Справа № 766/16626/25
н/п 2/766/13607/25
про залишення позовної заяви без руху
11.11.2025р. суддя Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: Німеччина) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визначення місця проживання дитини,-
встановив:
Позивач звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з даним позовом через систему «Електронний Суд».
Вирішуючи питання про відкриття провадження, встановлено, що позовна заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Позивачем не залучено до участі у справі відповідну службу у справах дітей (орган опіки та піклування), оскільки ставиться вимога про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позивачем не додано до позовної заяви докази надіслання листом з описом вкладення відповідачу за місцем реєстрації, копій поданих до суду документів.
Таким чином, недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання доказів направлення відповідачу примірника позовної заяви з додатками.
Крім того, позивачем не викладено за захистом якого права звертається позивач із зазначенням обставин і доказів на підтвердження своїх позовних вимог при заявлені першої позовної вимоги про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Вказуючи другу позовну вимогу про надання позивачу право самостійно здійснювати батьківські права щодо дитини без згоди батька - не вказано обставин із зазначенням доказів щодо неї.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що вона є матір'ю неповнолітньої дитини, виховує її самостійно без участі батька, який не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини. Її матеріальний стан є скрутним, постійного доходу не має, сплата судового збору може негативно вплинути на можливість забезпечувати дитину необхідним. Будинок за зареєстрованим місцем проживання зруйновано та дитина є дитиною, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Верховний Суд в ухвалі від 17.10.2019 року у справі № 215/3786/18 зазначив, що довідкою податкового органу про доходи може бути підтверджено джерела доходу фізичної особи, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір» в заяві не міститься, таким чином задоволенню дане клопотання не підлягає. Довідка з банківського рахунку за 1 місяць не є доказом, який може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу вимог ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем в змісті позовних вимог заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, позивач має сплатити суму судового збору в розмірі 968,96 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру, а всього підлягає сплаті 1937,92 грн.
Крім того, стверджуючи, що позивач проживає з дитиною у Німеччині, в позовній заяві не вказано адресу перебування та не вказано і не надано доказів на підтвердження цього.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Заявнику необхідно усунути недоліки, з дотриманням вимог зазначених у цій ухвалі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України суддя,-
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: Німеччина) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяІ. Ю. Зуб