Справа № 954/2137/24
Номер провадження 2/954/448/25
17 листопада 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовною заявою представника позивача Пуйди Євгена Юрійовича, в інтересах ОСОБА_1 до Каховської міської військової адміністрації про визнання права власності,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Каховської міської військової адміністрації про визнання права власності на майно. В обґрунтування вимог зазначив, що ОСОБА_1 із своєю родиною мешкала у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , яка належить всім членам родини на праві спільної сумісної власності. На дану квартиру набуто свідоцтво про право власності на житло від 24.09.2002 року, видане виконавчим комітетом Каховської міської ради, у відповідності до якого Квартира дійсно належить ОСОБА_1 , її чоловіку ОСОБА_2 , та донькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Квартира має загальну площу 74 кв.м. і складаєтся з трьох кімнат. Також у позивача наявний технічний паспорт на Квартиру, у відповідності до якого її покійний чоловік є власником Квартири. Квартира складається з 3-х кімннат, загальною площею 74 кв.м. та розташована на 3 поверсі. Також рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області № 2-187/11 від 08 лютого 2011 визначено, що частки кожного із співвласників у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є рівними і становлять по 1/4 частини. Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Позивач в цілях власної безпеки виїхала з окупованого міста Каховка. Станом на теперішній час вона мешкає у АДРЕСА_3 , як тимчасово переміщена особа (довідка додається). З 2002 року по теперішній час Позивач не реєструвала право власності на частку Квартиру, оскільки не мала відомостей про наявність державних реєстрів нерухомості та принципи роботи державних реєстраторів. З метою належної державної реєстрації прав, а саме Квартири, 24.09.2024 року Позивач звернулася до Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Одеської міської ради із відповідними документами. 27.09.2024 за № 75271781 державним реєстратором прав на нерухоме майно ухвалено рішення зупинення розгляду заяви, оскільки відсутні відомості в єдиних та державних реєстрах, а саме відсутня довідка з БТІ. Державним реєстратором направлено запит до БТІ. Так, 19.11.2024 року ухвалено рішення №76154509 про відмову в проведенні реєстраційних дій та у зв'язку з неможливістю підтвердження прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року проведення державної реєстрації права власності не має можливим. У зв'язку з викладеним позивач просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири за адресою
АДРЕСА_1 судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили задовольнити.
Представник відповідача Каховської міської військової адміністрації подав заяву про розгляд справи у відсутності відповідача, не заперечує щодо позовних вимог.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.
З позову вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.09.2002, виданого згідно з розпорядженням №126-п від 24.09.2002, квартира загальною площею 74,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , квартира, на праві приватної спільної часткової власності нерухомого майна належить: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
За рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08.02.2011 (справа №2-187), визначено, що частки кожного із співвласників у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є рівними і становлять по 1/4 частини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Нова Каховка Херсонської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 18.05.2010. Позивачка стала власником належної ОСОБА_2 1/4 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.07.2025 року у справі № 954/479/25.
27.09.2024 за № 75271781 державним реєстратором прав на нерухоме майно ухвалено рішення зупинення розгляду заяви Позивачки про реєстрацію права власності на 1/4 квартири за адресою АДРЕСА_4 , оскільки відсутні відповідні відомості в єдиних та державних реєстрах, а саме відсутня довідка з БТІ. А 19.11.2024 року ухвалено рішення №76154509 про відмову в проведенні реєстраційних дій та у зв'язку з неможливістю підтвердження прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року проведення державної реєстрації права власності не має можливим.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Згідно з вимогами до змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін(пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб'єктів, зокрема органів місцевого самоврядування, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).
Питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача суд вирішує у підготовчому засіданні (пункт 4 частини другої статті 197 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц(пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
Отже, позивачка, звернувшись із позовом щодо захисту її прав на 1/4 квартири, фактично оспорює відповідне право на це майно інших співвласників. Наслідки вирішення цієї справи можуть безпосередньо впливати на речові права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не зазначені у позовній заяві як відповідачі і які є учасниками спірних правовідносин.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справі №461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18).
Зазначений у позовній заяві відповідач - Каховська міська військова адміністрація жодним чином не порушувала право власності позивачки, вона не є учасником спірних правовідносин, тому суд не приймає до уваги заяву відповідача щодо не заперечення позовних вимог.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_1 до Каховської міської військової адміністрації про визнання права власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 17.11.2025.
СуддяО.В. Гончаренко