Справа № 629/8159/25
Провадження № 2-о/629/193/25
18.11.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Харківський обласний центр медико-соціальної експертизи, про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, -
Заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просить визнати факт вродженого захворювання (синдром WPW) у ОСОБА_3 , яке існувало з народження; встановити, що попередні рішення Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо профілю інвалідності не враховували серцево-судинні та неврологічні захворювання; зобов'язати Харківський обласний центр медико-соціальної експертизи передати матеріали справи на перегляд кардіо-неврологічною МСЕК для встановлення профілю інвалідності ОСОБА_3 відповідно до реальних медичних показань.
Суд, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із ч. 2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Як вбачається із змісту заяви, заявник оскаржує рішення Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо профілю інвалідності, та зазначає що експертною установою не враховано серцево-судинні та неврологічні захворювання. Зазначає, що невірне встановлення психіатричної інвалідності МСЕК порушило права ОСОБА_4 щодо соціального захисту та медичного забезпечення. Тобто заявник просить суд встановити факт з метою подальшого захисту своїх прав, про наявність порушення яких він безпосередньо зазначає в своїй заяві, оскільки представником Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи зазначений факт не визнається, отже з заяви вбачається, спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.
У постанові Верховного Суду від 04 січня 2023 року в справі №198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки з заяви про встановлення факту вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Крім того, в поданій заяві вказана вимога зобов'язати Харківський обласний центр медико-соціальної експертизи передати матеріали справи на перегляд кардіо-неврологічною МСЕК для встановлення профілю інвалідності ОСОБА_3 відповідно до реальних медичних показань, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, що свідчить про наявність спору про право.
З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що заявлена вимога через наявність спору про право підлягає розгляду в порядку позовного провадження, у зв'язку з чим суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст.315, 353 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Харківський обласний центр медико-соціальної експертизи, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Наталія ТКАЧЕНКО