Справа № 638/12764/25
Провадження № 2/638/5850/25
про призначення справи до судового розгляду
17 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування договору про поділ спільного майна подружжя
03 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Діброва Костянтин Юрійович звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування договору про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2025 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Матеріали справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 04 липня 2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, що містяться в ній.
11.07.2025 від представника позивача - адвоката Діброви Костянтина Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 07.07.2025.
В період з 14.07.2025 по 04.08.2025 суддя Яковлева В.М. перебувала у відпустці.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.08.2025 відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, укладеного боржником з метою ухилення від виконання грошових зобов'язань та відновлення становища, яке існувало до порушення. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.
У підготовче судове засідання 17.11.2025 учасники справи не з'явились, про час, дату та місце підготовчого судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.
В свою чергу, 17.11.2025 представник позивача - адвокат Костянтин Діброва через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій не заперечував закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду, просив підготовче судове засідання провести без його участі.
Разом з тим 17.11.2025 представник відповідача - адвокат Ганна Куляшова через канцелярію суду подала заяву, в якій не заперечувала закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду, просила підготовче судове засідання провести без її участі, однак вказала, що заперечує проти задоволення клопотання позивача про виклик свідка.
Відповідно до статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відповідно до вимог частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання.
Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про призначення справи до судового розгляду по суті.
З урахування положень статей 189, 200 ЦПК України, встановленого законом строку проведення підготовчого провадження, виходячи з принципу розумного строку судового розгляду справи, з метою недопущення надмірної тривалості судового провадження, суд доходить висновку, що сторони мали достатньо часу для можливості реалізувати свої процесуальні права, у підготовчому судовому засіданні проведено всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження з метою виконання завдань підготовчого судового засідання, спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі відсутні.
Відтак правових підстав для відкладення підготовчого судового засідання або оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників справи.
Враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2023 року № 399/0/15-23 з 01 травня 2023 року змінено територіальну підсудність судових справ Печенізького районного суду Харківської області, Борівського районного суду Харківської області, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області - Шевченківському (Дзержинському) районному суду м. Харкова.
Призначаючи справу до судового розгляду суд зважає на надмірне навантаження, що зумовлено зміною територіальної підсудності судів на Шевченківський районний суд м. Харкова.
Крім того, представник відповідача через систему «Електронний суд» подала клопотання про долучення доказів: відзиву на позовну заяву, яка була подана представником ОСОБА_1 у справі №638/13436/25.
В обгрунтування клопотання вказує, що також в провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа №638/13436/25 за її позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В свою чергу, 23.08.2025, тобто після подачі відзиву по даній справі, представник позивача подав відзив у вказаній цивільній справі, а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи просила долучити відзив по справі №638/13436/25 до справи №638/12764/25.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, оглянувши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою - четвертою статті 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно положень статті 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.
Відзив повинен містити: 1) найменування (ім'я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Як було зазначено вище, в обгрунтування клопотання представник відповідача вказує, що також в провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа №638/13436/25 за її позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В свою чергу, 23.08.2025, тобто після подачі відзиву по даній справі, представник позивача подав відзив у вказаній цивільній справі, а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи просила долучити відзив по справі №638/13436/25 до справи №638/12764/25.
Разом з тим суд вказує, що предметом даної цивільної справи є визнання недійсним та скасування договору про поділ спільного майна подружжя, в той час предметом цивільної справи №638/13436/25 є стягнення аліментів.
При цьому суд також зазначає, що представник відповідача скористалась своїм законним правом подання відзиву у даній цивільній справі, висловивши свою правову позицію.
В свою чергу, представником відповідача не доведено процесуальної необхідності в долученні вказаного відзиву у справі № 638/12764/25 до даної цивільної справи.
Водночас представником відповідача також не доведено наявність правових підстав для надання оцінки посилань представника позивача - адвоката Діброви К.Ю. у вказаному відзиві по справі про стягнення аліментів, що, в свою чергу, має надаватися судом при розгляді саме цивільної справи №638/12764/25, а не даної цивільної справи.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про долучення до матеріалів справи зазначеного письмового доказу.
Щодо заявленого клопотання про виклик свідка суд зазначає наступне.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з нормою статті 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Суд вважає необхідним зазначити, що згідно з вимогами частини другої статті 78 ЦПК України (допустимість доказів) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, які стосуються предмета спору у даній справі обставини, та підлягають доказуванню, можуть доводитися, зокрема письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Разом із тим, рішення суду не може ґрунтуватися лише на свідченнях свідків.
Частиною першою статті 90 ЦПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Частинами першою, третьою статті 91ЦПК України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦПК України в ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
При цьому суд враховує заперечення представника відповідача щодо доцільності виклику вказаного свідка, подані нею у письмовій заяві від 17.11.2025, однак з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, доходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про допит свідка.
Водночас суд вказує, що згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2025 року клопотання позивача про витребування доказів по даній цивільній справі було задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніної Тетяни Анатоліївни (вул. Данилевського, буд. 22, м. Харків, 61058, засіб зв'язку: НОМЕР_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ):
- завірену копію довіреності від імені позивача ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_7 , посвідченої Рафалом Кокошевським, нотаріусом міста Варшави 23 травня 2024 року, реєстр А №875/2024;
- оригінал договору про поділ спільного майна подружжя між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 від 14 червня 2024 року, посвідчений Луніною Тетяною Анатоліївною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, договір зареєстровано в реєстрі за №515, з додатками.
Витребувати з БТІ Шевченківського району м. Харкова (Площа Павлівська, 4, м. Харків, 61003):
- технічні паспорти на домоволодіння за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
У свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази виконання вказаної ухвали суду у встановленому законом порядку приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Тетяною Анатоліївною.
При цьому суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що витребувані докази мають значення для встановлення наявності або відсутність обставин (фактів), якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Крім того, витребувана інформація має значення для всебічного та повного з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення.
Таким чином, беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, з метою повного, всебічного з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, з метою реалізації законних прав учасників, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), враховуючи, що позивач не має можливості їх отримати особисто, суд доходить висновку про необхідність надання приватним нотаріусом вказаних доказів у встановленому законом порядку.
Керуючись статтями 43, 76, 84, 91, 127, 178, 189, 197, 200, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування договору про поділ спільного майна подружжя.
Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19 січня 2026 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова (61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, зал судових засідань № 3).
Викликати учасників справи в судове засідання.
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Наталії Демченко про долучення до матеріалів справи письмових доказів (відзиву на позовну заяву, поданого представником ОСОБА_1 у справі №638/13436/25) - відмовити.
Заяву представника позивача про виклик свідків - задовольнити.
Викликати в судове засідання, призначене на 19 січня 2026 року наступного свідка:
- ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показання на вимогу суду за статтями 384-385 КК України.
Витребувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніної Тетяни Анатоліївни (вул. Данилевського, буд. 22, м. Харків, 61058, засіб зв'язку: НОМЕР_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ):
- завірену копію довіреності від імені позивача ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_7 , посвідченої Рафалом Кокошевським, нотаріусом міста Варшави 23 травня 2024 року, реєстр А №875/2024;
- оригінал договору про поділ спільного майна подружжя між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 від 14 червня 2024 року, посвідчений Луніною Тетяною Анатоліївною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, договір зареєстровано в реєстрі за №515, з додатками, яку надати суду в строк до 12 січня 2026 року.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Яковлева