П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2809/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіст-Сім" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію податкових накладних та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіст-Сім" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2025 року №12352427/31601073, №12352432/31601073, №123524331/31601073, №12352429/31601073, від 21.01.2025 року №12389951/31601073, №12389953/31601073, від 31.01.2024 року №12389954/31601073;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні ТОВ «Еквіст-Сім»: №18 від 31.01.2024 року, №20 від 31.01.2024 року, №21 від 31.01.2024 року, №24 від 31.01.2024 року, №28 від 31.01.2024 року, №27 від 31.01.2024 року, №26 від 31.01.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року позов задоволено.
27.03.2025 року представником позивача до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року частково задоволено заяву представника позивача про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еквіст-Сім» (код ЄДРПОУ 31601073) витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року, а також додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року Головне управління ДПС у Одеській області подало апеляційні скарги, в яких посилалось на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 р. у справі №420/2809/25 було повернуто апелянту.
В подальшому ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за повторно поданою Головним управлінням ДПС в Одеській області апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 р. у справі №420/2809/25.
У поданій на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Одеській області посилалось на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Зазначає, що позовні вимоги по даній справі є вимоги немайнового характеру, що також повинно бути враховано судом.
Апелянт вказував на те, що з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також зважаючи на час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, у розмірі 3 028,00 грн.
З огляду на зазначене апелянт просить скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року та прийняти нову постанову, якою зменшити ТОВ «Еквіст-Сім» розмір витрат на правничу допомогу до 3028,00 грн.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України від 05 грудня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст. 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, а виходячи зі змісту ч.9 ст. 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № №826/15063/18 (адміністративне провадження №К/9901/18029/19).
Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правової допомоги № АДВ/41 від 27.01.2025 року, укладений ТОВ «Еквіст-Сім» з адвокатом Мартинюком Олександром Сергійовичем, додаткову угоду від 14.02.2025 року № 1 до договору про надання правничої допомоги, акт від 28.02.2025 року прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором № АДВ/41 від 27.01.2025 року.
Згідно договору про надання правової допомоги № АДВ/41 від 27.01.2025 року, укладеного ТОВ «Еквіст-Сім» з адвокатом Мартинюком Олександром Сергійовичем, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу Клієнту в обсязі, визначеному п.1.2. Договору, а Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокату гонорар та компенсувати витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі.
Відповідно до п. 1.2 Договору, правнича допомога Клієнту складається з наступних послуг:
зустріч, консультація клієнта, огляд документів, попереднє узгодження плану дій та правової позицій - 1 година;
збір та їх детальний аналіз, з метою формування правової позиції щодо захисту прав Клієнта з Визнання протиправним та скасування Рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №18 від 31.01.2024, №20 від 31.01.2024, №21 від 31.01.2024, №24 від 31.01.2024, №28 від 31.01.2024, №27 від 31.01.2024, №26 від 31.01.2024 - 2 години;
юридичний аналіз правовідносин, аналіз судової практики, формування правової позиції, узгодження правової позиції з Клієнтом - 2 години;
підготовка позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду, оформлення додатків до неї, направлення позовної заяви з додатками, учасникам справи, до суду (система електронний суд), підготовка інших процесуальних документів, аналіз нормативного регулювання - 3 години;
представництво інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді - за необхідності (на підставі додаткової угоди до Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором Клієнт зобов'язаний виплатити Адвокату гонорар у розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) гривень, 00 копійок та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
14.02.2025 року сторони уклали Додаткову угоду № 1, якою визначили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання послуг (правової допомоги) у спорі з ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов'язання вчинити певні дії (справа №420/2809/25).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1, адвокат зобов'язаний надати Клієнту юридичні послуги у вигляді: 1) первинної зустрічі, консультацій клієнта, огляду документів, попереднього узгодження плану дій та обрання правової позицій; 2) збору документів, детального аналізу та вивчення первинної документації, підготовці копій; 3) аналізу судової практики у подібних правовідносинах; 4) написання процесуальних документів, зокрема позовної заяви, відповіді на відзив позовної заяви аналізу нормативного регулювання; 5) підготовки позовної заяви з додатками, (копіювання, прошиття, нумерація, завірення та/або робота в системі «Електронний Суд»); 6) участі у судовому засіданні.
Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що загальна вартість послуг за Договором складає 8 000 грн. (вісім тисяч гривень).
Вартість послуг:
Зустріч, консультація клієнта, огляд документів, попереднє узгодження плану дій та правової позицій - 1 година - 1000 грн.;
Збір документів. Аналіз судової практики у подібних правовідносинах. Детальний аналіз та вивчення первинної документації. Підготовка копій - 2 години - 2000 грн.;
Написання позовної заяви, інших процесуальних документів, аналіз нормативного регулювання - 5 годин - 5000 грн.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди, оплата здійснюється Клієнтом - протягом 65 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором № АДВ/41 від 27.01.2025 року, складеному сторонами 28.02.2025 року, у період з 27.01.2025 року по 28.02.2025 року Адвокатом було надано Клієнту наступні послуги професійної правничої допомоги у рамках адміністративного судочинства по справі № 420/2809/25 за позовом ГУ ДПС в Одеській області (Відповідач № 1) та ДПС України (Відповідач № 2) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Загальна вартість послуг за Договором - 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень). Вартість послуг:
Вартість послуг:
Зустріч, консультація клієнта, огляд документів, попереднє узгодження плану дій та правової позицій - 1 година - 1000 грн.;
Збір документів. Аналіз судової практики у подібних правовідносинах. Детальний аналіз та вивчення первинної документації. Підготовка копій - 2 години - 2000 грн.;
Написання позовної заяви, інших процесуальних документів, аналіз нормативного регулювання - 5 годин - 5000 грн.
На підставі п.п.5.4. Додатку № 1 до Договору №АДВ/41 від 27.01.2025 року, сторони підтвердили, що узгоджена загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень).
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 КАС України).
Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Слід зазначити, що обчислення гонорару може здійснюватися як у фіксованому розмірі, так у погодинній оплата. При цьому, порядок його обчислення, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 440/7120/20.
Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи ту обставину, що підготовка даної справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений представником позивача не є обґрунтованим та пропорційним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності та розумності їхнього розміру, не є співмірним зі складністю справи, яка відноситься до справ незначної складності, та витраченим адвокатом часом.
За наслідком розгляду питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції ухвалив стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів, враховуючи співмірність суми витрат зі складністю справи, з огляду на зміст та обсяг робіт проведених адвокатом, пов'язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Варто зазначити, що відповідач, заявляючи про зменшення суми стягнення до 3028,00 грн., не надав жодного доказу у підтвердження вказаної позиції та належним чином її не обґрунтував.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що позивачем не доведено співмірність понесених витрат з критеріями, визначеними частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Однак, частиною 6 статті 134 КАС України, передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В свою чергу, колегія суддів враховує, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву про стягнення судових витрат зменшив розмір таких витрат, а саме з 8000,00 грн. до 4000,00 грн.
Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування витрат на правничу допомогу, який присуджено до стягнення з відповідача не підлягає зменшенню, оскільки він відповідає співмірності понесених витрат з критеріями, визначеними частиною п'ятою статті 134 КАС України.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 252, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук