Справа № 727/11806/25
Провадження № 2/727/2787/25
(повне)
13 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівців в складі:
головуючої судді Бойко М.Є.,
за участю секретаря судового засідання Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Кредит капітал" звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7760981 від 25.11.2022 року у загальному її розмірі 17 710, 00 грн., а також - сплаченого судового збору у розмірі 2422, 40 грн., а також витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 25.11.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №7760981, згідно з умовами якого відповідачка отримала 4400 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачкою виконало в повному обсязі, надавши їй кредитні кошти у визначеному договорі розмірі, натомість відповідачка не виконує свої зобов'язання.
28.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги №93-МЛ від 28.03.2023 року.
Згідно договору відступлення прав вимоги та ст.512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №7760981 від 25.11.2022 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася. Про час і місце судового розгляду остання повідомлялася належним чином, про причини своєї відсутності не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також за наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного .
Судом встановлено, що 25.11.2022 року між позичальницею ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №7760981 від 25.11.2022 року, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 4400 гривень (п.1.2 договору) строком на 105 днів (15 днів пільговий період та 90 днів поточний період) . Комісія за надання кредиту - 440, 00 грн., проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 990, 00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 11 880, 00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3, 00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (а.с.5-10).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальниці безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно із пунктом 3.3.2. договору позичальниця зобов'язана повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Відповідно до пункту 6.1. договору цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальниці, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з ОСОБА_1 в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальниці, у зв'язку з чим він створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Згідно із пунктом 7.1 цей Договір (з додатками N?l,N?2 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов?язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов?язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов?язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Кредитодавцем та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті. ( а.с.5-10)
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» відповідачка ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №7760981 від 25.11.2022 року, ідентифікована Товариством. Акцепт (договір) підписаний позичальницею із застосуванням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором (R33619). Номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор «+380666324283» (а.с.12).
Анкета-заява на кредит №7760981 від 25.11.2022 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачці. у ТОВ «Мілоан», а саме: сума кредитування: 4400, 00 грн., замовлений строк : 15 днів. (а.с.12 зв.-13).
Згідно з платіжним дорученням № 87741027 від 25.11.2022 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 4400 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору №7760981 (а.с.13 зв.).
28.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог №93-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 (а.с.15 зв.-19).
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав №93-МЛ від 28.03.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 17 710, 00 гривень, з яких: 4400,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 12870,00 гривень - заборгованість за відсотками, 440, 00 гривень - прострочена заборгованість за комісією. (а.с.24)
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало у повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти, натомість відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов'язання не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі, яка зазначена у позові.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором за кредитним договором №7760981 від 25.11.2022 року на підставі укладеного між ним та ТОВ «Мілоан» договору відступлення прав вимог №93-МЛ від 28.03.2023 року.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч.1,ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України«Про електронні довірчі послуги».
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, договір про споживчий кредит №7760981 від 25.11.2022 року укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України, із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписано сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатору (R33619), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, за умовами укладеного сторонами договору про споживчий кредит №7760981 від 25.11.2022 року ТОВ «Мілоан», як фінансова установа, надало ОСОБА_1 грошові кошти, а остання зобов'язалася повернути кредит у повному обсязі 10.12.2022 року (п.1.4 договору).
13.05.2025 року за вих. №22572173/6903 від 13.05.2025 року позивачем на адресу відповідачки скеровувалась досудова вимога щодо погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.24 зв.), яка залишилась невиконаною.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку заборгованість не сплатила, позовні вимоги залишилися неспростованими нею, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути за кредитним договором №7760981 від 25.11.2022 року у розмірі 17 710, 00 гривень, з яких: 4400,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 12870,00 гривень - заборгованість за відсотками, 440, 00 гривень - прострочена заборгованість за комісією.
Щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. на користь позивача ТОВ "Юніт Капітал" суд зазначає наступне.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Саме такого висновку дійшла Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.
Судом встановлено, що 06.05.2025 року між ТОВ "Юніт Капітал" та Адвокатським об'єднанням «Апологет» був укладений договір про надання правничої допомоги №0605 .
Відповідно до спрямованого позивачем акту про отримання правової допомоги Адвокатським об'єднанням «Апологет» було надано позивачу ТОВ "Юніт Капітал" послуги з правничої допомоги по даній цивільній справі на загальну суму в 7000,00 грн (а.с.82).
Вимог щодо заперечення, зменшення цих витрат або про їх неспівмірність відповідачкою не заявлялось.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, вищезаначене, позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Кредит капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором №7760981 від 25.11.2022 року у розмірі 17 710, 00 гривень, з яких: 4400,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 12870,00 гривень - заборгованість за відсотками, 440, 00 гривень - прострочена заборгованість за комісією на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ТОВ "Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7000, 00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя Бойко М.Є.