Справа№ 953/11239/25
н/п 3/953/2960/25
"17" листопада 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18 жовтня 2025 року о 02 годині 30 хвилин в м. Харкові по вулиці Сумська, 134, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення SMS повідомлення, яке відповідно до довідки доставлено останній 27 жовтня 2025 року.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №486577 в графі чотирнадцять містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких остання визнала факт порушення комендантської години. Водночас, заперечила перебування в стані сп'яніння. Стверджувала, що була згідна пройти огляд в медичному закладі протягом трьох годин після зупинки, але їй відмовили.
Суд виходить з того, що якщо учасник справи надав номер телефону при оформлені протоколу про адміністративне правопорушення, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, у свою чергу, покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Поважність причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомила, клопотань чи заяв на адресу суду від неї не надходило, хоча останній було достовірно відомо, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Київському районному суді м. Харкова, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд зауважує, положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486577 від 18.10.2025 в якому, зокрема, безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння від 18.10.2025; відеозаписами долучених до матеріалів: «export-71msw», «export-wx31q», «486577.mv»; рапортом поліцейського щодо обставин події вчинення адміністративного правопорушення.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.4 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та направлення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук.
Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
На відеозаписі «486577.mv» зафільмований рух та зупинка транспортного Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 . З відеозапису «export-wx31q» встановлено, що відразу після зупинки автомобіля на місці водія знаходилася ОСОБА_1 , яка не заперечувала факт здійснення керування транспортним засобом. Виконувала вимоги працівників поліції, які адресувались останній як до водія транспортного засобу. Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснювала керування транспортним засобом.
З дослідженого відеозапису «export-wx31q» вбачається: працівником поліції роз'яснено, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 обумовлена порушенням комендантської години, що фактично визнається останньою в своїх поясненнях, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №486577.
Отже, зупинка транспортного засобу працівниками поліції здійснена на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліції», тобто у зв'язку із прийняттям органом державної влади рішення про обмеження чи заборону руху.
Працівником поліції запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що остання відмовилася. ОСОБА_1 обґрунтовувала відмову необхідністю повернення додому, оскільки там знаходиться без догляду десятирічна дитина. Після чого вона згідна протягом трьох годин пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння.
При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_1 відмовилась проїхати до медичного закладу незважаючи на роз'яснення працівника поліції, що очікування складання матеріалів про адміністративне правопорушення займе часу більше, ніж відвідування медичного закладу (проміжок часу 02:29 - 05:50 відеозапису «export-wx31q»).
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Зважаючи на встановлені обставини, суд розцінює позицію ОСОБА_1 , як обраний спосіб захисту для уникнення адміністративної відповідальності.
Окрім того, судом встановлено: працівником поліції ОСОБА_1 роз'яснено, що у разі відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стосовно ОСОБА_1 буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Отже, обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому на неї необхідно накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 згідно із обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .
При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, який є умисними і грубими порушеннями ПДР України, особу ОСОБА_1 яка вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.