18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/20717/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
перевіривши в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року (суддя Кальник Віталій Валерійович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року в адміністративній справі № 160/20717/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску з підтвердженням таких обставин належними доказами; документів на підтвердження повноважень Лук'яненко А.Ю. щодо представництва інтересів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у суді; доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Апелянт отримав вищевказану ухвалу 31.10.2025о 22:07 год., що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
На виконання вимог ухвали суду апелянт надав вищеназвані документи, у тому числі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому вказує, що до кабінету користувача ЄСІТС «Електронний суд» Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшло рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 по справі № 160/20717/25 та було зареєстровано 30.09.2025 в автоматизованій системі електронного документообігу за вхідним № 933718/7. 28.10.2025 в межах строку, визначеного ст. 295 КАС, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (з урахуванням пункту першого частини другої статті 295 КАС України) оскаржено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 по справі № 160/20717/25 до Третього апеляційного адміністративного суду. Головним управлінням не отримано паперову копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 по справі № 160/20717/25, отже суд першої інстанції своїми діями, порушуючи строки та порядок направлення процесуальних документів, визначених КАС України, фактично позбавив можливості Головне управління своєчасно оскаржити судове рішення. Крім того вказав, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в України введено воєнний стан з 24.02.2022, який діє по теперішній час.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Судом встановлено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 25 вересня 2025 року ухвалено рішення, копія якого отримана апелянтом 26 вересня 2025 року, що підтверджується карткою руху документу із підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, відповідно до положень частини ч. 2 ст. 295 КАС України, відповідач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за умови звернення до апеляційного суду до 27 жовтня 2025 року (понеділок).
Апеляційна скарга на рішення суду подана 28 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, встановленого законом.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що відповідно до частиною 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Враховуючи наявність у апелянта електронного кабінету, суд не ставить під сумнів дату отримання ним копії оскаржуваного рішення - 26.09.2025. Доводи апелянта про неотримання копії рішення в паперовому вигляді не впливає на визначення початку перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги. Реєстрація поштової кореспонденції 30.09.2025 в автоматизованій системі електронного документообігу не змінює того факту, що оскаржуване рішення отримано відповідачем 26.09.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В постанові від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22 Верховний Суд вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Суд звертає увагу, що апелянт не наводить пояснення яким чином введення воєнного стану на території України унеможливило звернення до суду з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого законом.
Крім того апелянт огульно перекладає відповідальність за несвоєчасне подання апеляційної скарги на суд першої інстанції, вказуючи про порушення судом процедури направлення оскаржуваного рішення.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що частинами 5, 7 статті 18 КАС України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відтак, судом першої інстанції у повній мірі дотримано вимоги процесуального закону щодо порядку направлення копії судового рішення.
Водночас, суд апеляційної зауважує, що згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на те, що апелянт не навів поважні причини, які унеможливили або ускладнили вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою, колегія суддів не вбачає правових підстав для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що КАС України наділяє суд процесуальним повноваженням надавати оцінку поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, натомість не наділяє суд повноваженням надавати оцінку тривалості пропущеного строку, адже в зворотному випадку це призведе до втручання у принцип res judicata, коли суд поновлює право на апеляційне оскарження за відсутності на то правових підстав, визначених статтею 44 КАС України, опираючись виключно на нетривалий строк його пропуску.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду апеляційної інстанції.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року в адміністративній справі в адміністративній справі № 160/20717/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з 18 листопада 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова