Справа № 352/2230/25
Провадження № 33/4808/726/25
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ОЛІЙНИК М. Ю.
Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.
18 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., за участю секретаря с.з. Лавринович У.М., представника потерпілої - адвоката Говзана М.М., потерпілої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Любчика С.Р., розглянув справу за апеляційною скаргою потерпілої на постанову Тисменицького районного суду від 08.10.2025 та
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд закрив провадження відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
1.2. Згідно протоколу, 16.09.2025 о 08:08 год, ОСОБА_2 рухаючись по дорозі Н-10 313 км та керуючи транспортним засобом марки Форд Фокус (н.з. НОМЕР_1 ), перед перестроюванням для виконання обгону транспортного засобу, який рухався попереду, не переконавшись, що це буде безпечним, створив перешкоду іншому учаснику дорожнього руху, а саме автомобілю марки Джип (н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , яка вже виконувала маневр обгону.
Внаслідок ДТП транспортний засіб марки Джип (н.з. НОМЕР_2 ) з'їхав в кювет та отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1, п 14.2 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
2. Доводи апеляційної скарги.
2.1. Суд належним чином не оцінив докази у справі та прийшов до необгрунтованого висновку про відсутність вини водія ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
2.2. Протокол про адміністративне правопорушення оцінений вибірково. Суд відкинув обставини, викладені у ньому, як доказ вини ОСОБА_2 , але взяв за основу гальмівний шлях, який є його невід'ємною частиною, що, на думку потерпілої, свідчить про упередженість до неї. Крім того, зазначає, що протокол складався виключно з позиції ОСОБА_2 , оскільки інших учасників ДТП на місці не було.
2.3. Вважає, що висновок суду про те, що 86-метровий гальмівний шлях автомобіля Джип свідчить про значну швидкість водія ОСОБА_1 є припущенням, витлумаченим на користь ОСОБА_2 , оскільки суд не мав права стверджувати про перевищення швидкості без належного висновку спеціаліста. Крім того зазначає, що початок гальмівного шляху має бути оцінений як місце виникнення перешкоди, що спростовує пояснення ОСОБА_2 про безпечність його маневру.
2.4. Суд повинен був спростувати пояснення потерпілої об'єктивними доказами, а не лише констатувати її заінтересованість. Пояснення потерпілої про те, що перед нею раптово опинився автомобіль Форд Фокус, узгоджуються з матеріалами справи, але суд не навів жодних спростувань.
2.5. Апелянтка стверджує, що свідок ОСОБА_3 не був присутній в автомобілі ОСОБА_2 , оскільки його не було на місці складання протоколу та не видно на відеозаписі події. Звертає увагу, що суд першої інстанції не звернув на це уваги. Вважає, що свідка ОСОБА_3 необхідно допитати в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
2.6. Зазначає, що пояснення ОСОБА_2 не є послідовними, оскільки відрізняються від тих, що надавались під час складання протоколу. Крім того, твердження ОСОБА_2 про наявність зустрічного транспортного засобу, через який він повернувся у свою смугу, спростовуються матеріалами відеофіксації.
Просить оскаржену постанову скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
3. Доводи заперечення адвоката Любчика С.Р.
3.1. Поліцейські не надали жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 порушив п. 10.1 та п. 14.2 а ПДР.
3.2. Обставини зазначені у протоколі, є виключно припущеннями поліцейського, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер, що суперечить ст. 62 Конституції України, яка забороняє ґрунтувати обвинувачення на припущеннях. Вважає, що суд першої інстанції правильно застосував стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом».
3.3. Досліджені судом першої інстанції відеозаписи з камер зовнішнього відеонагляду підтверджують, що автомобіль Джип наближався до місця ДТП зі значно більшою швидкістю (перевищуючи 50 км/год) у межах населеного пункту с. Угринів, що є порушенням ПДР.
3.4. На відеозаписі з мотелю-колиби «Біла сова» не зафіксовано увімкнених покажчиків лівого повороту автомобілем Джип перед початком маневру обгону.
