Справа № 953/9880/25
н/п 2/953/4104/25
17 листопада 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
19 вересня 2025 року директор ТОВ “Коллект Центр» Ткаченко М., звернулася засобами «Електронний суд» до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 146 292,22 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладені договори № 4530881 та № 104016442. Умовами договору № 4530881 від 25 липня 2021 року визначено, що сума договору становить 16 000 грн, проценти за користування кредитом - 4 224 грн, які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Зазначений договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Умовами договору № 104016442 від 25 липня 2021 року визначено, що сума договору становить 10 000 грн, проценти за користування кредитом - 7 500 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Зазначений договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. 15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладений договір № 15/12-2021-22, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 4530881 від 25 липня 2021 року. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ “Коллект Центр» укладений договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ “Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 4530881 від 25 липня 2021 року. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 4530881 від 25 липня 2021 року становить 81 195,10 грн, з яких: 13 735,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 67 459,70 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. Крім того, 17 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладений договір № 17/12-2021-62, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 104016442 від 25 липня 2021 року. 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ “Коллект Центр» укладений договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ “Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 104016442 від 25 липня 2021 року. Заборгованість за кредитним договором № 104016442 від 25 липня 2021 року становить 65 097,12 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 584 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 53 613,12 грн, заборгованість за комісією - 1 900 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ “Коллект Центр» Ткаченко М. у судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просила розглядати справу за відсутності представника.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 22 вересня 2025 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 25 липня 2021 року ОСОБА_1 завернулася з анкетою-заявою на кредит № 4530881 до ТОВ «Мілоан».
25 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 4530881 (індивідуальна частина).
У п.1.1. Договору зазначено, що кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 16 000.00 грн. у валюті: Українська гривня.
Пунктом 1.3. Договору встановлено, що кредит надається строком на 30 днів з 25.07.2021 (строк кредитування).
Згідно з п.1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 24.08.2021.
Відповідно до п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 1120.00 грн, яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
У п. 1.5.2. Договору визначено, що проценти за користування кредитом становлять 4224,00 грн, які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п.1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Положеннями п.1.7. Договору визначений тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
У п. 6.1 Договору визначено, що цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
До матеріалів справи долучений графік платежів за договором про споживчий кредит № 4530881 від 25 липня 2021 року, який є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 4530881 від 25 липня 2021 року.
Умови кредитування також відображені у паспорті споживчого кредиту № 4530881 від 25 липня 2021 року, який долучений до матеріалів справи.
На підтвердження факту отримання грошових коштів відповідачкою за договором № 4530881 від 25 липня 2021 року позивач долучив до матеріалів справи квитанцію Liqpay № 1715282700 від 25 липня 2021 року про перерахування коштів у розмірі 16 000 грн.
З долученої до матеріалів справи довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнтка ОСОБА_1 , з якою укладений договір № 4530881 від 25 липня 2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор - F62027.
15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу № 15/12-2021-22, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 15/12-2021-22 від 15 грудня 2021 року вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 4530881 у розмірі 32 434,43 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступив ТОВ «Коллект Центр» права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них.
З витягу з Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 4530881 у розмірі 81 195,1 грн.
З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед первісним кредитором ТОВ «Мілоан» за договором № 4530881 вбачається, що станом на 07 листопада 2021 року заборгованість становить 32434,43 грн.
25 липня 2021 року ОСОБА_1 завернулася з анкетою-заявою на кредит № 104016442 до ТОВ «Мілоан».
25 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 104016442, відповідно до умов якого відповідачці наданий кредит на суму 10 000 грн у валюті: Українська гривня, строком на 30 днів з 25.07.2021.
Згідно з п.1.4. Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 24.08.2021.
Відповідно до п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 1900.00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
У п. 1.5.2. Договору визначено, що проценти за користування кредитом становлять 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п.1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Положеннями п.1.7. Договору визначений тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
У п. 6.1 Договору визначено, що цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
До матеріалів справи долучений графік платежів за договором про споживчий кредит № 104016442 від 25 липня 2021 року, який є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 104016442 від 25 липня 2021 року.
Умови кредитування також відображені у паспорті споживчого кредиту № 104016442 від 25 липня 2021 року, який долучений до матеріалів справи.
На підтвердження факту отримання грошових коштів відповідачкою за договором № 104016442 від 25 липня 2021 року позивачем долучено до матерів справи квитанцію Liqpay № 1715290926.
З долученої до матеріалів справи довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнтка ОСОБА_1 , з якою укладений договір № 104016442 від 25 липня 2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор - R49662.
17 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу № 17/12-2021-62, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики.
З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 17/12-2021-62 від 17 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 104016442 у розмірі 32 032,32 грн.
10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступив ТОВ «Коллект Центр» права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них.
З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 104016442 у розмірі 65 097,12 грн.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Як вбачається з матеріалів справи, кредитні договори № 4530881 та № 104016442 від 25 липня 2021 року містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, визначені суми позики, дати їх видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Вказані договори укладені в електронній формі.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачкою та ТОВ «Мілоан» кредитних договорів № 4530881 та № 104016442 від 25 липня 2021 року з дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги ТОВ «Мілоан» до ТОВ Вердикт Капітал», яке в подальшому відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами № 4530881 та № 104016442 від 25 липня 2021 року.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачка має заборгованість за договором № 4530881 від 25 липня 2021 року у розмірі 81 195,10 грн, та за договором № 104016442 від 25 липня 2021 року у розмірі 65 097,12 грн.
При цьому з матеріалів справи слідує, що станом на 15 грудня 2021 року на момент передачі права вимоги за кредитним договором № 4530881, строк якого закінчився 25 серпня 2021 року, від первісного кредитора ТОМ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 становить 32 434,43 грн.
Крім того, станом на 17 грудня 2021 року на момент передачі права вимоги за кредитним договором № 104016442, від первісного кредитора ТОМ «Мілоан», строк якого закінчився 25 серпня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 32 032,32 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 викладений висновок, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договорами проценти за кредитами припинилися після спливу визначеного договорами строку кредитування, тобто після спливу 30 днів з дня укладення кредитних договорів, а тому позивач не мав права нараховувати передбачені договорами проценти за кредитами, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв, тому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.
За таких обставин, до ТОВ “Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4530881 у сумі 32 434,43 грн та за кредитним договором № 104016442 у сумі 32 032,32 грн.
Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав її звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ “Коллект Центр» щодо стягнення з відповідачки заборгованості за вказаними вище кредитними договорами у загальному розмірі 64 466,75 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив факт невиконання належним чином зобов'язань з повернення кредитних коштів відповідачкою.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 64 466,75 грн.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає частковому стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 1067,55 грн.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; копію заявки на надання юридичної допомоги від 01 серпня 2025 року; копію витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року, відповідно до якого 2 години витрачено для надання усної консультації з вивченням документів, що становить 4000 грн, 3 години витрачені для підготовки пропозицій, що становить 6000 грн, 5 годин витрачено для складання позовної заяви, що становить 15000 грн.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто надання правничої допомоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в даній справі зводилося виключно до складання позовної заяви поданої до суду в електронному вигляді засобом «Електронний суд».
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до 5000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами № 4530881 від 25 липня 2021 року та № 104016442 від 25 липня 2021 року у розмірі 64 466 (шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» судовий збір у розмірі 1067 (одна тисяча шістдесят сім) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 17 листопада 2025 року.
Суддя С. В. Демченко