Справа № 363/4256/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
17 листопада 2025 року м.Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Вишгородської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року та додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації" до Вишгородської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Вишгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
У серпні 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» (далі - позивач) з позовом до Вишгородської міської ради Київської області (далі - апелянт), Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 417 від 25 червня 2024 року «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород».
Позовні вимоги мотивовано тим, що Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради прийнято рішення, яким порушено умови розірвання договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі, без надання позивачу строку для усунення порушень або безумовного виконання умов договору, таке рішення порушує права позивача, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року адміністративну справу №363/4256/24 було передано до Київського окружного адміністративного суду для розгляду за територіальною підсудністю.
30 жовтня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про збільшення позовних вимог, у якій позивач просив:
- визнати незаконним та скасувати Рішення Вишгородської міської ради № 42/7 від 25 квітня 2024 року «Про розірвання договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку»;
- визнати незаконним та скасувати Рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 417 від 25 червня 2024 року «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород»;
- зобов'язати Вишгородську міську раду Київської області та Комунальне підприємство «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» поновити та подовжити строк дії Договору від 08 січня 2019 року інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі до 31 грудня 2027 року;
- зобов'язати Комунальне підприємство «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» поновити та подовжити строк дії Договору від 05 липня 2019 року суборенди земельної ділянки до 31 грудня 2027 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позовну заяву Товариства обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 417 від 25 червня 2024 року «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород».
Суд дійшов висновку про те, що відповідачами не подано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що приймаючи та затверджуючи спірним рішенням рішення про розірвання договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року, укладеного між позивачем, КП «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» та Вишгородською міською радою, вживалися заходи та виконувалися обов'язкові процедури, які передують розірванню договору в односторонньому порядку.
Без дотримання обов'язкових процедур, які передують розірванню договору в односторонньому порядку (зокрема надіслання вимоги, надання часу на усунення порушень, з'ясування обставин звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання), здійснення такого розірвання договору є протиправним, оскільки не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та порушує принцип верховенства права і прав позивача.
Надалі, до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації" про ухвалення додаткового рішення відносно позовних вимог щодо яких не ухвалено рішення.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року клопотання Товариства обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Вишгородської міської ради № 42/7 від 25 квітня 2024 року «Про розірвання договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку».
В решті вимог відмовлено повністю.
Суд дійшов висновку про те, що при ухваленні рішення не вирішено частини позовних вимог щодо яких досліджувалися докази, відтак керуючись статтями 252, 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважав за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі № 363/4256/24. Щодо інших позовних вимог зобов'язального характеру суд не вбачав правових підстав для їх задоволення, оскільки такі вимоги виходять за межі компетенції адміністративного суду та фактично стосуються господарських зобов'язань за господарськими договорами і передбачають вчинення дій договірного характеру, що відносить до компетенції господарського суду, виходячи з суб'єктного складу таких правовідносин.
Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої інстанції, представник Вишгородської міської ради Київської області подав апеляційні скарги, що є ідентичними за змістом. Просить скасувати повністю рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року та додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 363/4256/24; ухвалити нове судове рішення у справі № 363/4256/24, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було підготовлено відзив на позовну заяву та з додатками відправлено на адресу Київського окружного адміністративного суду рекомендованим листом з описом вкладення ПАТ «Укрпошта» ВПЗ Вишгород Київська міська ПН 215600426655 номер відправлення 0730100080964 від 14 листопада 2024 року о 12:27 год. Відзив було отримано судом 18 листопада 2024 року. Вказаний відзив не був приєднаний до матеріалів справи, що спричинило необ'єктивний розгляд справи, та позбавило відповідача доказування правомірності свого рішення відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України. Відповідачу не відомо було, чи приєднані докази до справи, у зв'язку з тим, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.
Апелянт наголошує на тому, що з грудня 2022 року позивач не звертався до Вишгородської міської ради з заявою про продовження строку дії Договору.
03 липня 2024 року відповідачем на адресу позивача було відправлено Повідомлення про розірвання Договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року, в якому чітко було зазначено, що у відповідності з п. 5.5. Договору, повідомлено позивача про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів. Згідно з п. 5.6. Договору у разі не усунення порушень умов Договору протягом 37-ми календарних днів, Договір буде вважатися розірваним з 38-го календарного дня з дня його направлення відповідного повідомлення. На протязі вищевказаного терміну позивач не виконав умови Договору.
Також апелянт зазначає про те, що рішенням Вишгородської ради від було припинено з 03 липня 2024 року дію Договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2024 року загальною площею 1,9914 га, кадастровий номер 3221810100:01:105:6115. У зв'язку з припиненням дії Договору припинено чинність дії Договору суборенди земельної ділянки від 05 липня 2019 року. У суборенді була земельна ділянка, на якій позивач зобов'язався спроектувати, збудувати і ввести в експлуатацію з оформленням права власності на об'єкт промисловості та торгівлі на земельній ділянці, кадастровий номер 3221810100:01:105:6115, що в подальшому унеможливлює відновлення Договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 у місті Вишгород Київської області бойові дії не велися, а тому цей довід не може бути підставою для невиконання умов Договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року. Також, апелянт наголошує на тому, що позивач був обізнаний про свої обов'язки з приводу виконання Договору.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року, 06 серпня 2025 року та від 12 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
15 серпня 2025 року від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги. Вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі №363/4256/24 прийнято законно та обґрунтовано на підставі безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідженні всіх наявних доказів в судовому засіданні.
З огляду на пов'язаність вимог апеляційних скарг Вишгородської міської ради Київської області, процесуальних рішень суду першої інстанції, колегія суддів вирішила об'єднати такі скарги та здійснювати їх розгляд в межах однієї постанови.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, між Вишгородською міською радою та Комунальним підприємством Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» укладено Договір оренди земельної ділянки від 03 липня 2019 року строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки, Вишгородська міська рада передає, а Комунальне підприємство Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,9914 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) з кадастровим номером 3221810100:01:105:6115, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка.
Комунальне підприємство «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» вищевказану земельну ділянку передало в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації», що підтверджується Договором суборенди від 05 липня 2019 року строком на 5 (п'ять) років, але цей строк не може перевищувати строку оренди земельної ділянки.
03 червня 2024 року (вх. № 02-12/3293) на адресу Вишгородської міської ради Київської області надійшов лист від Комунального підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» про прийняття рішення про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2019 року.
Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 27 червня 2024 року № 44/12 було припинено з 03 липня 2024 року дію Договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2024 року загальною площею 1,9914 га, кадастровий номер 3221810100:01:105:6115.
У зв'язку з припиненням дії Договору припинено чинність дії Договору суборенди земельної ділянки від 05 липня 2019 року.
08 січня 2019 року між Комунальним підприємством «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради», Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» та Вишгородською міською радою було укладено договір інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі, предметом якого є передача Комунальним підприємством «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» - Товариству з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» передбачених цим договором функцій замовника щодо проектування, будівництва, введення в експлуатацію та оформлення права власності на об'єкт промисловості та торгівлі на земельній ділянці, що розташована по вул. Шолуденка в м. Вишгороді, кадастровий номер 3221810100:01:105:6115, яка належить територіальній громаді м. Вишгород в особі Вишгородської міської ради та перебуває в оренді Комунального підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради», з переходом права власності на цей об'єкт до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації», та визначення порядку взаємодії сторін на умовах та в порядку, передбаченому Договором.
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що Вишгородська міська рада має право, зокрема, розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку невиконання або неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» своїх зобов'язань за цим Договором та/або додаткових угод до цього Договору (в т.ч. передбачених графіком реалізації та фінансування проекту) за умов та в порядку, передбачених пунктом 5 цього Договору (підпункт 4.7.1.).
Відповідно до пунктів 5.4. Договору у разі невиконання або неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» зобов'язань за цим Договором питання розірвання цього Договору за пропозицією Вишгородської міської ради виноситься на розгляд Комісії в порядку, передбаченому розділом 4 Положення про порядок підготовки та проведення інвестиційних конкурсів щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради від 28 квітня 2016 року № 10/6.
Після розгляду Комісією та прийняття нею рішення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради, Вишгородська міська рада повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» про:
-необхідність безумовного виконання умов цього Договору протягом 30 календарних днів;
-терміни розірвання цього Договору у разі не усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» порушень його умов.
У разі не усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» порушень умов цього Договору протягом 37 календарних днів з дня направлення Вишгородською міською радою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації», зазначену в пункті 7 цього Договору, повідомлення про розірвання, Договір буде вважатись розірваним з 38-ого календарного дня з дня направлення Вишгородською міською радою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» такого повідомлення.
Відповідно до пункту 6.2. Договору строк будівництва Об'єкта інвестування повинен бути не більше 3 (трьох) років з моменту набрання чинності цього Договору.
01 листопада 2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, згідно якої плановий термін введення в експлуатацію об'єкта промисловості та торгівлі - грудень 2022 року.
Рішенням Вишгородської міської ради від 25 квітня 2024 року № 42/7 було розірвано Договір в односторонньому порядку, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» взятих на себе за Договором зобов'язань.
У червні 2024 року відбулося засідання Комісії з підготовки та проведення інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород Виконкому Міськради, результати якого оформлено протоколом № 17 від 04 червня 2024 року, зі змісту якого вбачається, що голова комісії Карпов В.А. відкрив засідання та оголосив рішення Вишгородської міської ради від 25 квітня 2024 року № 42/7 «Про розірвання Договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку» та зазначив, що згідно з пунктом 6.2. Договору строк будівництва Об'єкта інвестування повинен бути не більше 3 (трьох) років з моменту набрання чинності цього Договору; діючого редакцією пункту 2.3. Договору передбачено плановий термін введення в експлуатацію об'єкта - грудень 2022. Підставою для розірвання Договору в односторонньому порядку є невиконання ТОВ «Електронні інновації» взятих на себе за Договором зобов'язань.
Присутнім на засіданні Комісії доведено до відома зміст листа КП «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» - орендаря земельної ділянки, яка передана в суборенду ТОВ «Електронні інновації», про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2019 року.
Директор ТОВ «Електронні інновації» повідомив, що наразі Товариством розроблено проекту документацію, але у зв'язку з воєнним станом не відкрито декларацію про початок будівельних робіт.
Голова комісії Карпов В.А. поставив на голосування питання щодо розірвання договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку.
Голосували: за - 5; проти - 0, утрималося - 0.
Рішення про розірвання договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку прийнято.
Рішенням Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 25 червня 2024 року №417 «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород», розглянувши протокол засідання Комісії з проведення інвестиційних конкурсів щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород від 04 червня 2024 року № 17, виконавчий комітет Вишгородської міської ради вирішив затвердити рішення Комісії з проведення інвестиційних конкурсів щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород, оформлене протоколом засідання комісії від 04 червня 2024 року № 17.
Вважаючи рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 417 від 25 червня 2024 року «Про затвердження рішення інвестиційної комісії з визначення переможця інвестиційного конкурсу щодо будівництва, реконструкції об'єктів житлового, нежитлового призначення та соціальної інфраструктури м. Вишгород» незаконним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Як повідомляє апелянт, 03 липня 2024 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації" було відправлено Повідомлення про розірвання Договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року, в якому було зазначено, що у відповідності з п. 5.5. Договору, повідомлено позивача про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів. Згідно з п. 5.6. Договору у разі не усунення порушень умов Договору протягом 37-ми календарних днів, Договір буде вважатися розірваним з 38-го календарного дня з дня його направлення відповідного повідомлення. На протязі вищевказаного терміну позивач не виконав умови Договору.
Мотивуючи позовні вимоги позивач наголошував на тому, що при прийнятті оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради порушено умови розірвання договору. Зокрема, Виконавчий комітет Вишгородської міської ради затвердив рішення про розірвання договору, не надавши позивачу строк для усунення порушень або необхідності безумовного виконання умов Договору.
Також позивач вказував, що жодної вимоги щодо порушення ним строків зі сторони відповідачів не надходило. У зв'язку з воєнним станом, який спричинив ряд складнощів, виникли труднощі з веденням будівництва, та наразі позивачем розроблено проектну документацію.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 4 ч. 1 статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пункт 8 ч. 1 статті 4 КАС України визначає, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України).
Пунктом 1 ч. 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно п. п. 1, 7 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакцій станом на дату виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Пунктом 10 ч.1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Такий висновок ґрунтується на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/8687/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3620/17.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 200/1418/21-а.
Судова колегія зауважує, що предмет спору у даній справі становить незгода позивача з діями та рішеннями відповідача щодо розірвання Договору інвестування будівництва об'єкта промисловості та торгівлі від 08 січня 2019 року в односторонньому порядку.
Так, після укладення договору між замовником і постачальником виникають приватноправові (господарські) зобов'язання, і спір щодо порушення умов договору розглядається як господарський спір. Якщо одна зі сторін - державна установа чи орган влади, але вона діє не як суб'єкт владних повноважень, а як учасник господарських відносин (наприклад, замовник за договором), то такий спір не є адміністративним.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 січня 2019 року у справі № 819/829/17.
Таким чином, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені матеріалами справи, а також враховуючи суб'єктний склад учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку, що даний позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно - правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку, що правовідносини у цій справі мають вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Відповідно до приписів ч.1,3 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1,2 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи господарського судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Суд першої інстанції наведені процесуальні вимоги не врахував, розглянувши справу за правилами адміністративного судочинства, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Також судова колегія вважає за необхідне роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства та право на подачу заяви відповідно до статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови.
Керуючись статтями 238, 287, 311, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційні скарги Вишгородської міської ради Київської області задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 363/4256/24 скасувати.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 363/4256/24 скасувати.
Провадження в адміністративній справі № 363/4256/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації" до Вишгородської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення закрити.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації" право на звернення до суду в порядку господарського судочинства та про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан