Справа № 750/9243/25
Провадження № 2/750/2602/25
17 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді Супруна О.П.,
секретар Щибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/9243/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07.07.2025 ТОВ «Юніт Капітал» через систему «Електронний Суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 992135128 від 27.12.2019 у розмірі 10 531,36 грн, мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням умов договору відповідачкою.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 15.07.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження в справі, яку призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 22.09.2025; витребував у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 платіжна картка НОМЕР_1; про факт зарахування коштів на картковий рахунок маска-картки НОМЕР_1 , у період 27.12.2019 по 01.01.2020 у сумі 7 000,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 ; чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска-картки НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 ; у разі підтвердження зарахування коштів на вказаний вище картковий рахунок за період з 27.12.2019 по 01.01.2019 у сумі 7 000,00 грн, інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку, що підтвердять дану інформацію, або інших документів, прирівняних до них, а також повного номера рахунку; у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 за платіжною карткою маска-картки НОМЕР_1 , номери телефонів, що знаходяться/знаходились у вказаних анкетних даних; у випадку, якщо зазначений картковий рахунок не належить позичальнику, інформацію щодо особи, якій він належить.
22.09.2025 розгляд справи відкладений на 17.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідачки.
У судове засідання 17.11.2025 представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив задовольнити позов, справу слухати за його відсутності, дав згоду на заочний розгляд.
Відповідачка, яка оповіщався про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, у судове засідання повторно не з'явилася, відзиву не подала.
За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом установлено, що, за твердженням позивача, 27.12.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 992135128 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора T22W33PH. Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 28 днів (а.с. 12-13).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,44 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту (пункт 1.4 договору). Відповідно до пункту 1.5 договору, із урахуванням положень пункту 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом із розрахунку 160,60 відсотків річних.
Як убачається зі змісту пункту 1.6 договору, розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1 до договору).
Зважаючи на графік розрахунків, сукупна вартість кредиту складає 112,32 % від суми кредиту або 7 862,40 грн та включає в себе проценти за користування кредитом та суму кредиту (а.с. 13 зворот).
У випадку користування позичальником кредитом понад строк, установлений пунктом 1.3 договору (28 днів), або додатковими угодами між сторонами, зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена пунктом 1.4 договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною пунктами 1.4 - 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту (пункт 4.2 договору).
Додатковими угодами від 24.01.2020, 21.02.2020 та 20.03.2020 до кредитного договору від 27.12.2019 № 992135128 вносилися зміни до вказаного договору, відповідно до яких, зокрема, строк кредитування відповідачці було продовжено загалом на 84 дні (а.с. 14, 14 зворот, 15).
Із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» убачається, що 27.12.2019 о 10 год. 17 хв. ОСОБА_1 подано заявку на отримання грошових коштів у кредит, після чого товариство відправило позичальниці договір. Кредитний договір від 27.12.2019 № 992135128 підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було направлено останній на вказаний нею у заявці номер телефону, після чого нею було введено ідентифікатор у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 27.12.2019 о 10 год. 19 хв. Після підписання договору, товариством було перераховано грошові кошти в сумі 7 000,00 грн на банківську карту відповідачки № НОМЕР_3 , що підтверджується платіжним дорученням № fad84029-8855-43e8-8102-7d4195b07712, а також довідкою наданою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025 № 992135128/23052025/ Э (а.с. 27, 30, 32).
Зарахування кредитних коштів на картку позичальниці також підтверджується випискою за договором № б/н за період 27.12.2019-01.01.2020, наданою АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідачка у свою чергу умови кредитного договору не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 10 531,36 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 499,24 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка становить 5 032,12 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором № 992135128 від 27.12.2019 на ім'я ОСОБА_1 за період з 04.06.2025 по 25.06.2025 (а.с. 80).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». За умовами вказаного договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно пункту 1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. За умовами пункту 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно умов пункту 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 39-42).
Відповідно до пункту 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору (а.с. 42 зворот).
Додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2024 включно (а.с. 44 зворот, 45-48, 50, 50 зворот, 51).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 85 від 23.06.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 13 315,99 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 5 499,24 грн, заборгованість по відсоткам 7 816,75 грн (а. с. 52-53).
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 55-57).
Відповідно до пункту 1.3 договору факторингу № 05/0820-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. За умовами пункту 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Додатковими угодами до вказаного договору факторингу № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, строк дії договору факторингу від 05.08.2020 № 05/0820-01 продовжено до 30.12.2024 включно (а.с . 59 зворот, 60).
Згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 10 531,36 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 5 499,24 грн, заборгованість по відсоткам 5 032,24 грн (а.с. 61-62).
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (а.с. 64-67). Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 до вищевказаного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 27.12.2019 № 992135128 у сумі 10 531,36 грн, з яких: 5 499,24 грн - прострочене тіло; 5 032,12 грн - прострочені відсотки (а.с. 69-70).
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення (статті 15,16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).
За приписами частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 7 000,00 грн підтверджується матеріалами справи.
Із розрахунків наданих позивачем убачається, що у відповідачки перед ТОВ «Юніт Капітал» існує заборгованість за Договором 27.12.2019 № 992135128 у загальній сумі 10 531,36 грн.
Щодо відступлення права грошової вимоги ТОВ «Мілоан» до відповідачки за Договором 27.12.2019 № 992135128 та набуття такого права ТОВ «Юніт Капітал» суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018, 2020 та 2025 роках, а сам Договір 27.12.2019 № 992135128, тобто після укладення Договору факторингу від 28.11.2018.
Судом також установлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Разом з тим, розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. За умовами пункту 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Таким чином, позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
Підписаний 31.12.2024 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не є доказом оплати, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт господарської операції, а лише фіксує стан розрахунків між сторонами.
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 в справі № 2221/2373/12).
Крім того, відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У пункті 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони погодили, що строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Отже, як убачається з пункту 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», строк його дії закінчився 28.11.2019. Протягом дії договору між сторонами не було досягнуто угоди про продовження строку його дії.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо).
У даній справі позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020 та 04.06.2025, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Разом з тим, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 27.12.2019 тобто більше, ніж через рік після укладення 28.11.2018 договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Право вимоги до ОСОБА_1 указано лише в реєстрі прав вимоги і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018. Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не існувало, а відповідно до п. 2.1 згідно з умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Отже, майбутні вимоги не є предметом договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, тому і право вимоги за кредитним договором зі ОСОБА_1 , який буде укладено у 2019 році, не могло входити.
Ураховуючи вищезазначене, суд уважає, що ТОВ «Таліон Плюс» не набуло право вимоги до ОСОБА_1 , а тому таке право не перейшло і до позивача по справі, у зв'язку з чим у позові належить відмовити.
За правилами статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4а, оф. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя