Провадження № 1-кп/714/53/25
ЄУН : 714/364/25
іменем України
"14" листопада 2025 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :
головуючого-суддіОСОБА_1
за участю : секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
представника потерпілої - адвокатаОСОБА_4
особи, щодо якої застосовуються заходи виховного характеру ОСОБА_5
законного представникаОСОБА_6
захисникаОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12024262020002681 щодо неповнолітнього
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився та проживає у АДРЕСА_1 , учень 8 класу Маршинецького ліцею, раніше не судимого,
у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Прокурор Новоселицького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.
На обґрунтування клопотання послалася на те, що неповнолітній ОСОБА_5 , 03 липня 2024 року, близько о 15 год. 30 хв., на порушення вимог п.п. 1.5, 2.3, 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Лісовій с. Байраки Чернівецького району Чернівецької області зі сторони с. Петрашівка в напрямку с. Велика Буда Чернівецького району Чернівецької області, попри темну пору доби, не врахував дорожню обстановку, неправильно застосував прийом керування транспортним засобом, проявив самовпевненість у своїх діях та рухаючись із перевищеною у населеному пункті швидкістю, втратив контроль над рухом автомобіля, внаслідок чого допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини, з подальшим наїздом на дерево, в результаті чого пасажири автомобіля ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я, а ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження, як такі що небезпечні для життя.
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої та тяжкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, яке просив задовольнити. З посиланням на те, що ОСОБА_5 на момент вчинення зазначеного суспільно-небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч.2 ст. 286 КК України, просив застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля встановивши особливі вимоги до його поведінки строком на 1 рік.
Допитаний в суді неповнолітній ОСОБА_5 підтвердив обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння, які викладені в клопотанні, у скоєному щиро розкаюється. Він усвідомив, що вчинив суспільно-небезпечні діяння та не заперечує проти застосування до нього примусових заходів виховного характеру.
Захисник неповнолітнього адвокат ОСОБА_11 та законний представник неповнолітнього ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_9 , його законний представник ОСОБА_12 у судове засідання не з'явилися, однак надали до суду заяви за якими просили суд провести розгляд справи у їх відсутності. Водночас послалися на те, що ОСОБА_5 відшкодував шкоду, претензій до останнього не мають. Не заперечують щодо задоволення клопотання прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_4 погодився з клопотання прокурора, не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Потерпіла ОСОБА_10 за обставин належного повідомлення про час і місце слухання справи в судове з'явилася. Будь-яких заяв (клопотань) суду не надала.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Здобуті органом досудового розслідування докази які були дослідженні судом, а саме, пояснення самого неповнолітнього ОСОБА_5 , протокол огляду місця події з додатками; висновки судово-медичних експертиз щодо наявності тілесних ушкоджень у потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , висновки судово-авто технічної та інженерно-транспортної експертизи доводять, що неповнолітнім ОСОБА_5 вчинено суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої та тяжкі тілесні ушкодження.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України настає з шістнадцяти років.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, він не досяг віку з якого може наставати кримінальна відповідальність.
За положеннями ч. 1 ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ст. 105 КК України, суд застосовує і до особи, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст.105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді : застереження ; передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.
Вимогами ч. 3 ст. 105 КК України встановлено, що до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Пленум Верховного Суду України у п.п. 5, 6 свої постанови № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» зазначив, що застереження є одним із найм'якіших заходів виховного характеру та може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо поведінки неповнолітнього (п. 2 ч. 2 ст. 105 КК України) слід розуміти як : обмеження перебування поза домівкою в певний час доби; заборону відвідувати певні місця, змінювати без згоди органу, який здійснює за ним нагляд, місце проживання, навчання чи роботи, виїжджати в іншу місцевість; покладення обов'язку продовжити навчання, пройти курс лікування (за наявності хворобливого потягу до спиртного або в разі вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів); тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України, під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 501 КПК України, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує питання чи слід застосувати до неповнолітнього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
За наведених обставин, вирішуючи питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд враховує, що ОСОБА_5 навчається у Маршинецькому ліцею, за місцем проживання та навчання характеризуються позитивно, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, після вчинення суспільно небезпечного діяння інші суспільно небезпечні діяння та кримінальні правопорушення не вчиняв, проживає разом з матір'ю та сестрою, з 2020 року перебуває на обліку дітей, що опинилися в складних життєвих умовах, матір неповнолітнього - ОСОБА_10 , неналежно виконує свої батьківські обов'язки.
Враховуючи вищевикладені обставини, які характеризують особу неповнолітнього, а також конкретні обставини вчиненого суспільно небезпечного діяння, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру в об'ємі зазначеному у клопотанні, а саме : застереження та обмеження дозвілля встановивши особливі вимоги до поведінки неповнолітнього, які будуть мати вплив на його виправлення та попередження нових суспільно небезпечних діянь, та будуть достатніми для його перевиховання, відповідатимуть даним про особу неповнолітнього, а також характеру вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння та меті виправлення неповнолітнього.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 97, 105 КК України, ст.ст. 497, 498, 500, 501 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_5 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у виді :
застереження, оголосивши осуд неповнолітньому за ці дії та попередити про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки за вчинення нового кримінального правопорушення ;
обмежити дозвілля неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 1 ріки та встановити особливі вимоги до його поведінки на цей період, заборонивши вихід з дому по особистим питанням без супроводу матері або осіб, які замінюють батьків з 22 год. вечора до 06 год. ранку наступного дня та відвідування після 22 год. громадські місця (кафе, бари, дискотеки).
Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 8241 (вісім тисяч двісті сорок одна) грн. 09 коп. - віднести на рахунок держави.
Речові докази :
автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути законному володільцю ОСОБА_13 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 18 листопада 2025 року.
Суддя :