Справа №766/5205/20
н/п 1-кп/766/1621/25
про закриття кримінального провадження
17.11.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
провів відкрите судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 28.01.2020 за № 12020230040000320, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
1.Суть питання, що вирішується ухвалою
У судовому засіданні обвинуваченим заявлено клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
Обвинувачений зазначив, що усвідомлює відповідні умови та наслідки закриття кримінального провадження, підтвердив свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності з цих підстав.
Прокурор вважає обґрунтованими доводи обвинуваченого щодо закриття провадження у справі та не заперечив проти задоволення клопотання.
3. Встановлені судом обставини
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 28.01.2020 за № 12020230040000320, складеного 23.03.2020, ОСОБА_4 будучи притягнений до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на шлях виправлення не став та знову, повторно вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст.309 КК України.
Так, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних речовин, а саме положень ст.ст. 2,7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 13.02.2020, згідно з якою обіг наркотичних засобів включених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року, на території України забороняється та обмежені в обігу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 27.01.2020 близько 13 год. 00 хв., перебуваючи на території пров. Учбового у м. Херсоні, придбав, шляхом привласнення знайденого, поліетиленовий згорток, у якому знаходилась речовина рожевого кольору та саморобний пристрій для куріння з речовиною рожевого кольору, яка згідно висновку експерта № 263-НР від 10.02.2020 виданого Херсонським НДЕКЦ МВС України, є особливо небезпечною психотропною речовиною обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,3946 г. Помістивши її до кишені своїх штанів, зберігав при собі серед власного одягу, для особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення її з незаконного обігу працівниками поліції у ході огляду місця події у період з 14:06 години по 14:21 годину 27.01.2020.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та виготовлення психотропної речовини без мети збуту, вчинене повторно.
4. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши викладені в клопотанні доводи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості (у редакції, яка діяла на момент вчинення інкримінованого правопорушень - 27.01.2020).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла на момент вчинення інкримінованого правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, які діють на даний час, жодним чином не поліпшують становище обвинуваченого, а тому суд вважає за можливе при вирішенні клопотань обвинуваченого застосувати положення кримінального закону щодо строків давності, які діяли на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень
Судом за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України 27.01.2020, а тому термін притягнення особи до кримінальної відповідальності за вказаний злочин закінчився 27.01.2023.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Підставою для переривання перебігу давності є вчинення до закінчення встановленого строку нового злочину (за винятком нетяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років).
Указану норму, розміщену в ч. 3 ст. 49 КК, суд застосовує у світлі презумпції невинуватості, закріпленої в ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК. Відповідно до позиції Конституційного Суду України сутність цієї засади поширюється на всі сфери життя особи й діє доти, доки її не спростовано в законному порядку обвинувальним вироком (рішення від 8 червня 2022 року № 3-р(ІІ)/2022).
Саме тому лише ухвалення обвинувального вироку встановлює факт учинення особою нового злочину як підставу для переривання давності притягнення її до кримінальної відповідальності (постанови від 3 червня 2021 року, 5 лютого, 23 та 30 червня 2022 року, 24 жовтня та 29 листопада 2023 року, 27 березня 2024 року, 9 квітня 2025 року в справах № 344/7812/16-к, 504/2099/18, 204/2626/21, 499/890/18, 489/7500/18, 127/18013/20, 504/2099/18, 761/41888/17 відповідно, постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.09.2025 у справі № 761/24361/17).
Прокурором надано суду довідку про судимість ОСОБА_4 , відповідно до якої у період з 27.01.2020 по день розгляду справи ОСОБА_4 не було вчинено кримінальних правопорушень, за якими його притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді постановлення обвинувального вироку суду. А тому, перебіг строку давності у даному кримінальному провадженні не переривався.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, закрити.
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У даному кримінальному провадженні арешт на майно не накладався.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОП ККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа №203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта для проведення експертизи, здійснені за рахунок державного бюджету, у розмірі 1099,07 грн. підлягають віднесенню на користь держави.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
У даному кримінальному провадженні цивільні позови не заявлялись.
Питання щодо речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 122-124, 284-288, 369, 372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 28.01.2020 за № 12020230040000320, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності - закрити.
Витрати на залучення експерта для проведення експертизи в розмірі 1099,07 грн. віднести на рахунок держави.
Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,3946 г., яка знаходиться у пакеті експертної служби № 3642275, скріпленого печаткою № 10 - знищити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1