3.5. Пояснення ОСОБА_1 про те, що автомобіль Ford «раптово опинився» перед нею, свідчить про її неуважність, а не про вину ОСОБА_2 . Зазначає, що пояснення потерпілої не спростовує версію ОСОБА_2 про те, що він першим розпочав обгін вантажного автопоїзда, а ОСОБА_1 здійснювала подвійний обгін. Потерпіла не змогла пригадати в судовому засіданні факт обгону автомобіля «мінівен» жовтого кольору, що, на думку захисника, додатково вказує на її неуважність під час керування транспортним засобом.
3.6. Пояснення ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 є послідовними та повністю узгоджуються між собою. Сумніви потерпілої щодо перебування свідка є безпідставними та спростовуються скріншотами з відеозапису з місця події Telegram-канал «Чесний з Івано-Франківська». Крім того, факт присутності свідка ОСОБА_3 може бути додатково підтверджений поясненнями його співробітників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які забрали його з місця ДТП.
3.7. Суд першої інстанції належним чином дослідив усі докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки обвинувачення не довело вину «поза розумним сумнівом». Посилання апелянтки на нібито допущені судом порушення є надуманими та безпідставними.
Просить апеляційну скаргу потерпілої залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін. Крім того, просить викликати до суду свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
4. Провадження в апеляційному суді.
4.1. Потерпіла та її представник підтримали доводи поданої апеляційної скарги з викладених у ній мотивів та просили її задовольнити. Потерпіла пояснила, що рухалась за автомобілем ОСОБА_2 , а той у свою чергу за автопоїздом у межах населеного пункту. Вирішила здійснити обгін, увімкнула відповідний покажчик світлового сигналу, підвищила швидкість приблизно до 80 км/год і раптово прямо перед нею з'явився автомобіль ОСОБА_2 . Вона одразу ж застосувала екстренне гальмування і автомобіль знесло з дороги.
4.2. ОСОБА_2 та його захисник заперечили доводи апеляційної скарги потерпілої. Просили постанову суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_2 пояснив, що рухався за автопоїздом з швидкістю біля 40 км/год, вирішив його обігнати. Пересвідчився в безпечності маневру - бачив автомобіль потерпілої на його смузі руху на віддалі біля 100 м за собою. Увімкнув покажчик, виїхав на зустрічну смугу, майже порівнявся з лівим заднім колесом причепа і в цей час побачив зустрічний автомобіль. Обгін робити передумав, сповільнився щоб повернутися на свою смугу руху і побачив як позаду нього автомобіль потерпілої злетів зі шляху в кювет.
5. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.
ПДР України визначено, що дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
Схема місця події, як єдиний об'єктивний доказ справи, не містить достатньо інформації, яку можна було б покласти в основу обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 . Слід гальмування на схемі поза смугою руху довжиною 86 м дозволяє робити діаметрально протилежні припущення: як про перевищення швидкості потерпілою в межах населеного пункту і її недостатню уважність, так і про можливу недостатню уважність ОСОБА_2 .. Тобто, в цій ситуації щодо оцінки дій учасників є розумний сумнів, тоді як вина повинна бути доведена поза таким сумнівом.
Доводи ОСОБА_2 про те, що він пересвідчився в безпечності свого маневру обгону не спростовані. Суд першої інстанції виходив із того, що такі пояснення ОСОБА_2 підтверджені показаннями свідка ОСОБА_3 , який був приведений до присяги.
Пояснення Апелянтки про те, що автомобіль ОСОБА_2 раптово виник перед нею також можуть вказувати на її рівень уважності, але тут питання вини ОСОБА_1 не вирішується.
Тобто, в справі є дані для припущень щодо можливої винуватості учасників, але їх недостатньо для обгрунтованого категоричного висновку.
Припущення не можна покласти в основу рішення про винуватість особи відповідно до ст. 62 Конституції України.
Достатніх доказів вини ОСОБА_2 в порушенні вимог п. 10.1 та п. 14.2 а ПДР., які йому поставлені у вину, немає, а недоведена винуватість дорівнює доведеній невинуватості.
6. Висновки.
Рішення суду законне, обґрунтоване, вмотивоване, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду від 08.10.2025 щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв