Справа № 640/38954/21 Суддя (судді) першої інстанції: Т.В. Смішлива
12 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі представника позивача Зубар О.В., представника відповідача Ноги М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку №UA-2021-01-19-001375-b від 16.12.2021,
Рух справи.
29.12.2021 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Північного офісу Держаудитслужби з позовними вимогами, які були уточнені 12.01.2022 (арк.спр. 32-33) про визнання протиправним та скасування висновку №UA-2021-01-19-001375-b від 16.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний висновок про порушення позивачем частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» є протиправним, на підтвердження чого позивач надав належні документи.
Вказана справа 22.01.2025 року, внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва, надійшла на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-01-19-001375-b, затверджений 16.12.2021.
Приймаючі вказане рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог належними та достатніми доказами.
Суд першої інстанції наголосив, що в діях позивача не вбачається порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури закупівлі UA-2021-01-19-001375-b, тому Висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-19-001375-b, який також не відповідає критеріям законності, пропорційності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірний висновок прийнято в межах повноважень на законних підставах.
Апелянт пояснив, що ним було зроблено моніторинг закупівлі позивачем під час якого було проаналізовано і досліджено документація: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі, обґрунтування застосування переговорної процедури, повідомлення про намір укласти договір від 19.01.2021, договір від 22.02.2021 №UGV 58/5-21, відповідь замовника на запит органу державного фінансового контролю від 26.11.2021, і за результатами цього моніторингу було встановлено порушення позивачем положень частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правильні висновки суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, ухвалою від 09.06.2025 призначено справу до слухання у порядку письмового провадження, а ухвалою від 11.09.2025 призначено до слухання у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги зазначає наступне.
Обставини встановлені судом.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що AT «Укргазвидобування» (місцезнаходження: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, ідентифікаційний код 30019775) 19.01.2021 оприлюднено інформацію про процедуру закупівлі. Предмет закупівлі: послуги. Опис: 20П-148_50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Послуги з технічного обслуговування, монтажу демонтажу обладнання, аварійно-відновлювальних робіт, пусконалагоджувальних робіт та навчання по ГПА SolarTurbines), ідентифікатор закупівлі №UA-2021-01-19-001375-b.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету AT «Укргазвидобування» №20П-148 від 19.01.2021 учасника Solar Turbines Europe S.A. (BE0438.995.076) визнано переможцем процедури закупівлі з ціною пропозиції: 6 135 051,00 дол. США без ПДВ.
Згідно зі звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-01-19-001375-b, вид закупівлі: процедура.
22.02.2021 позивач уклав з Solar Turbines Europe S.A. договір будівельного підряду №UGV 58/5-21 на суму 6135051,00 доларів США.
Наказом Північного офісу Держаудитслужби від 22.11.2021 №668 відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 23 наказано розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, зокрема, оголошення за №UA-2021-01-19-001375-b.
24.11.2021 о 09:28:22 відповідач запитав відомості у позивача: Яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість по даній закупівлі. Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.
26.11.2021 об 11:11:03 позивач надав пояснення такого змісту: «обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та розрахунок очікуваної вартості визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування». Згідно з Законом (ч. 5 ст. 8) «Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.». Звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до ст. 1 Закону моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Тобто, предметом моніторингу може бути лише перевірка дотримання Товариством вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Однак, Закон чи інші нормативно-правові акти у сфері закупівель не встановлюють обов'язкових вимог щодо порядку обчислення Товариством, як замовником, очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов'язок Товариству визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, оскільки остання має рекомендаційних характер (п.1 вказаної методики). Також звертаємо увагу, що на Товариство не поширюються вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 "Про ефективне використання державних коштів", якою передбачено обов'язок головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктів господарювання державного сектору економіки та підприємств, які використовують кошти державного бюджету забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації на власному веб-сайті, з огляду на наступне. Відповідно до Бюджетного кодексу України головними розпорядники бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету (ст. 2 Бюджетного кодексу України). Однак, Товариство не є бюджетною установою, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Крім того, Товариство не є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, з огляду на вказане. Статтею 22 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Відповідно до п. 4.2 статуту АТ «Укргазвидобування», Товариство є власником: майна, переданого йому засновником; кредитних та запозичених коштів; виробленої продукції та майна, створеного (придбаного) Товариством у результаті господарської діяльності; доходів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності. В рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/10255/13 від 27.06.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013, встановлено, що майно, передане Національною акціонерною компанією Нафтогаз України до статутного капіталу ПАТ "Укргазвидобування" (перейменовано на АТ «Укргазвидобування» з 23.05.2018), а також майно, яке придбане, виготовлене та отримане ПАТ "Укргазвидобування" з інших джерел (в тому числі набуте внаслідок правонаступництва) є власністю ПАТ «Укргазвидобування». Пунктом 4.3. статуту АТ «Укргазвидобування» передбачено, що Товариство має використовувати державне майно відповідно до законодавства. Майно, що є державною власністю і надане Товариству у користування, включається до його активів. Тобто, відповідно до Статуту Товариства, у АТ «Укргазвидобування» наявне майно, яке належить йому на праві приватної власності та, крім того, АТ «Укргазвидобування» може використовувати державне майно. Таким чином, АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом, який діє на основі лише державної власності, а отже йому не притаманна перша ознака суб'єкта господарювання державного сектору економіки. Крім того, згідно з ч. 1ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Пунктом 8 частини 1статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Згідно ст. 172 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України "Про управління об'єктами державної власності", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Зокрема, статтею 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що корпоративні права держави це -корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій. Зі змісту вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства. В той же час, відповідно до статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером Товариства є акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10255/13 від 27.06.2013 встановлено, що корпоративні права відносно ПАТ "Укргазвидобування" належать саме Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України", а не державі, а відтак ПАТ "Укргазвидобування" не є господарською організацію чи товариством, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави. У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2014, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ "Укргазвидобування" наявні корпоративні права виключно НАК "Нафтогаз України", а відтак, ПАТ "Укргазвидобування" не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше. Таким чином, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб'єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів, а відтак АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб'єкта державного сектору економіки. Крім того, в рішенні Господарського суду м. Києві від 17.01.2017 у справі № 910/17060/16 встановлено, що Товариство не відносяться до суб'єктів державного сектору економіки. Вищенаведене свідчить про те, що АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки. Крім того, Товариство не використовує кошти Державного бюджету України. З огляду на зазначене, вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 "Про ефективне використання державних коштів" щодо забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації не поширюються на АТ «Укргазвидобування», у зв'язку з чим дотримання Товариством вказаних законодавчих вимог не може бути предметом моніторингу згідно з Законом. Враховуючи вищенаведене та відсутність на законодавчому рівні обов'язкових для Товариства вимог щодо обґрунтування якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначення його очікуваної вартості по даній закупівлі, отримання зазначеної інформації виходить за предмет моніторингу процедури закупівлі 20П-148 (ідентифікатор закупівлі № UA-2021-01-19-001375-b). Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 19 Господарського кодексу України визначено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Враховуючи вищенаведене, АТ «Укргазвидобування» не зобов'язане надавати інформацію та документи на запит Державної аудиторської служби в рамках моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів, а також не зобов'язане надавати посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, так як подібна вимога також не встановлена до АТ «Укргазвидобування».
Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-19-001375-b, затверджений 16.12.2021, предмет закупівлі: 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Послуги з технічного обслуговування, монтажу демонтажу обладнання, аварійно-відновлювальних робіт, пусконалагоджувальних робіт та навчання по ГПА SolarTurbines), 6135051 USD, 50530000-9, ДК021, 20, послуга.
Предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, перевірки підстав для проведення переговорної процедури закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі, обґрунтування застосування переговорної процедури, повідомлення про намір укласти договір від 19.01.2021, договір від 22.02.2021 №UGV 585-21, відповідь замовника на запит органу державного фінансового контролю від 26.11.2021. Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. З огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північний офіс Держаудитслужби 24.11.2021 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) (далі Постанова № 710). Однак, Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
За результатами проведеного моніторингу встановлено порушення частини п'ятої статті 8 Закону № 922-VIII. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані закупівель, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення порушень не встановлено.
Зобов'язання: з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Відповідно до форми річного плану закупівель на 2020 рік, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 6135051 USD (Власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства). Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі: грудень, 2020.
Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (надалі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби (далі Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Статтею 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закону №2939-XII).
Згідно частини 1 статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно статті 11 Закону №2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Згідно частини 2 статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).
Згідно п.1 Порядку № 550 він визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 2 загальної частини Порядку № 550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно пункту 4 Порядку № 550 планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з ч. 1ст. 4 Закону № 922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Пунктом 3 частини 2статті 4 Закон № 922-VIII передбачено, що у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2ст. 8 Закон № 922-VIII а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських обєднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону.
Відповідно до ч. 3ст. 8 Закон № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закон № 922-VIII строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закон № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Частиною 6 статті 8 Закон № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною 7 ст. 8 Закон № 922-VIII встановлено, у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ч. 19 ст. 8 Закон № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Форма висновку та порядок його заповнення визначено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення»(далі - Порядок № 552).
Відповідно до розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Постановю Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710) затверджені заходи які вживаються щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Відповідно до п. 4-1 Постанови № 710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Отже, забезпечити розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а також розміщення повідомлення на сторінці власного веб сайту або офіційного веб сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов'язковим.
Висновки суду.
Отже, спірним у цій справі є питання чи було порушень позивачем ч. 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач під час здійснення моніторингу процедури закупівлі позивачу направив через електронну систему закупівель запит про надання пояснень з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких позивач як замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб сайту (або офіційного веб сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» зі змінами).
Проте, як вказано у спірному висновку, тобто обґрунтовано його прийняття, позивач не надав відповідачу через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, що, за твердження відповідача, є порушенням ч.5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Однак, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було оприлюднені в електронній системі закупівель пояснення на запит відповідача, що свідчить про те, що запитувана відповідачем інформація-пояснення були надані позивачем у строк встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»(в межах 3 робочих днів).
Вказане апелянтом не спростовано.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки наданими позивачем документами спростовуються висновок відповідача щодо порушення позивачем ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, правильним є інший висновок суду першої інстанції, що спірний висновок, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості (ст.2 КАС України), оскільки зі змісту цього висновку не є зрозумілою логіка суб'єкта владних повноважень, чому дану інформацію відповідач не оцінює як виконання його запиту.
Апелянтом вказане не спростовано.
Крім того, судом першої інстанції було проаналізовано інший довід апелянта.
Так, зі змісту запиту вбачається, що відповідач запросив у позивача розрахунок обґрунтування Замовником визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також посилання на сторінку власного веб сайту, на якому розміщено розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною вище постановою КМУ № 710.
Проте, АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом, який діє на основі лише державної власності, тобто не відноситься до суб'єкта господарювання державного сектору економіки, оскільки у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», то ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, та не є господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.
Отже, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб'єктів, і позивач не належить до переліку суб'єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 щодо оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб сайту.
Таким чином, і ці доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході слухання справи.
Позиція апелянта не підтверджена належним, достатніми та допустимими доказами..
З огляду на вказане, колегія суддів не приймає до уваги усі доводи апелянта, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Щодо решти доводів апелянта судова колегія зазначає, що враховуючи рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Повний текст виготовлено 17.11.2025.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку №UA-2021-01-19-001375-b від 16.12.2021 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк