Справа№592/11980/25
Провадження №2/592/2665/25
(Заочне)
13 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді Бичкова І.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Глазько С.О.,
данні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, та вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 було укладено з АТ «Кредобанк» кредитний договір № ПКК/54258. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачувані платежі в сумі, строки та умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за кредитним договором складала 55031,89 грн., в тому числі строкове тіло 15940,30 грн., прострочене тіло 19886,36 грн., строкові відсотки 0 грн., прострочені відсотки 19205,23 грн. За період з 09.11.2023 по 31.05.2025 на суму заборгованості, відповідно до умов кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.05.2025 - 26140,15 грн. Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 26140,15 грн. Загалом сума заборгованості за кредитним договором складає 81172,04 грн. 08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» на підставі договору факторингу. 12.12.2024 рішенням №12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» змінено найменування товариства на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС». Кредитор належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором складає 81172,04 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ПКК/54258 у розмірі 81172,04 грн., в тому числі строкове тіло 15940,30 грн., прострочене тіло 19886,36 грн., прострочені відсотки 19205,23 грн., строкові відсотки 26140,15 грн., а також суму сплаченого судового збору та 6000 грн. витрат на правову допомогу.
Представник позивача надала до суду заяву, в якій позов про стягнення заборгованості підтримала в повному обсязі. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.05.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ПКК/54258 шляхом підписання відповідачем анкети-заяви № 54258, відповідно до якої останній виявив бажання отримати кредит (а.с.17 зворот).
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що з умовами надання кредиту, викладеними в пам'ятці клієнта ознайомлений та вся інформація у цій анкеті заяві та наданих документах є повною, вірною та актуальною на день її подання.
Згідно умов кредитного договору № ПКК/54258, банк зобов'язується надати у власність позичальника грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі.
Максимальний ліміт кредитної лінії 200000,00грн., термін (строк) кредитної лінії до 04.01.2024 року; процентна ставка: фіксована, 30% річний, що передбачено додатком про відкриття кредитної лінії № ПКК/54258 від 05.01.2021 року до Заяви-Договору №26204011380826/980/РКО від 13.03.2020 року, який підписаний відповідачем (а.с. 17).
Отже, враховуючи, що кредитний договір № ПКК/54258 від 05.01.2021 та додаток до нього підписані відповідачем ОСОБА_1 , що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній письмовій формі кредитний договір.
При цьому, спірний договір, в судовому порядку ОСОБА_1 не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
08.11.2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу із відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, за умовами якого позивач набув право вимоги до боржників, зазначених у додатку №1 до цього договору (а.с.14).
Згідно з додатком №1 договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 11.11.2023 року до ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № ПКК/54258 від 01.05.2021 року на суму 55031,89 грн.
Відповідного до долученого ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» до позовної заяви розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ПКК/54258 за період з 02.11.2020 року по 08.31.05.2025 року, станом на 08.11.2023 року становить 55031,89 грн. з яких: 15940,30 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту (строкова); 19886,36 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту (прострочена); 19205,23 грн. - сума заборгованості за відсотками (просрочена). Станом на 28.02.2025 року сума заборгованості становить 81172,04 грн., з яких: 26140,15 грн. - сума заборгованості, сума нарахованих відсотків за період з 09.11.2023 по 31.05.2025 (а.с. 20).
Відповідно до рішення №12/12/24-1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «МАРИН - ФІНАНС» від 12.12.2024, змінено найменування ТОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».
Як убачається із матеріалів справи, 30.01.2024 ТОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» направив на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, в якій повідомило ОСОБА_1 про те, що є новим кредитором за кредитним договором № ПКК/54258 та вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії (а.с. 16).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Докази, на підставі яких до позивача перейшло право вимоги не оспорюються і з огляду на презумпцію правомірності правочинів, на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача, він вправі пред'являти відповідну вимогу про стягнення коштів.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
У відповідності до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.
Відповідного до долученого ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до позовної заяви розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ПКК/54258 за період з 02.11.2020 року по 08.31.05.2025 року, станом на 08.11.2023 року становить 55031,89 грн. з яких: 15940,30 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту (строкова); 19886,36 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту (прострочена); 19205,23 грн. - сума заборгованості за відсотками (просрочена). Станом на 28.02.2025 року сума заборгованості становить 81172,04 грн., з яких: 26140,15 грн. - сума заборгованості, сума нарахованих відсотків за період з 09.11.2023 по 31.05.2025 (а.с. 20).
Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачем не надано.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а право позивача на повернення кредиту та сплату відсотків у розмірі 81172,04 грн.
Позивач у зв'язку із захистом своїх прав поніс судові витрати, які складаються з наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 2453,62 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, між позивачем ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» та адвокатом Альховською І.Б. укладено договір № 24/01/25 від 24.01.2025 року про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу у всіх судах на території України (а.с.15).
Згідно з Розділом № 4 Договору, клієнт зобов'язаний провести повну оплату за отримані послуги за цим Договором, згідно рахунку та звіту про надання правничої допомоги, наданих Адвокат. Клієнт може здійснювати передоплату за цим Договором. Розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі у національній валюті - гривні. Сторони погодили, що вартість гонорару становить 2000 грн. за одну годину роботи адвоката.
Відповідно до Акту наданих послуг № 1, вбачається, що правова допомога полягала у вивченні документів та підготовці позовної заяви (3 години) вартість 6000,0 гривень. Вартість однієї години становить 2000 грн (а.с.12).
Суд враховує те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 2453,62 грн. (а.с.28) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аксіліум-Фінанс» (адреса: м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4, ЄДРПОУ 43231894) суму заборгованості за кредитним договором № ПКК/54258 в розмірі 81172,04 грн., судового збору у розмірі 2453,62 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Суддя Ігор. БИЧКОВ