Справа № 750/14323/25
Провадження № 2/750/3791/25
18 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
16 жовтня 2025 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 13 вересня 2006 року, мотивуючи позов тим, що спільне життя з відповідачем не склалося і шлюбні відносини між ними припинені.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Вказала, що сторони на даний час проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини припинили.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
13 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що складено відповідний актовий запис № 1786 (а.с. 5).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Подружні відносини подружжя припинило, подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим.
Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 56 Сімейного кодексу України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Пунктом 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ЦПК України визначено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини шостої статті 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно із частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечитиме їхнім інтересам, а тому шлюб підлягає розірванню, а позов - задоволенню.
Щодо клопотання позивача про зміну її прізвище, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за №2398VI державну реєстрацію зміни прізвища проводить відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Також, за положеннями частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд на підставі вимог частини першої статті 141 та частини першої статті 142 ЦПК України приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а іншу частину витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 10-13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, частиною третьою статті 105, статтями 110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна, актовий запис № 1786 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Повернути ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 605 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя