Справа № 640/29102/20 Головуючий у 1-й інстанції: Грень Н.М.,
судді: Кузан Р.І., Потабенко В.А.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
12 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖУР КЕПІТАЛ» та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖУР КЕПІТАЛ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування індивідуального акту, -
ТОВ "АЙ ПІ СЕК'ЮРІТІЗ" (нова назва ТОВ "ІНЖУР КЕПІТАЛ", яку змінено на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «АЙ ПІ СЕК'ЮРІТІЗ» №1/2023 від 07.02.2023) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 219-ДП-ДУ від 31.07.2020 у вигляді попередження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято до провадження справу № 640/29102/20 і призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 позов задоволено.
24.06.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій він просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 43 397, 50 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ЄДРПОУ 37956207) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖУР КЕПІТАЛ» (ЄДРПОУ 36301402) понесені у справі № 640/29102/20 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень; в іншій частині заяви представника позивача про відшкодування відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням ТОВ «ІНЖУР КЕПІТАЛ» та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулись із апеляційними скаргами, в яких: позивач просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у повному розмірі; відповідач просить скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні таких вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 43 397,50 грн. витрати на правничу допомогу не відповідають реальності таких, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт). З огляду на викладене, суд першої інстанції, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача становить 10 000,00 грн.
Позивач у своїй скарзі зазначає, що задоволена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. очевидно не підпадає під критерій розумності і не є співмірною з потраченим представником позивача часом на підготовку правової позиції.
Відповідач у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване додаткове рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У свою чергу, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому, на переконання колегії суддів, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також, Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18 зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Колегія суддів констатує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача до заяви надано: договір про надання правничої допомоги №05/10 від 26.10.2020, укладеного між адвокатським об'єднанням «ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС» в особі керуючого партнера Наконечного Віталія Леонідовича та ТОВ «АЙ ПІ СЕК'ЮРІТЗ» в особі директора Нестеренко Ірини Олегівни; договір про надання правничої допомоги №01/11-24 від 04.11.2024, укладеного між адвокатським об'єднанням «ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС» в особі керуючого партнера Наконечного Віталія Леонідовича та ТОВ «ІНЖУР КЕПІТАЛ» в особі директора Нестеренко Ірини Олегівни; акт про надання послуг №19/06-2025-1А від 19.06.2025, платіжну інструкцію і національній валюті від 19.06.2025 №208931.
Так, між адвокатом Наконечним Віталієм Леонідовичем (виконавець) та ТОВ «АЙ ПІ СЕК'ЮРІТЗ» (ТОВ «ІНЖУР КЕПІТАЛ») (клієнт) укладено договори про надання правової допомоги № 05/10 від 26.10.2020 та №01/11-24 від 04.11.2024.
Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором адвокат зобов'язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.
В п. 4.3 договорів сторони погодили, що вартість послуг розраховується, враховуючи погодинні ставки за надання послуг адвокатом:
- в 2020 році в сумі 1 500 грн. за годину;
- в 2024 році в сумі 4 000 грн. за годину.
Розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатися раз на рік з урахуванням індексу інфляції.
У 2020, 2021 роках інфляція становила 105,0% та 110,0 % (загальновідома інформація, яка розміщена на веб-сайті https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/cit.htm (файл «Індекси споживчих цін на товари та послуги у 2001-2022 роках (грудень до грудня попереднього року»).
У зв?язку з цим розмір погодинної ставки за роботу адвоката у 2022 році склав - 1 732,50 грн.
Так, в акті про надання послуг від 19 червня 2025 року №19/09-2025, зазначений перелік і обсяг наданих адвокатом послуг з надання професійної правничої допомоги у вказаній справі №640/29102/20 в суді першої інстанції, який є наступним:
18.11.2020 - підготовка та подання до Окружного адміністративного м. Києва позовної заяви ТОВ «АЙ ПІ СЕК'ЮРІТІЗ» з проханням визнати протиправними та скасувати постанову НКЦПФР про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №219-ДП-ДУ від 31.07.2020 у вигляді попередження, з урахуванням збору доказів 6 годин /1 500 грн. = 9 000 грн.
23.09.2022 - підготовка та подання до Окружного адміністративного суду м.Києва відповіді на відзив - 3 год. / 1 732,50 грн. = 5 197,50 грн.
11.02.2025 - підготовка та подання до Львівського окружного адміністративного суду заяви про заміну найменування позивача, заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції - 30 хв. / 4 000 грн. = 2 000 грн.
18.02.2025 - представництво клієнта у судовому засіданні Львівського окружного адміністративного суду - 1 год. 13 хв. / 4 000 грн. = 4 866,67 грн.
28.02.2025 - на виконання протокольної ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 підготовка та подання до суду додаткових доказів - 2 год. / 4 000 грн. = 8 000 грн.
15.04.2025 - представництво клієнта у судовому засіданні Львівського окружного адміністративного суду - 45 хв. / 4 000 грн. = 3 000 грн.
13.05.2025 - представництво клієнта у судовому засіданні Львівського окружного адміністративного суду - 1 год. 35 хв. / 4 000 грн. = 6 333,33 грн.
17.06.2025 - представництво клієнта у судовому засіданні Львівського окружного адміністративного суду - 1 год. 15 хв. / 4 000 грн. = 5 000 грн.
Всього - 15 годин 48 хвилин = 43 397, 50 грн.
Колегією суддів враховуються висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».
Отже, враховуючи вищевикладене, а також враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути з відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість витрат на правничу допомогу у розмірі 43 397, 50 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною, а обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розміром таких є 10 000, 00 грн.
Такий висновок повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості додаткового рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖУР КЕПІТАЛ» та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 14.11.2025.