П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18306/22
Перша інстанція суддя Андрухів В.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
при секретарі Ісмієвій А.І.
за участі: Назаренко І.М., Степович С.В.
Бейлін К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року, у справі за адміністративним позовом Громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» до Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Громадська організація «Страж-Ю.Г.», Громадська організація «За рулем», Обслуговуючий кооператив «Чорноморець», Споживче товариство «Пенсіонер-Авто» про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта,-
Громадська спілка «Асоціація автомобілістів Одеської області» звернулась до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Одеській міській раді про визнання протиправними та нечинними: пункт 6 рішення Одеської міської ради № 970-VIII від 29 червня 2022 року «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі», в частині спеціально відведених автостоянок; пункт 1 додатку 2 до рішення № 970-VIII «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року задоволено позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято у відповідності з вимогами чинного законодавства, у встановленому порядку та з дотриманням принципу належного врядування.
Так, апелянт зазначає, що до повноважень Одеської міської ради належить питання встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах, визначених ПК України, який кореспондується із правом на отримання відповідних доходів за рахунок надходження в місцевий бюджет таких коштів.
При цьому, законодавець надав абсолютну дискрецію (право вибору) органам місцевого самоврядування встановлювати розмір ставки збору за місця для паркування транспортних засобів, обмеживши їх виключно граничною межею розміру відповідної ставки.
Тому, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про «невиконання» Одеською міською радою приписів статей ПК України та про «грубе порушення вимог Податкового законодавства» свідчить про те, що судом не в повній мірі досліджено обставини справи та вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Крім того, на переконання апелянта, висновок суду першої інстанції щодо протиправного застосування та використання Переліку спеціальних земельних ділянок, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27 серпня 2014 року № 5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції» при прийнятті оскаржуваного рішення є помилковим.
Також, апелянт наголошує, що затверджена оскаржуваним рішенням Одеської міської ради ставка збору за місця для паркування транспортних засобів є меншою ніж ставки збору, встановлені в інших містах України, що свідчить про виважений та компромісний підхід Одеської міської ради до прийняття оскаржуваного рішення, яке направлене на збільшення доходної частини бюджету територіальної громади.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції належним чином встановлено обставини даної справи та застосовано норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, а як наслідок зроблено вірний висновок про необхідність задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеської міської ради «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів» від 31 січня 2011 року № 281-VI (із змінами, внесеними рішеннями № 2162-VI від 24 липня 2012 року, № 1603-VII від 08 лютого 2017 року, №2781-VII від 14 грудня 2017 року, №3358-VII від 06 червня 2018 року, №4430-VII від 20 березня 2019 року) встановлено розміри ставок збору за місця для паркування транспортних засобів від 0,0015 до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати в залежності від територіальних зон та місцезнаходжень земельних ділянок, відведених для організації та провадження такої діяльності на майданчиках для платного паркування або спеціально відведених автостоянках (щодо спеціально відведених автостоянок: І територіальна зона - 0,015; ІІ територіальна зона - 0,035; ІІІ територіальна зона - 0,015; Перелік місцезнаходжень земельних ділянок 1 - 0,0015; Перелік місцезнаходжень земельних ділянок 2 - 0,006; інші вулиці, які не увійшли до меж територіальних зон та переліків - 0,015).
Рішенням Одеської міської ради «Про затвердження Переліку земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції» від 27 серпня 2014 року №5286-VІ затверджено Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (місця для паркування) у новій редакції (Додаток №1) та затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені стоянки) у новій редакції (Додаток № 2).
Згідно Додатку 2 до вищевказаного рішення № 5286-VІ, земельні ділянки, на яких здійснюють діяльність ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» та треті особи, включені до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені стоянки).
Відповідно до п. 3 рішення Одеської міської ради «Про затвердження Переліку земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції» від 27 серпня 2014 року № 5286-VІ юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які організують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках, адреси яких зазначені у Додатках до цього рішення, є уповноваженими особами з організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів.
