Справа № 740/3465/25
Провадження № 2/740/1654/25
іменем України
12 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ніжинська міська рада Чернігівської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
установив:
У червні 2025 року позивачка звернулася до суду з указаною позовною заявою, в якій просила встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19 серпня 2025 року 12-00 год.
У подальшому підготовче засідання відкладено на 26 вересня 2025 року 10-00 год.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 вересня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ніжинську міську раду Чернігівської області, підготовче засідання відкладено на 21 жовтня 2025 року 10-00 год.
У подальшому підготовче засідання, призначене на 21 жотвня 2025 року 10-00 год., відкладено на 12 листопада 2025 року 09-30 год. у зв'язку з неявкою позивачки та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У підготовче засідання учасники справи не з'явилися.
Позивачка в підготовчі засідання жодного разу не з'явилася з невідомих причин, при цьому належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, жодних заяв/клопотань - не подавала до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 197 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому редакція п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України щодо наслідків повторної неявки належним чином повідомленого позивача у підготовче засідання була змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
Згідно із ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі приписи процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в засідання суду та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, від 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 року справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, згідно з принципами відповідного виду судочинства має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримує правил судового провадження. Так, частина п'ята статті 223 ЦПК України дає суду право повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
Крім того, в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 передбачено, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
За змістом ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, за змістом наведених положень процесуального закону повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20, від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц, від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22.
У своїх рішеннях Верховний Суд раніше виснував, що якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу, зазначивши їх у скарзі, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, у свою чергу, покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Отже, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв'язку, діє правомірно й добросовісно (постанова Верховного Суду від 28 червня 2023 року, справа № 757/48467/21, провадження № 61-10924св22).
Згідно з матеріалами справи позивачка ОСОБА_1 жодного разу не з'явилася в підготовчі засідання, про які повідомлялася належним чином у спосіб, передбачений законом, жодних клопотань/заяв про розгляд справи в її відсутність позивачка не подавала до суду. Відомостей щодо наявності у позивачки представника - матеріали справи не містять.
Так, про належне повідомлення щодо дати, часу і місця розгляду справи та виклики позивачки в судові засідання свідчать матеріали справи. Зокрема, судові повістки про виклик у підготовчі засідання, призначені на 21 жовтня 2025 року 10-00 год. та 12 листопада 2025 року 09-30 год., позивачка отримала 02 жовтня 2025 року о 10-58 год. та 23 жовтня 2025 року о 09-06 год. відповідно в додатку Viber, про що свідчить довідки, складені уповноваженим працівником суду.
Також судові повістки про виклик позивачки у вищевказані підготовчі засідання були надіслані на поштову адресу позивачки, зазначену в позовній заяву.
16.10.2025 до суду повернувся конверт з неврученою позивачці судовою повісткою про виклик у підготовче засідання, призначене на 21 жовтня 2025 року 10-00 год., причина невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому позивачка отримала засобами поштового зв'язку судову повістку про її виклик у підготовче засідання, призначене на 12 листопада 2025 року 09-30 год., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції.
Таким чином, з моменту подання позовної заяви до суду (20.06.2025) позивачка не цікавилася рухом своєї справи, не реалізувала своїх процесуальних обов'язків належним чином. Неявка у підготовчі засідання позивачки, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, її пасивна поведінка, на думку суду, свідчать про небажання підтримувати позовні вимоги, затягування розгляду та вирішення справи по суті.
Ураховуючи, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, вдруге не з'явилася в підготовче засідання, призначене на 12 листопада 2025 року 09-30 год., не подавала до суду заяви/клопотання про розгляд справи без її участі, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.
Разом з цим слід зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 2, 11, 13, 200, 257, 259 - 261 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ніжинська міська рада Чернігівської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. М. Шевченко