17 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11331/25
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,
повний текст судового рішення
складено 16.06.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №420/11331/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
16.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом № 30605-28066/М-02/8-1500/24 від 13.11.2024 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу у розмірі 7470грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 4440 грн.;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу у розмірі 7470грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 4440 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що він має право на перерахунок пенсії з урахуванням посадового окладу у розмірі 7470грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 4440 грн., адже до дня звільнення виконував обов'язки за посадою заступника начальника відділу організації служби з 41 тарифним розрядом.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заявув казуючи, що пенсію ОСОБА_1 розраховано правильно з урахуванням наданих документів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №420/11331/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу у розмірі 7470 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 4440 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 05.05.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу у розмірі 7470грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 4440 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи означене рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції вказав, що пенсія за вислугу років позивачу повинна бути обчислена з урахуванням розміру грошового забезпечення визначеного у грошовому атестаті №2 від 08.05.2024, довідки від 08.05.2024 № 34, а також з урахуванням того, що позивача наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 126/ОС саме від 03.05.2024 звільнено з військової служби.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги суб'єкт владних повноважень акцентує увагу на тому, що згідно грошового атестату від 08.05.2024 №2 посадовий оклад позивача з 01.05.2024 по 02.05.2024 становив 7470грн , а з 01.05.2024 по 04.05.2024 - 5640 грн; надбавка за вислугу років (50 %) з 01.05.2024 по 02.05.2024 складала 4400грн, а з 01.05.2024 по 04.05.2024 - 3525 грн. Таким чином, як стверджує відповідач, при обчисленні грошового забезпечення посадовий оклад врахований за посадою, займаною перед звільненням, тобто на 04.05.2024 - 5640грн та відповідно надбавка за вислугу років - 3525грн.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступне.
Зокрема, колегією суддів з'ясовано, що ОСОБА_1 військову службу проходив у Державній прикордонній службі України на посаді старшого офіцера (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) відділу організації служби.
Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.05.2024 №126-ОС з капітаном 2 рангу ОСОБА_1 , старшим офіцером (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) відділу організації служби, припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через такі сімейні обставини або інші поважні причини, зокрема, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.
Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.05.2024 №129-ОС капітана 2 рангу ОСОБА_1 , старшого офіцера (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) відділу організації служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Як стверджує позива, до дня звільнення з військової служби він виконував обов'язки за посадою заступника начальника відділу організації служби з 41 тарифним розрядом та посадовим окладом 7470грн.
05.05.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років.
Уважаючи, що під час призначення пенсії органом Пенсійного фонуд неправильно зазначено посадовий оклад позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
17.07.1992 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб».
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (у редакції чинній на час призначення пенсії) передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням.
Отже, обчислення пенсії відбувається з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військове (спеціальне) звання та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах встановлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням.
Такий висновок кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яку викладено в постанові від 08.07.2021 у справі № 490/6013/15-а, від 26.03.2025 у справі №160/19644/22.
За фактичними обставинами справи ОСОБА_1 звільнено з посади старшого офіцера (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) відділу організації служби, а тому обчислення пенсії органом Пенсійного фонду цілком правомірно здійснено виходячи із розміру грошового забезпечення за такою посадою.
При цьому, колегія суддів вказує, що виконання ОСОБА_1 декілька днів перед звільненням обов'язків за посадою заступника начальника відділу організації служби з 41 тарифним розрядом та посадовим окладом 7470грн. жодним чином не вказує про необхідність врахування посадового окладу саме за такою посадою під час призначення пенсії.
В контексті вирішення даного спору слід також зауважити, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.
З урахуванням наведеного, колегія суддів констатує, що розмір пенсії позивача обчислено у відповідно з вимогами законодавства, які були чииними на час виникнення спірних правовідносин, виходячи з посадового окладу, який йому було фактично встановлено за останньою посадою перед звільненням, і з якого йому здійснювалась виплата грошового забезпечення.
Означене спростовує як висновок суду першої інстанції, так і доводи позивача про те, що розрахунок пенсії ОСОБА_1 має здійснюватись за посадовим окладом виконуючого обов'язки за посадою заступника начальника відділу організації служби.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в оскаржуваному рішенні від 16.06.2025 у справі №420/11331/25 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №420/11331/25 скасувати.
Прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька