Справа № 638/7985/25
Провадження № 3/638/2785/25
17 листопада 2025 року Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Семіряд І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 по факту скоєння правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, в якому вказувалось, що 22.04.2025 о 22-15 год. у м. Харкові по вул. Отакара Яроша, 10 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та за допомогою технічного засобу Драгер - відмовився.
У судовому засіданні 07.11.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С. зазначила, що ОСОБА_1 вину не визнає, так як не керував автомобілем, так як автомобілем керівав ОСОБА_2 . Підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем матеріали справи не містять. На відео, яке долучено до протоколу зафіксовано тільки як ОСОБА_1 сидить у автомобілі, а не керує транспортним засобом. На відео також зафіксовано як ОСОБА_1 стоїть з поліцейськими на вулиці, а в цей час автомобіль Тойота рухається, після зупинки автомобіля з-за керма вийшов ОСОБА_2 . Тест на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не проходив, оскільки не керував автомобілем. ОСОБА_1 був пасажиром у автомобілі під керуванням ОСОБА_2 , в якому також була дружина та син ОСОБА_1 . Просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні 17.11.2025 ОСОБА_1 зазначив, що вину у скоєнні правопорушення не визнає, 22.04.2025 о 22-15 він був у м. Харкові, в його користуванні був автомобіль Тойота, який належить його матері. В цей день з ним був ОСОБА_2 . Мати хотіла продати автомобіль, а ОСОБА_2 вирішив його перевірити. ОСОБА_2 сів за кермо, а він ( ОСОБА_1 ) сидів на пасажирському сидінні, згодом в автомобіль сіли його дружина та син. Запаху алкоголю від ОСОБА_2 не було чутно, якби було чутно він не надав би авто. В той день він ( ОСОБА_1 ) не вживав алкоголь. Їх зупинили поліцейські, під час зупинки за кермом був ОСОБА_2 . Він вийшов з автомобіля та спілкувався з поліцейськими, а в цей час ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом, поїхав на автомобілі. Поліцейські почали переслідувати автомобіль ОСОБА_2 , після чого, приблизно через 7 хвилин, ОСОБА_2 повернувся, кинув автомобіль та п почав тікати від поліції, які його наздогнати та вдягли кайданки. ОСОБА_2 пройшов пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгера, за результатом якого було встановлено наявний у нього стан алкогольного сп'яніння. Під час вказаних подій він ( ОСОБА_1 ) автомобілем не керував. Під час спілкування с поліцейськими він сів на водійське сидіння та взяв цигарки, при цьому його ноги перебували поза салоном автомобіля. Документи на автомобіль були у ОСОБА_2 . Поліцейські пропонували йому ( ОСОБА_1 ) пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгера, проте він відмовився, зазначивши, що автомобілем він не керував та зазначив, що для з"ясування всіх обставин, йому необхідно дочекатися свого адвоката, однак поліцейські це проігнорували та щодо нього склали протокол за відмову від проходження огляду. Очевидцями вказаних подій були його малолітній син та дружина ОСОБА_3 . Просив закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За клопотанням сторони захисту у судовому засіданні 07.11.2025 було допитано свідка ОСОБА_3 , яка після роз"яснення її прав та обв"яків свідка, будичи попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, за надання завідомо неправдивих показань, відповідно до приписі ст.ст. 384, 385 КК України, та приведення до присяги, зазначила, що ОСОБА_1 її цивільній чоловік, з яким проживають з 2009 року однією сім'єю. 22.04.2025 о 21-00 год. вона з дитиною була біля станції метро "23-го Серпня", куди за попередньою домовленістю, приїхав ОСОБА_1 , який перебував у якості пасажира автомобіля марки "Тойота", власником якого є матір ОСОБА_1 , та за кермом якого був ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні. Вона з сином сіла до авто та вони рушили, потім їх зупинили поліцейські, зупинка відбулася на вул. О. Яроша. ОСОБА_1 був тверезий, чи перебував ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння вона не знає. Поліцейські попросили вийти з авто, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вийшли, а потім ОСОБА_2 знову сів за кермо автомобіля та поїхав, а вони лишилися стояти на вулиці. ОСОБА_2 без дозволу сів у авто та поїхав, потім приїхали ще авто з патрульними. ОСОБА_1 почав телефонувати ОСОБА_4 та просив повернутися його, потім ОСОБА_2 повернувся, вийшов з авто та почав тікати від поліції, його наздогнали. Після того як зупинилося авто, ОСОБА_1 сідав на водійське сидіння боком, ноги його були на вулиці, авто він не керував. До цього вони їхали додому. Всі ці події тривали довго, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 натепер не спілкуються. Під час вказаних подій автомобілем керував ОСОБА_2 , її чоловік ОСОБА_1 автомобілем взагалі не керував.
Суддя, вислухавши особу, стосовно якої складено протокол, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи та відеозаписи, приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна та лише винна (умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення суддею про водиться в межах тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 звертається увага суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до приписів ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП України передбачена у зв'язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В судовому засіданні досліджені відеозаписи, які долучені до протоколу та містяться на відповідних DVD-R дисках. Так, з диску №1 вбачається, що відеозапис перевернутий, людей видно тільки від поясна та нижче. Далі видно, що ОСОБА_1 стоїть біля авто та курить. При цьому поліція каже, що ОСОБА_1 керує автомобілем, проте з місця водія автомобівля виходить ОСОБА_2 . Далі поліція пропонує пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 на що останній відмовляється та зазначає, що зараз приїде його адвокат , підстав для проходження огляду немає, просить роз'яснити йому права. Поліція складає протокол та надає його для підпису ОСОБА_1 . Далі поліція звертається до ОСОБА_2 та каже йому, що він керував транспортним засобом у стані сп'яніння та пропонують йому пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_2 проходить огляд на стан сп'яніння, результат - 1,57 проміле. На диску №2 також зафіксовані вказані події, а саме як ОСОБА_1 курив біля авто, перебував на водійському місці в нерухомому автомобілі боком до керма, при цьому його ноги перебували поза салоном автомобіля. Також зафіксовано, як ОСОБА_2 , під час зазначених подій, керуючи автомобілем поїхав з місця зупинки, потім повернувся. вийшов з за керм , почав тікати від поліцейських, які його наздогнали та застосували кайданки. Потім ОСОБА_2 пройшов огляд на стан сп'яніння, результат - 1,57 проміле. ОСОБА_1 відмовляється від проходження вказаного огляду на стан сп'яніння. На диску №3 зафіксовано, як поліцейські зупинили автомобіль марки "Тойота" та підійшли до автомобіля, проте хто перебуває за кермом не видно, так як у поліцейських відключені бодікамери, звук відсутній, а фіксування ведеться на відстані з поліцейського автомобіля.
Таким чином, з наданого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом та керував автомобіля.
Визначення терміну «керуванняя транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, Верховний Суд в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
З огляду на викладене, момент руху транспортного засобу саме під керуванням ОСОБА_1 поліцейським не зафіксовано, а навпаки зафіксовано як автомобілем керує ОСОБА_2 , в той час як ОСОБА_1 перебував на вулиці, що виключає можливість встановити наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Разом з тим, на відеозаписі не зафіксовано, що поліцейським було роз'яснено права ОСОБА_1 , а навпаки зафіксовано як ОСОБА_1 наголошує на необхідності роз'яснити йому права та дочекатися захисника.
Окрім того, з дослідженого відеозапису відуально не вбачаються у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, його поведінка є адекватною та такою, що відповідає ситуації, яка склалася, між тим, як поведінка ОСОБА_2 є навпаки збудженою та агресивною.
В судовому засіданні було досліджено постанову Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.07.2025 у справі №638/7983/25 стосовно ОСОБА_2 . Так, вказаною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанову Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.07.2025 залишено в силі постановою Харківського апеляційного суду від 21.10.2025. У постанові №638/7983/25 встановлено, що 22.04.2025 о 22-21 у м. Харкові по вул. О. Яроша, 10 ОСОБА_2 керував автомобілем транспортним засобом Тойота, д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проведено за допомогою спеціального технічного приладу Драгер, результат 1,57 проміле.
Так, у зазначеній постанові суду №638/7983/25 встановлено, що ОСОБА_2 керував вищезазначеним транспортним засобом 22.04.2025 о 22-21 год, в той час як у протоколі серія ЕПР 1 №309028 стосовно ОСОБА_1 , складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказано, що ОСОБА_1 керував тим же транспортним засобом 22.04.2025 о 22-15 год. При цьому, адреса керування одним і тим же транспортним засобом, що ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 зазначена одна - м. Харків, вул. Отакара Яроша, 10.
Суд не вправі вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення. Якщо викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.
Отже, матеріали справи не підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Тойота, д.н.з. НОМЕР_2 22.04.2025 о 22-15 год.
Згідно з вимогамист.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумція факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа « Коробов проти України » № 39598/03 від 21.07.2011 ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, вважаю, що в судовому засіданні не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а отже і не доведено порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, у зв'язку з чим відсутні підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, так як, відповідно до приписів зазначеної статті, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251-252, 256, 266, 279-280 КУпАП суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1 КУпАП (протокол серія ЕПР1 №309028 від 22.04.2025), - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня її ухвалення.
Суддя Семіряд І.В.