Справа № 640/10088/22 Суддя (судді) першої інстанції: Стойка В.В.
12 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі представника позивача Іванова О.В. та представника відповідача Прутенського К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромінфрасервіс», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рух справи.
05.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд-ДС Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00944440705 від 21.12.2021 року про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5 130 131,00 грн. та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00944500702 від 21.12.2021 року сума донарахованих грошових зобов'язань з ПДВ 466 711,00грн. (в т.ч. основний платіж з ПДВ 373 369,00грн. та фінансові санкції 93 342,00 грн.)
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті за відсутності на то правових підстав, тому що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства спростовуються наданими позивачем документами.
Позивач пояснив, що відповідно до положень Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», дата складання документа є одночасно і датою оформлення акта, і датою приймання-передачі результатів робіт (послуг), тобто результат господарських операцій (зокрема, визнання доходів і витрат) відображають у бухгалтерському обліку у звітних періодах їх здійснення - на підставі оформлених первинних документів.
Вказана справа внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду19.03.2025.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00944440705 від 21.12.2021р. про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5 130 131,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00944500702 від 21.12.2021р. сума донарахованих грошових зобов'язань з ПДВ 466 711,00 грн. (в т.ч. основний платіж з ПДВ 373 369,00грн. та фінансові санкції 93 342,00 грн).
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованість позовних вимог підтверджена певними доказами.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні позиції висловленої у суді першої інстанції, зокрема зазначено, в ході перевірки було встановлено, що придбана послуга у ТОВ «БУДПРОМІНФРАСЕРВІС», а саме: послуга створення технічної можливості приєднання до електричних мереж, не компенсована контрагентом ТОВ «РІЕЛТ-БУД» та не включена до податкових зобов'язань, що є порушенням п. 188.1 ст, 188, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, тобто, ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» занижено показники, задекларовані в рядку 9 (колонка Б) «Усього податкових зобов'язань» податкової декларації з ПДВ на загальну суму 5 503 500 грн., у тому числі за вересень 2021 року на суму 5 503 500 гри.
Апелянт наполягає, що висновки податкового органу є обгрунтованими, оскільки ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» здійснило на адресу ТОВ «БУДПРОМІНФРАСЕРВІС» авансові платежі у розмірі 33021000грн., при цьому акт виконаних робіт відсутній.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правильність висновків суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 слухання справи призначено у відкрите судове засідання.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.
Обставини, встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.11.2021№8879-п, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка та за результатами цієї перевірки було складено акт від 24.11.2021 № 86959/26-15-07-02-03-17/37245014, в якому вказано про порушення вимог: п.188.1 ст. 188, п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого:
- занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 373 369 грн., в т.ч. за вересень 2021 року в сумі 373 369 гривень:
-завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядка 21 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року у сумі 5 130 131 грн. .
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №00944440705 від 21.12.2021р. (форма В4) про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5 130 131,00 грн. та №00944500702 від 21.12.2021р. (форма Р) сума донарахованих грошових зобов'язань з ПДВ 466 711,00грн. (в т.ч. основний платіж з ПДВ 373 369,00грн. та фінансові санкції 93 342,00грн.) (т.1 а.с.45, 46).
Позивач подав до Державної податкової служби скаргу України скаргу за №110122 щодо вказаних податкових повідомлень-рішень, які Рішенням Державної податкової служби України від 10.06.2022 № 5531/6/99-00-06-01- 05-06 залишені без змін (т.1 а.с.64).
Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пп. 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 14.1.231, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, встановлено що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Висновки суду апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Таким чином, чинним законодавством встановлено, що право платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Матеріалами справи підтверджено, що судом першої інстанції ретельно було проаналізовано взаємовідносини позивача з ТОВ «Будпромінфросервіс».
Так з матеріалів справи вбачається, що 18.06.2019 року було укладено Договір №18/06-19-1, відповідно до п.1.1 ТОВ «Будпромінфросервіс» (Сторона-1 за Договором) зобов'язується створити технічну можливість приєднання до електричних мереж об'єктів ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» (Сторона- 2 за Договором) розташованих у багатофункціональному житловому районі по вул. Гречка Маршала/просп. Правди. Потужність, яка необхідна Стороні-2 для приєднання об'єктів до електричних мереж в місці забезпечення потужності - 20,780 МВт.
Відповідно до п. 2.1. Договору №18/06-19-1 від 18.06.2019 предметом договору є те, що Сторона-1 зобов'язуються створити технічну можливість приєднання до електричних мереж об'єктів Сторони-2 шляхом будівництва підстанції 54 МВт, далі ПС «МОСТИЦБКА», а Сторона-2 здійснює оплату у визначеному Договором розмірі, пропорційному необхідній Стороні-2 потужності (20,780 МВт), що буде забезпечена при будівництві ПС «МОСТИЦБКА».
Згідно із п. 3.1.1. Договору №18/06-19-1 від 18.06.2019 Сторона -1 зобов'язана Створити установленому порядку технічну можливість приєднання об'єктів Сторони-2 до електричних мереж шляхом будівництва ПС «МОСТИЦБКА» за умови належного виконання Стороною-2 зобов'язань, визначених пунктом 3.2.
Відповідно до п. 3.2.1 Договору №18/06-19-1 від 18.06.2019 Сторона-2 зобов'язана: Оплатити Стороні-1 вартість створення технічної можливості приєднання до електричних мереж.
Сторона-1 має право: Прийняти рішення щодо будівництва ПС «МОСТИЦБКА» самостійно, або із залученням підрядних організацій (п. .3.3.1 Договору №18/06-19-1 від 18.06.2019).
Пунктом 4.1. Договору №18/06-19-1 від 18.06.2019 Сторони визначили, що розрахунок плати Сторони-2 за створення технічної можливості приєднання до електричних мереж визначається як сума, що необхідна для будівництва ПС «МОСТИЦЬКА» (загальною потужністю 54 МВт), пропорційна необхідному Стороні-2 об'єму - 20,780 МВт (далі за текстом - «Плата»).
Відповідно до п. 4.2. Договору №18/06-19-1 від 18.06.2019 Плата розраховується на підставі проектно-кошторисної документації за правилом п.4.1. цього Договору та сплачується Стороною-2 у строки та на умовах встановлених додатковою угодою до цього Договору.
Сторони погодили, що розмір Плати підлягає коригуванню в залежності від фактичних витрат на будівництво ПС «МОСТИЦЬКА» (п. .4.4 Договору №18/06-19-1 від 18.06.2019).
Відповідно до п. 4.5. Створення Стороною-1 технічної можливості приєднання до електричних мереж об'єктів Сторони-2 за цим Договором підтверджується шляхом підписання Сторонами акту приймання-передачі та відповідними документами наданими уповноваженими Державними органами щодо ведення ПС «Мостицька» в експлуатацію.
20 квітня 2020 року відповідно до Додаткової угоди № 2 до договору № 18/06-19-1 від 18 червня 2019 року Сторони вирішили конкретизувати п. 1.1. Договору таким чином:
« 1.1. За цим Договором створюється технічна можливість приєднання до електричних мереж об'єктів Сторони-2, розташованих у VI, VII, IX, X багатофункціональних житлових мікрорайонів по вул. Гречка Маршала/просп. Правди».
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2 від 20.04.2020 до Договору Сторони погодили п. 4.6. Договору викласти у наступній редакції: Сторона-1 подає Стороні-2 до підписання акт приймання-передачі послуг за 10 (десять) днів до підготовки акта готовності об'єкта до експлуатації, розташованих у VI, VII, IX, X багатофункціональних житлових мікрорайонів по вул. Гречка Маршала/просп. Правди».
На виконання умов договору №18/06-19-1 та додаткам до договору підприємством ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» було здійснено оплати авансу за період 01.07.2019р. - 01.04.2020р. (сплата за створення технічних умов з перспективою будівництва VI, УП. IX. X. макрорайонів) у розмірі 33 021 000,00грн. на адресу ТОВ «Будпромінфросервіс».
Між ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» та ТОВ «Ріелт-Буд» укладено Договір № 01Б-26/01- 18СІД від 28.01.2018, предметом якого відповідно до п.1.1. є зобов'язання та права Сторін по Проектуванню та Будівництву Об'єкта на Земельній ділянці з метою отримання кожною з Сторін частини в збудованому Об'єкті та/або іншої вигоди (майна та/або коштів, та/або майнових прав, та/або результатів виконаних робіт чи наданих послуг) в порядку та на умовах, визначених в Договорі.
Згідно із частиною Договору «Визначення термінів» «Земельна ділянка» - частина земної поверхні (територія) орієнтовною загальною площею 6,83 га (шість цілих вісім три сотих) гектара, розташована на перетині проспекту Правди та вулиці Маршала Гречка в Подільському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:91:066:0097), що належить ДП «НДВА «Пуща-Водиця». Сторона 1 має право на залучення третіх осіб та співінвесторів для будівництва Об'єкта відповідно до пункту 4.4. та підпункту 6.4.4 інвестиційного договору №2811-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року (Нова редакція від 28 жовтня 2014 року), укладеного з ДП «НДВА «Пуща-Водиця» (код за СДРПОУ 00849296).
Згідно із п. 3.1. Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018 Сторона 1 здійснює функції замовника Будівництва Об'єкта в частині, що передбачена даним Договором, а саме:
Відповідно до п. 3.1.1 Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018 Забезпечує комунікацію та документообіг з землекористувачем Земельної ділянки, що необхідні для реалізації Договору, в тому числі шляхом забезпечення здійснення Землекористувачем дій, необхідних для реалізації цього Договору, (підписання/затвердження документів, підготовлених Стороною 2 чи компетентними органами (заяви/листи/звернення щодо оформлення документів на Земельну ділянку і сам правовстановлюючий документ на Земельну ділянку, оформлення документів для звільнення Земельної ділянки від Об'єктів знесення, отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження, технічні умови) на Проектування Об'єкта, затвердження завдання на Проектування Об'єкта, затвердження Проектної документації, отримання погоджень та дозволів від відповідних державних органів та організацій, експертних висновків, звернення про отримання дозвільних документів на виконання підготовчих робіт та на виконання робіт по Будівництву Об'єкта з лімітами і точками підключення електроенергії, води та інших необхідних комунікацій на Будівельному майданчику, а також ордер на тимчасове порушення благоустрою та ордери на прокладення зовнішніх мереж у зв'язку з Будівництвом Об'єкта, підписання та одержання документа про відповідність збудованого Об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, довіреності тощо), особистої участі повноважених осіб в процесуальних діях та при поданні чи отриманні документів тощо) та передання Стороні 2 відповідних документів протягом 2 (двох) робочих днів з моменту їх отримання.
Забезпечує розробку Проектної документації стадії «П», та протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання позитивного висновку та затвердження Проектної документації в передбаченому Законодавством порядку передає її Стороні 2 на умовах, передбачених цим Договором, за актом приймання-передавання у трьох примірниках на паперових носіях та в одному примірнику в електронному вигляді. Крім того передає Стороні 2 засвідчені копії правовстановлюючих документів на Земельну ділянку протягом 10 (десяти) робочих днів з дня укладення цього Договору. Забезпечує здійснення авторського нагляду при Будівництві Об'єкта (п. 3.1.2. Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018).
Згідно із п. 3.1.11 Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018, визначено, що Сторона 1 вправі на власний розсуд залучати третіх осіб до виконання даного Договору, в тому числі на Проектування Об'єкта та спорудженням зовнішніх інженерних мереж на Земельній ділянці.
Відповідно до п. 3.2. Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018, Сторона 1 делегує (передає) Стороні 2 на час Проектування Об'єкта та Будівництва Об'єкта на всіх етапах реалізації Договору частину функцій замовника будівництва Об'єкта, які визначені Законодавством (в тому числі Положенням про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд», затвердженим Постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 р. №16), а саме. Сторона 2 в повному обсязі здійснює функції замовника будівництва Об'єкта, крім тих, що цим Договором покладені на Сторону 1.
Фінансування витрат, необхідних для реалізації цього Договору, в тому числі для розробки Проектної' документації' та Будівництва Об'єкта, забезпечується Стороною 2 (П. 4.1. Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018.
Пунктом 4.2. Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018, Сторонами визначено, що Обсяг фінансування визначаються згідно з даним Договором на підставі розробленої та погодженої Проектної документації на Будівництво Об'єкта, укладених договорів на Проектування та Будівництво Об'єкта, іншої документації, відповідно до якої визначаються витрати, необхідно для Проектування та Будівництва Об'єкта.
Сторони у п. 4.2.1 Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018, визначили, що витрати Сторони 2 по реалізації Договору можуть бути віднесені в тому числі:
витрати (їх компенсація) на розробку Проектної документації та здійснення авторського нагляду при будівництві Об'єкта;
витрати (їх компенсація) на виконання робіт по звільненню Земельної ділянки від Об'єктів знесення;
витрати по підготовці Будівельного майданчику для Будівництва Об'єкта;
витрати на Будівництво Об'єкта;
витрати на відрахування (передання) та платежі, передбачені Законодавством щодо Об'єкта.
витрати по сплаті комунальних послуг, таких як водопостачання, електроенергія, каналізація, газопостачання, вивіз сміття, прибирання території та інших, які можуть бути необхідними під час Будівництва Об'єкта;
витрати на забезпечення техніки безпеки та охорону Будівельного майданчику та Об'єкта;
витрати, пов'язані зі страхуванням Об'єкта або страхуванням будь-якої діяльності на Об'єкті, або будь-якої відповідальності, яка випливає з реалізації' Договору, у разі їх понесення;
витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати персоналу, що забезпечує реалізацію Договору та всі інші витрати, пов'язані з Будівництвом Об'єкта та прийняттям його експлуатацію.
Пунктом 4.2.2. Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018 Сторони визначили, що Оскільки фінансування Будівництва Об'єкта в повному обсязі є обов'язком Сторони 2, Сторона 2 вправі змінювати вартість Проектування та Будівництва Об'єкта.
П. 4.2.5 Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018, Сторона 2 забезпечує сплату (або компенсацію Стороні 1) передбаченого Законодавством пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно -транспортної інфраструктури населеного пункту щодо Об'єкта в цілому.
П. 4.2.6 Договору №01Б-26/01-18СІД від 28.01.2018, Сторона 2 компенсує Стороні 1, або третій особі, визначеній Стороною 1, витрат, пов'язаних з спорудженням зовнішніх інженерних мереж на Земельній ділянці пропорційно до площі Сторони 2 в Об'єкта та пропорційно навантаженню на мережі такої частини Об'єкта.
Розмір витрат на спорудження зовнішніх інженерних мереж, які Сторона 2 повинна компенсувати Стороні 1, визначається, виходячи з проектної документації на їх створення та укладених договорів на їх проектування та будівництво, шляхом розрахунку, враховуючи те, що технічні умови отримані з перспективою будівництва І, 11, Іп.к. III та 1 п.к. VI макрорайонів, а будівництво здійснюється І макрорайону.
Отже, за договором № 01Б-26/01-18СІД, ТОВ «РіелтБуд» компенсує ТОВ «Конкорд ДС -Плюс», або третій особі, витрати пов'язані з спорудженням зовнішніх інженерних мереж на Земельній ділянці пропорційно до площі (площа 6,83 та.) ТОВ «РіелтБуд» в Об'єкті та пропорційно навантаженню на мережі такої частини Об'єкту. Розмір витрат на спорудження зовнішніх інженерних мереж, які ТОВ «РіелтБуд» «Конкорд ДС -Плюс» є виключно з визначання, виходячи з проектної документації на їх створення та укладених договорів на їх проектування та будівництво, шляхом розрахунку пропорції до площі (площа 6.83 га.).
В акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» включено до податкового кредиту послуги створення технічної можливості приєднання до електричних мереж придбаних у контрагента- постачальника ТОВ «БУДПРОМІНФРАСЕРВІС» (код 35392750), згідно договору від 18.06.2019року№ 18/06- 19-1. ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» було здійснено оплату авансу у розмірі 33 021 000,00 грн. на адресу ТОВ «БУДПРОМІНФРАСЕРВІС» та ТОВ «БУДПРОМІНФРАСЕРВІС» не надано актів виконаних робіт, проте, послуга приєднання до електричних мереж для здійснення будівництва житлової забудови фактично надана ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС», оскільки електроенергія отримана та використовується для будівництва вказаних об'єктів. Станом на дату написання акта, сума авансу за створення технічних умов в розміри 33 021 000,00 грн. обліковується по рахунку Дт 631. Враховуючи умови договору укладеного між ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» та ТОВ «РІЕЛТ-БУД», а саме: фінансування витрат, необхідних для реалізації цього договору, в тому числі для розробки проектно документації та будівництва об'єкта, забезпечується ТОВ «РІЕЛТ-БУД» протягом 10 (десяти) робочих днів з дати погодження сторонами розрахунку витрат. Тобто, ТОВ «РІЕЛТ-БУД» повинно компенсувати ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» вищезазначені витрати. Перевіркою встановлено, що придбана послуга у ТОВ «БУДПРОМІНФРАСЕРВІС», а саме: послуга створення технічної можливості приєднання до електричних мереж, не компенсована ТОВ «РІЕЛТ-БУД» та не включена до податкових зобов'язань ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС».
Тобто, за висновками відповідача, викладеними в акті перевірки послуга ТОВ «Будпромінфрасервіс» фактично надана ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» (ПС Мостицька побудована та введена в експлуатацію), а Акти прийняття-передач послуги між ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» та ТОВ «Будпромінфрасервіс» не підписано, в свою чергу ТОВ «Ріелт-Буд» не компенсували такі послуги, хоча останнє використовує електроенергію з підстанції Мостицька у будівництві. Тому було зроблено висновок ТОВ «Конкорд ДС -Плюс» не було включено до податкових зобов'язань послугу за створення технічної можливості приєднання до електричних мереж.
Проте, суду було надано доказ - лист Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» ПС 110/10 кВ ПС «Мостицька», згідно якого останній не підключений до електричних мереж системи розподілу електричної енергії. РП 549 отримує електроживлення: 1с. 10 кВ - від ПС «Куренівська», 2 с. від ПС «Приорська». Від РП 549 отримує живлення електричною енергією житловий комплекс «Варшавський квартал» та об'єкти будівництва в цьому комплексі. ПС 110/10 кВ ПС «Мостицька» не функціонує за своїм призначенням та відповідно не живить електричною енергією жодні об'єкти.
Разом з тим, відповідно до п. 4.5 договору №18/06-19-1 від 18.06.2019 р. між ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» та ТОВ «Будпромінфрасервіс», факт створення технічної можливості підтверджується підписанням акту приймання-передачі та станом на момент подання декларації (01.10.2021) акт не був підписан та послуга не оформлена відповідним первинним документом, як того вимагає ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 44.1 Податкового кодексу України, тобто правових підстав для відображення такої операції у складі податкових зобов'язань у позивача не було.
Таким чином, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а позиція позивача підтверджена належними та достатніми доказами.
Щодо всіх інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Повний текст постанови виготовлено 17.11.2025.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-ДС ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромінфрасервіс», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк