Забезпечення обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням. Забезпечення обліку платників єдиного внеску;
- забезпечення реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок;
- організація надання адміністративних послуг. Організація діяльності Центрів обслуговування платників. Сервісне обслуговування платників;
- приймання і комп'ютерна обробка податкової та іншої звітності. Приймання податкової, фінансової та іншої звітності платників засобами телекомунікацій.
- ведення реєстру страхувальників. Реєстру волонтерів антитерористичної операції;
- організація роботи, пов'язаної із захистом персональних даних при їх обробці, відповідно до законодавства;
- контроль за дотриманням чинного законодавства при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;
- проведення звірки за письмовою заявою платників податку на майно з фізичних осіб (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю (у т.ч. заява для застосування пільги)).
Отже, посадові обов'язки державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Прилуки) та державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Ічня) ідентичні посадовим обов'язкам, що виконувала позивач на дату звільнення.
Як було встановлено судом першої інстанції, посада державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Прилуки) була збережена за працівником Прилуцької державної податкової інспекції, який увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, посада державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Ічня) була запропонована іншому працівнику з більшою кваліфікацією і продуктивністю праці - ОСОБА_2 , яка також була попереджена про скорочення посади одночасно з позивачем. Нижчі вакантні посади державної служби на час попередження позивача про наступне звільнення відсутні (а.с. 121 на звороті).
Щодо посади державного інспектора відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Прилуки), що була збережена за працівником Прилуцької державної податкової інспекції, який увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, колегія суддів зауважує про таке.
Відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, роботодавець не має права звільнити мобілізованого працівника з власної ініціативи. Чинне законодавство не вимагає, щоб у період тимчасової відсутності працівника його обов'язки виконувались іншою особою. Це питання вирішується роботодавцем самостійно. Роботодавець може прийняти на цю посаду іншого працівника за строковим договором на період військової служби мобілізованого, або за суміщенням чи сумісництвом.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що посада державного інспектору відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Прилуки), яка була збережена за тимчасово відсутнім працівником не була вакантною, а тому у відповідача не виник обов'язок пропонувати вказану посаду позивачу.
Щодо посади державного інспектора відділу обліку платників, об'єктів оподаткування та ведення реєстрів Прилуцької державної податкової інспекції (м. Ічня) була запропонована іншому працівнику з більшою кваліфікацією і продуктивністю праці - ОСОБА_2 , яка також була попереджена про скорочення посади одночасно з позивачем, колегія суддів зазначає наступне.
Абзацом 2 частини 3 статті 87 Закону №889-VІІІ передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Відповідно до статті 42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.
Згідно із наказом від 21.11.2024 №421-о ОСОБА_2 переведено з 21.11.2024 на посаду державного інспектора відділу надання адміністративних послуг, організації роботи та документообігу Прилуцької державної податкової інспекції (а.с.170).
В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача вказував, що під час визначення особи, якій запропонувати посаду державного інспектора в складі Прилуцької державної податкової інспекції (із залученням до роботи в точці доступу в м.Ічня), було проведено порівняльний аналіз продуктивності праці та кваліфікації працівників Ічнянської ДПІ, які займали рівнозначні посади державного інспектора - ОСОБА_1 та Солов'ян О.І., також були застосовані ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників, зокрема: ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, дотримання правил етичної поведінки в органах державної податкової служби.
Водночас, апелянт зауважує, що позивач має переважне право для залишення на роботі оскільки на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, позивач не порушувала Правил етичної поведінки, що підтверджується постановою Ічнянського районного суду, а документи складені відповідачем відносно такого порушення не підтверджують порушення позивачем правил етики.
Надаючи оцінку вказаним доводам колегія суддів зазначає таке.
Як було встановлено судом першої інстанції, до сервісу «Пульс» звернулась ОСОБА_3 та скаржилась на неетичну поведінку позивача. Заявниця пояснила, що 25.08.2025 о 22:00 позивач прийшла до неї, вчинила лайку, нецензурно виражалась та погрожувала, у зв'язку з чим були викликані працівники поліції (а.с. 49-51).
З постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25.11.2024 по справі №733/1938/24 вбачається, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.81).
Водночас, Ічнянським районним судом Чернігівської області з письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , яка працює в Ічнянській ЦРЛ, встановлено, що 28.08.2024 за медичною допомогою звернулася ОСОБА_3 , з діагнозом забій м'яких тканин лівого плеча, стегна та правої гомілки. З приводу отриманих травм ОСОБА_3 пояснила свідку, що 25.08.2024 у неї виник конфлікт та бійка з ОСОБА_1 .
Також, Ічнянським районним судом Чернігівської області встановлено, що ОСОБА_1 мала конфліктну ситуацію з ОСОБА_3 , проте, в цьому випадку, умисел ОСОБА_1 не був спрямований на порушення громадського порядку і спокою громадян, такі її дії були спрямовані виключно на з'ясування особистих стосунків із ОСОБА_3 на території домоволодіння останньої.
Отже, суд закрив провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП не у зв'язку з тим, що не було конфліктної ситуації, а тому, що її дії були спрямовані виключно на з'ясування особистих стосунків із ОСОБА_3 на території домоволодіння останньої.
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області були вчинені дії для вирішення скарги ОСОБА_3 на неетичну поведінку ОСОБА_1 та 30.08.2024 остання була офіційно попереджена, що подібні діяння з її боку надалі будуть вважатися систематичними (а.с. 65).
Враховуючи викладене, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що конфлікт виник між матір'ю позивача та ОСОБА_3 , а вона взагалі була відсутня під час цих подій.
Також, не беруться колегією суддів доводи апелянта, що вона не була ознайомлена з Правилами етичної поведінки, а подія сталась поза робочий час та поза приміщенням податкової інспекції, а тому це виключає неетичну поведінку позивача, оскільки відповідно до Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України 02 вересня 2019 року № 52, працівники повинні дотримуватися Правил як під час виконання своїх посадових обов'язків, так і в позаробочий час. Також, як було встановлено судом першої інстанції, 25.02.2022 позивач підтвердила, що вона прочитала, зрозуміла та зобов'язується дотримуватись та виконувати Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджені наказом ДПС від 02 вересня 2019 року № 52 (а.с. 61).
Колегія суддів звертає увагу, що для висновку про наявність переваги при залишенні на роботі працівника перш за все повинно бути з'ясовано, чи є рівними кваліфікація та продуктивність праці вивільненого працівника порівняно із залишеним на роботі, за яким роботодавцем визнане переважне право. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен провести порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив порівняння кваліфікації і продуктивності праці за критеріями, визначеними ним як роботодавцем та останній дійшов висновку, що неетична поведінка позивача у повсякденному житті негативно характеризують позивача, а тому саме ОСОБА_2 запропонував переведення на вакантну посаду.
Враховуючи, що перевагу відповідач надав ОСОБА_2 саме за критерієм оцінки службової діяльності (дотримання правил етичної поведінки є одним з критерієм такої оцінки, що передбачено частиною 2 статті 44 Закону № 889-VІІІ), то переваги передбачені статтею 42 КЗпП України не застосовуються.
З матеріалів справи вбачається, що під час щорічного оцінювання ОСОБА_1 мала позитивну оцінку за 2024 рік. Водночас, щорічне оцінювання проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, тобто за сукупністю показників.
Водночас, при порівнянні продуктивності праці та кваліфікації роботодавець самостійно визначає вплив окремих показників службової діяльності на вирішення питання кваліфікації і продуктивності праці окремих працівників, а тому отримання позитивної оцінки при щорічному оцінюванні за 2024 рік не є беззаперечним доказом дотримання державним службовцем правил етичної поведінки.
Враховуючи, що з'ясування наявності переважного права для залишення на роботі перевіряються після того, як буде встановлено однакову продуктивність праці та кваліфікацію, то колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта, що вона мала переваги для залишення на роботі.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем у повній мірі дотримано порядок звільнення позивача з державної служби, визначений статтею 87 Закону № 889-VIII, а наказ Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.12.2024 №538-о є таким, що відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому не підлягає скасуванню.
При цьому, оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, підстави для задоволення таких позовних вимог також відсутні.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
В той же час, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для відмови у задоволенні позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 14.11.2025.