Між тим, ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» зареєстрована як юридична особа 17 липня 2013 року та діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом установчих зборів засновників від 20 травня 2013 року.
Так, ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціально відведена автостоянка) на стоянках загальною площею 1 838,50 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Кінна, 2/4-12, 13; вул. Єлісаветинська, 1, 2.
При цьому, ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» є платником збору за місця для паркування транспортних засобів за ставкою 0,0015 відсотка мінімальної заробітної плати у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, відповідно до рішення Одеської міської ради «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів» (із змінами) від 31 січня 2011 року №281-VI та рішення Одеської міської ради «Про затвердження Переліку земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції» від 27 серпня 2014 року № 5286-VІ.
Треті особи на стороні Позивача, які не заявляють самостійних вимог у цій справі, також є платниками збору за місця для паркування транспортних засобів за ставкою 0,0015 відсотка мінімальної заробітної плати, оскільки організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціально відведена автостоянка) на стоянках.
Рішенням Одеської міської ради від 08 грудня 2021 року №791-VIII затверджено План діяльності Одеської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2022 рік.
Пунктом 2 цього документа заплановано на I півріччя 2022 року прийняття рішення про внесення змін до рішення Одеської міської ради «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів» від 31 січня 2011 року № 281-VI.
Це рішення оприлюднено 13 грудня 2021 року на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням https://omr.gov.ua/ua/acts/council/187318/.
Відповідальними органами за розробку проекту рішення визначені Департамент транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Комунальне підприємство «Одестранспарксервіс», постійна комісія Одеської міської ради з питань транспорту і дорожнього господарства, постійна комісія Одеської міської ради з питань регламенту, депутатської етики, реалізації державної регуляторної політики та запобігання корупції.
Метою розробки проекту зазначено: встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів, відповідно до вимог ПК України; реалізація заходів, спрямованих на збільшення доходної частини бюджету Одеської міської територіальної громади.
Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради 08 червня 2022 року на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням https://omr.gov.ua/ua/news/228331/ оприлюднено «Повідомлення про оприлюднення проекту рішення Одеської міської ради «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів», а також проект самого рішення.
У повідомленні зазначено, що зауваження та пропозиції до проекту рішення Одеської міської ради приймаються Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради до 15 червня 2022 року.
Постійною комісією з питань планування, бюджету і фінансів Одеської міської ради на засіданні 09 червня 2022 року рекомендовано проект рішення Одеської міської ради «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів» для розгляду на засіданні виконавчого комітету Одеської міської ради та для подальшого розгляду на сесії міської ради.
Листом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13 червня 2022 року № 65-02/841 погоджено проект рішення «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів».
На офіційному веб-сайті Одеської міської ради 20 червня 2022 року за посиланням https://omr.gov.ua/ua/acts/projects/committee/191868/ оприлюднено проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про внесення на розгляд Одеській міській раді проекту рішення «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі» разом із проектом рішення ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів.
Одеським міським головою видано розпорядження «Про скликання та проведення дистанційного засідання XIV сесії Одеської міської ради VІІІ скликання» № 256 від 17 червня 2022 року, яким вирішено скликати XIV сесію Одеської міської ради на 29 червня 2022 року.
До того ж, визнано таким, що втратило чинність, розпорядження міського голови «Про скликання та порядок денний XIV сесії Одеської міської ради VІІІ скликання» від 21 лютого 2022 року № 90.
Розпорядження № 256 від 17 червня 2022 року оприлюднено 17 червня 2022 року на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням https://omr.gov.ua/ua/acts/mayor/191852/.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 118 від 21 червня 2022 року внесено на розгляд Одеській міській раді проект рішення «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі».
Рішення виконавчого комітету разом із проектом рішення ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів 23 червня 2022 року оприлюднено на веб-сайті Одеської міської ради за посиланням https://omr.gov.ua/ua/acts/committee/191901/.
