Справа № 740/5688/25
Провадження № 1-кп/740/579/25
18 листопада 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині клопотання прокурора Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності заявленого в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62025100150000921 від 13.03.2025, за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
встановив:
01.10.2025 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшло вищевказане клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за процесуального керівництва Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62025100150000921 від 13.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та який діє і на теперішній час.
04.04.2023 ОСОБА_4 призвано ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий періоду та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 з 04.04.2023 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.01.2024 № 26 старшого солдата ОСОБА_4 , водія-сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду старшого сапера розмінування групи розмінування роти розмінування центру розмінування та ліквідації наслідків військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період старший солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану, напередодні 26.12.2024 у старшого солдата ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.
Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу старший солдат ОСОБА_4 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 26.12.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 07 год 50 хв самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_1 , та по даний час в розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості.
У подальшому, 30.09.2025 старший солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, та заявив про вчинене ним кримінальне правопорушення.
30.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської обл., громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення).
Підозрюваний ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, та добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися на військову службу.
Командиром військової частини НОМЕР_2 надано письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у вказаній військовій частині.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Прокурор просив клопотання задовольнити, вказуючи на наявність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив, що добровільно звернувся до прокурора із клопотанням про намір повернутися до військової частини та підтримав подане прокурором клопотання і просив його задовольнити.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Так, ч. 5 ст. 401 КК України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Судом підозрюваному роз'яснені його права, з'ясовано, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. З'ясовано дійсність його волевиявлення, тобто, що таке не було наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії інших обставин.
Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
На підставі викладеного, враховуючи, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності за ст. 407 КК України не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби отримана, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 314, 369, 371 КПК України, ст. ст. 5, 12, 401, ч. 5 ст. 407 КК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62025100150000921 від 13.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили поновити на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Контроль за виконанням ухвали покласти на командира військової частини НОМЕР_2 , в якій ОСОБА_4 проходитиме військову службу.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 повідомити Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області та Деснянську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони центрального регіону про поновлення ОСОБА_4 на військовій службі у військовій частині.
Копію ухвали після проголошення негайно вручити та/або направити підозрюваному і прокурору, а також командиру військової частини.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1