Справа № 592/13024/25
Провадження № 1-кс/592/5391/25
18 листопада 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Четвертого СВ (з дислокацією у місті Сумах) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, українця, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в рамках кримінального провадження № 62025170040002645 від 17.02.2025.
Перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.08.2024 року за № 246 солдата ОСОБА_4 , солдата резерву 91 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду номера обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
Однак, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 04.10.2024 о 08:00 год., в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, самовільно залишив місце служби - пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 та попрямував за адресою: АДРЕСА_1 де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до 05.05.2025 о 10:00 год. солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до органу досудового розслідування, Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 98А, де заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.
Так, солдат ОСОБА_4 з 08:00 годин 04.10.2024 по 10:00 годин 05.05.2025 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, та займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
05.05.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в силу положень ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, зокрема санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
05.05.2025 ОСОБА_4 попрямував у військову частину НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби.
Сумською спеціалізованої прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону до суду скеровано клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, в порядку ст. 401 КК України.
Однак, на судові засідання (в тому числі в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 не з'явився, повторно самовільно залишив підрозділ військової частини НОМЕР_2 , на телефонні дзвінки не відповідає, його місце перебування не було відомо.
04.08.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено і ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються, зокрема: повідомленням військової частини НОМЕР_1 ; актом службового розслідування; витягом з наказу командира військової частини про призначення на посаду та зарахування до списків військової частини; повістками слідчого про виклик; довідкою військово-лікарської комісії; повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; допитом підозрюваного ОСОБА_4 ; іншими доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності.
Таким чином, з метою запобігання переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення ним інших злочинів та можливості незаконного впливу на свідків, у слідства виникла необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав із зазначених в ньому підстав, та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 , разом із захисником ОСОБА_5 , не заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке, за правилом ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі поданих доказів, оцінюючи в сукупності всі обставини справи, суд вважає, що доводи про наявність певних ризиків є обґрунтованими.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає максимальне безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. З жовтня 2024 року не виконував обов'язки військової служби, що обґрунтовує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, що доводить наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, підозрюваний є військовослужбовцем, особисто звернувся до органу досудового розслідування, де заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення, чим припинив вчинення кримінального правопорушення. Після скерування Сумською спеціалізованої прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, в порядку ст. 401 КК України, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повторно самовільно залишив підрозділ військової частини НОМЕР_2 , на телефонні дзвінки не відповідав, місце перебування його не було відомо. А тому знаходячись на свободі може продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про існування ризику скоєння ним інших кримінальних правопорушень, що доводить наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати, як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел, що доводить наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Зважаючи на доводи прокурора та встановлені обставини справи у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування відносно ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки в такому разі підозрюваний матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме повному, всебічному та оперативному встановленню об'єктивної істини по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам, крім того, підозрюваний вчинив злочин, пов'язаний із самовільним залишенням військової частини або місця служби, вчинені в умовах воєнного стану, а тому до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
1. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою - до 24:00 год 13 січня 2026 року.
2. Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого Четвертого СВ (з дислокацією у місті Сумах) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 чи іншого слідчого, в провадженні якого буде перебувати кримінальне провадження.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
На ухвалу прокурором може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення, а іншими особами - з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7