Сесію Одеської міської ради, згідно з пунктом 1 розпорядження вирішено провести в режимі відеоконференції (дистанційного засідання) на підставі статей 42, 46, пункту 11-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про місцеве самоврядування» та затвердженого розпорядженням міського голови від 14 червня 2022 року №249 «Порядку проведення дистанційних засідань Одеської міської ради в умовах воєнного стану».
22 червня 2022 року на веб-сайті Одеської міської ради за посиланням https://omr.gov.ua/images/File/DODATKI_2022/PROEKTI/Gorsovet/Viyskoviy_stan/poryadok.docx, оприлюднено порядок денний XІV сесії Одеської міської ради VIII скликання з додатками.
Також зазначений порядок денний оприлюднено за посиланням https://omr.gov.ua/images/File/DODATKI_2022/PROEKTI/Gorsovet/Viyskoviy_stan/29_06_2.zip, разом із проектами рішень.
Пунктом 8 Порядку денного зазначено питання «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі».
В свою чергу, Одеська міська рада 29 червня 2022 року прийняла рішення №970-VIII «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі».
Пунктами 1, 2, 3 цього рішення унормовано: встановити на території м. Одеси збір за місця для паркування транспортних засобів; затвердити Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі згідно з Додатком 1; встановити ставки збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі у розмірі згідно з Додатком 2.
Пунктом 6 рішення передбачено, що з 01 січня 2023 року вважати таким, що втратило чинність, рішення Одеської міської ради від 31 січня 2011 року № 281-VI «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів».
Пунктом 1 Додатку 2 до рішення від 29 червня 2022 року № 970-VIII встановлено ставку збору за місця для паркування транспортних засобів для спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені автостоянки), крім тих, що розташовані у зоні узбережжя м. Одеси, в розмірі 0,0025 (за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у відсотках мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня податкового (звітного) року).
За прийняття рішення проголосувало 38 депутатів міської ради, з яких 6 депутатів брали участь в засіданні дистанційно.
Рішення з додатками, а також результати поіменного голосування оприлюднено на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 01 липня 2022 року за посиланням https://omr.gov.ua/ua/acts/council/191973/.
Наслідком застосування оскарженого рішення до Позивача та третіх осіб є збільшення розміру ставки збору з 0,0015 до 0,0025 відсотка мінімальної заробітної плати за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки.
Не погоджуючись зі вказаними обставинами, ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин даної справи, судом першої інстанції зроблено висновок про визнання нечинними п. 6 рішення Одеської міської ради «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі» № 970-VIII від 29 червня 2022 року, в частині спеціально відведених автостоянок, а також п. 1 додатку № 2 до рішення Одеської міської ради «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі» № 970-VIII від 29 червня 2022 року.
В свою чергу, колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 8.1 ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Згідно п. 8.3 ст. 8 ПК України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно пп. 10.2.1 п. 10.2 ст. 10 ПК України, до місцевих зборів належить збір за місця для паркування транспортних засобів.
Згідно п. 10.3 ст. 10 ПК України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
В свою чергу, згідно пп. 268-1.1.1 п. 268-1.1 ст. 268-1 ПК України, платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Згідно пп. 268-1.1.2 п. 268-1.1 ст. 268-1 ПК України, перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради про встановлення збору.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
Згідно пп. 268-1.2.1 п. 268-1.2 ст. 268-1 ПК України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Згідно пп. 268-1.2.2 п. 268-1.2 ст. 268-1 ПК України, базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Згідно пп. 268-1.3.1 п. 268-1.3 ст. 268-1 ПК України, ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно пп. 268-1.3.2 п. 268-1.3 ст. 268-1 ПК України, при визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Згідно пп. 268-1.4.1 п. 268-1.4 ст. 268-1 ПК України, ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності окремих положень рішення Одеської міської ради «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі» № 970-VIII від 29 червня 2022 року (далі - Рішення № 970-VIII).
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суд першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги Одеської міської ради, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що збір за місця для паркування транспортних засобів належить до місцевих зборів, ставка та порядок сплати якого встановлюються відповідною місцевою радою з урахуванням вимог ст. 268-1 ПК України.
В свою чергу, як передбачено вищевикладеними вимогами ст. 268-1 ПК України, перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, має затверджуватися рішенням місцевої ради про встановлення збору.
Між тим, Одеською міською радою не затверджено нового перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, разом з оскаржуваним Рішенням № 970-VIII.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що існування рішення Одеської міської ради «Про затвердження Переліку земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси» від 27 серпня 2014 року № 5286-VІ (далі - Перелік № 5286-VІ), на яке посилається Одеська міська рада, як на актуальний перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, з урахуванням постійного оновлення такого переліку, не свідчить про виконання вимог пп. 268-1.1.1 п. 268-1.1 ст. 268 ПК України.
В даному випадку, судом першої інстанції враховано, що Перелік № 5286-VІ затверджено у відповідності до рішення Одеської міської ради від 31 січня 2011 року № 281-VI «Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів», яке наразі втратило чинність.
Крім того, судом першої інстанції з'ясовано, що при розробленні Рішення № 970-VIII суб'єктом владних повноважень взято до уваги інформацію про 328 спеціально відведених автостоянок, замість 414 спеціально відведених автостоянок, вказаних у Переліку № 5286-VІ, що свідчить про те, що під час прийняття Рішення № 970-VIII відповідний Перелік № 5286-VІ не використовувався у повному обсязі, а тому він не є актуальним.
Між тим, колегія суддів зазначає, що належного спростування зазначених висновків суду першої інстанції, окрім загальних пояснень щодо можливості врахування раніше існуючого переліку, доводи апеляційної скарги не містять.
З іншого боку, як зазначено вище, положення ст. 268-1 ПК України зобов'язують місцеві ради при визначенні ставки збору враховувати місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що інформація до проекту Рішення № 970-VIII не містить даних про врахування способу постановки транспортних засобів та завантаженості автостоянок на час прийняття оскаржуваного рішення.
В свою чергу, апелянт зазначає, що законодавцем не деталізовано критеріїв та порядку врахування зазначених вимог, а як наслідок відсутність інформації про врахування зазначених вимог під час прийняття оскаржуваного рішення не свідчить про його протиправність.
Між тим, колегія суддів вважає, що відповідні доводи апелянта жодним чином не позбавляють його обов'язку врахування відповідних критеріїв під час прийняття рішення про встановлення даного збору, оскільки вони прямо передбаченні положеннями пп. 268-1.3.2 п. 268-1.3 ст. 268-1 ПК України.
Також, колегія суддів зазначає, що матеріли справи не містять доказів врахування Одеською міською радою обставин дії воєнного стану та зміни кількості постійно проживаючого населення у м. Одеса на момент прийняття оскаржуваного рішення у червні 2022 року, що на переконання колегії суддів безумовно вплинули на заповнюваність автостоянок та можливість операторів останніх сплачувати оновлені (збільшені) ставки збори.
Крім того, колегією суддів не встановлено доцільності у піднятті ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у червні 2022 року, що в підсумку збільшило вартість таких послуг безпосередньо для мешканців територіальної громади, в умовах триваючої військової агресії проти України та очевидного зменшення економічного благополуччя населення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Одеською міською радою не дотримано вимог ст. 268 ПК України під час прийняття оскаржуваного рішення.
З іншого боку, колегія суддів не враховує доводів апелянта про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що встановлення Одеською міською радою нових ставок забору направлено на зрівняння усіх операторів автостоянок у сплаті спірного збору, оскільки мета прийняття оскаржуваного рішення жодним чином не змінює встановлених судом першої інстанції порушень вимог ст. 268 ПК України при прийнятті оскаржуваного рішення.
Аналогічним чином колегія суддів також не приймає доводів апелянта про те, що затверджена оскаржуваним рішенням Одеської міської ради ставка збору за місця для паркування транспортних засобів є меншою ніж ставки збору, встановлені в інших містах України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позову порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Поний текст постанови суду складено 14 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян