Справа №: 397/1109/25
Провадження №: 2-а/398/177/25
Іменем України
"18" листопада 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Подоляк Я.М.,
за участі секретаря судового засідання - Калатаєвської С.В.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Меденцев Олексій Олександрович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
01.09.2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Меденцев О.О., звернувся до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №30/25 від 10.03.2025 року та закриття провадження у справі.
У обґрунтування позову вказує, що 10.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесена постанова №30/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. Згідно із зазначеною постановою військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період, згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Указу Президента України «Про введення воєнного стану», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 01.03.025 року був доставлений співробітниками ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області до ІНФОРМАЦІЯ_4 як такий, що немає військово-облікового документа, не оновив свої дані вчасно згідно п.22 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» під час воєнного стану, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення № 30/25 від 01.03.2025 року.
Позивач не визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.З ст.210-1 КУпАП, і на підставі правових приписів ст.77 КАСУ, вважає, що саме відповідача повинен надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази, однак останній такі докази не надав.
До того ж,ОСОБА_1 не булоповідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення та він не мав змоги приймати участь у розгляді даної справи, що є не законним та самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Однак, 02.03.2025 року наказом №61 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , про що мається відмітка у його військовому квитку серії НОМЕР_2 від 01.03.2025 року, та не мав можливості бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, заперечення проти обвинувачення.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було сповіщено про дату розгляду, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що Постанова №30/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на нього накладено штраф у сумі 17 000грн 00 коп, є протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.09.2025 року справу передано за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
18.09.2025 року матеріали справи надійшли до Олександрійського міськрайонного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено судді Подоляк Я.М.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М. від 19.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.10.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає, що позов ОСОБА_1 не може бути задоволений з наступних підстав. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. Відповідно до частини 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_5 або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. 10.03.2025 р. громадянин ОСОБА_1 був зупинений для перевірки документів, в тому числі військово-облікових документів. Проте, у зв'язку із тим, що позивач являвся порушником правил військового обліку у зв'язку із тим, що не мав при собі військово-облікового документа, йому було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перебування позивача в ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно позивача офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол № 30 від 01.03.2025 р. про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, в порушення пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, яким передбачено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, позивач не оновив свої військово-облікові дані.
Розгляд справи призначено на 10 годину 00 хвилин 28.05.2025 р., про що зазначено у протоколі та повідомлено позивачу. У зв'язку із тим, що позивач відмовився від підписання протоколу, надання пояснень та отримання другого примірника протоколу, даний протокол не містить його підписів.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було розглянуто справу та, враховуючи наявні докази, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, зокрема наявність ряду порушень правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відносно особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 30/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Крім того, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом у зв'язку з великим навантаженням на ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив у даній справі.
11.11.2025 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Меденцева О.О. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої частиною 5 ст.162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. 20.10.2025 року до електронного кабінету системи «Електронний суд» представника позивача о 09годині 09 хвилин надійшов відзив на позовну заяву, від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відзиві не вбачається заяви та/або клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, не вказано поважних підстав для поновлення процесуального строку. Враховуючи викладене, просить не приймати до уваги відзив відповідача від 20.10.2025 року. Також, зазначає, що у своєму відзиві представник відповідача вказав, що 10.03.2025 р. ОСОБА_1 був зупинений для перевірки документів, в тому числі військово-облікових документів. Проте, у зв'язку із тим, що позивач являвся порушником правил військового обліку та не мав при собі військово-облікового документа, йому було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак з протоку №30/25 вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції. Крім того, згідно п.4. Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення №30/25 від 01.03.2025 року, взагалі відсутні підписи ОСОБА_1 . Відповідно до п.5 Інструкції у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Проте підписи свідків у протоколі №30/25 від 01.03.2025 року відсутні, до того-ж офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_2 , особистим підписом не засвідчив. До того-ж відсутні докази того, що позивач дійсно порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У свою чергу відповідно до п.6 Інструкції, до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол. Так, у відповідача мали-б залишитись фото та відео матеріали перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_1 , або хоча-б мали бути вписані як докази. Проте жоден з наданих позивачем доказів не доводить вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, у протоколі зазначено, що розгляд справи призначено на 11 годину 00 хв. 10.03.2025 року. Проте у своєму відзиві відповідач зазначає, що розгляд справи призначено на 10 годину 00 хвилин 28.05.2025 р., про що зазначено у протоколі та повідомлено позивачу.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи. Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу». А отже, недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Враховуючи все вище зазначене, протокол складено з порушенням Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, вини позивача не доведено беззаперечними доказами.
Також, позивачу ставилось у провину порушення п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно якого резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ. Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Проте дане порушення не доведено у передбаченому законом порядку оскільки ОСОБА_1 оновив особисті дані через застосунок «Резерв +», про що мається відповідна позначка у військово-обліковому документі ОСОБА_1 .
Отже, вважає, обставини зазначені у протоколі та у постанові, є лише домислами відповідача, та порушення не доведено у передбаченому законом порядку.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). 11 вересня 1997 року Конвенція набула чинності для України, після чого в України виникло міжнародно-правове зобов'язання забезпечити додержання конвенційних гарантій, зокрема і тих, які передбачені статтею 6 Конвенції, на національному рівні. Держава також визнала для себе обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує, що "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом". Таким чином, дане положення встановлює презумпцію невинуватості обвинуваченої особи.
Враховуючи викладене, просить скасувати оскаржувану позивачем постанову.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М. від 19.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу в строк до 29.09.2025 року подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову, відповідно до вимог ст. 162 КАС України.
Вказану ухвалу отримано відповідачем в його електронному кабінеті 19.09.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Відзив на позовну заяву відповідач надав 20.10.2025 року, тобто після спливу строку встановленого судом для його подання.
За вимогами ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Поняття розумності процесуальних строків визначено статтею 119 КАС України.
Так, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (ч. 2 ст. 119 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За загальними принципами адміністративного судочинства процесуальний строк може бути поновлений чи продовжений за наявності поважних причин. При цьому, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває дотепер.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Згідно рекомендацій Верховного Суду, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Таким чином, враховуючи діючий в державі воєнний стан та навантаження в ІНФОРМАЦІЯ_1 під час його дії, з метою дотримання принципу рівності сторін та забезпечення права відповідача щодо надання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе прийняти його до розгляду.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Як встановлено судом, 01.03.2025 року старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 складено протокол №30/25 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11:00 год 10.03.2025 року.
10.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_5 винесено постанову № 30/25 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 01.03.2025 року ОСОБА_5 був доставлений співробітниками ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такий, що немає військово-облікового документа та не оновив свої дані вчасно згідно п.22 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» під час воєнного стану.
Відповідно до ст.235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП.
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто, під час воєнного стану.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, з моменту оприлюднення Указу Президента України від №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_5 або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_5 або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Згідно п.5, 6 Розділу II «Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженій Наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3 уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. А також у разі коли особа звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Разом з тим, протокол №30/25 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не містить підпису останнього. Натомість зазначено, що ОСОБА_5 від підпису у протоколі відмовився. При цьому у вказаному протоколі зазначено, що відмова ОСОБА_5 від підпису в протоколі зафіксована на бодікамеру, однак даного запису суду відповідачем надано не було.
Отже, відповідачем не надано суду доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.
Також, як вбачається з копії військового квитка ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 , останній 01.03.2025 року був призваний у Збройні Сили України по мобілізації, отже фізично не міг бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Оскільки позивача в такому випадку було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України в сфері мобілізації тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
При цьому відповідачем не надано доказів здійснення відеофіксації факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та фіксації відмови від підписання протоклу№30/25 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, як про це в ньому зазначено. Відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_5 дійсно не оновив свої військово-облікові дані вчасно.
Також, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами порушення позивачем вимог п.22 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», і як наслідок, факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, в зв'язку з чим постанова про адміністративне правопорушення №30/25 від 10.03.2025 підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що постанова про адміністративне правопорушення №30/25 від 10.03.2025 підлягає скасуванню, а справа про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП підлягає закриттю.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Згідно квитанції про сплату №4D8U-2B1S-BZ2E від 01.09.2025 року, позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом сплачено судовий збір в сумі 605,60грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривень. Тому, в 2025 році судовий збір розраховується від суми 3028 гривень.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді та містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд».
Отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Враховуючи викладене, витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн підлягають розподілу за правилами ч. 1ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до п.1 ч.1 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі ст.222, 258, 265-2, 283, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.9, 246, 250, 268, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Меденцев Олексій Олександрович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, задовольнити.
Постанову №30/25 від 10.03.2025, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Меденцев Олексій Олександрович, який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Соколовою С.О. 12.08.2025 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 1234, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Я.М.Подоляк