Справа № 405/6494/25
провадження № 1-кс/405/2592/25
12.11.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявниці ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 06.10.2025, -
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від ОСОБА_3 надійшла скарга на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 06.10.2025.
Мотивуючи скаргу заявник зазначила, що 06.10.2025 за вх. №35244-25 заявницею подано до Кіровоградської обласної прокуратури заяву про вчинення злочину, у якій вказала подію злочину, фігурантів злочину.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою у строки, визначені ст. 214 КПК України не внесено.
В судовому засідання заявник скаргу підтримала за обставин, які в ній зазначені.
Прокурор в судовому засіданні заперечив відносно задоволення скарги, оскільки відомості, які викладені в заяві ОСОБА_3 не містять об'єктивних даних про вчинення злочину.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу ОСОБА_3 , матеріали, якими вона обґрунтовує її вимоги, заслухавши доводи заявниці, врахувавши заперечення прокурора, дійшов таких висновків.
Встановлено, що 06.10.2025 за вх. №35244-25 до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла заява ОСОБА_3 від 06.10.2025 про вчинення злочину.
Листом Кіровоградської обласної прокуратури за підписом начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Кіровоградської області, ОСОБА_5 від 07.10.2025 за вих.№ 31-7612ВИХ-25 повідомлено ОСОБА_3 , що відомості за її заявою від 06.10.2025 про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились.
Так, з заяви ОСОБА_3 вбачається, що заявниця стверджує про вчинення злочину під час досудового розслідування кримінального провадження № 42024120000000193, оскільки слідчий та прокурор її не допитали в якості потерпілої у кримінальному провадженні, не дали можливості реалізувати процесуальні права, слідчий ДБР - ОСОБА_6 з метою приховування злочину безпідставно закрив це кримінальне провадження.
Постановою прокурора від 05.02.2025 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42024120000000193 - частково відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою, а в частині передачі доказів задоволено.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.03.2025 відмовлено в задоволенні скарги на постанову прокурора від 05.02.2025 про часткову відмову в задоволенні клопотання.
Постановою слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому ) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_7 від 01.05.2025 кримінальне провадження № 42024120000000193, яке розпочато за ч. 1 ст. 364 ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 182 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України. Підставою для закриття кримінального провадження слідчим наведено, що у заяві про кримінальне правопорушення заявниця, тобто ОСОБА_3 , вказує на незгоду з порядком та результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021121130001323 від 05.08.2021 за ч. 1 ст. 190 КК України.
В свою чергу, постановою дізнавача сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , від 12.04.2024 закрито кримінальне провадження, яке розпочато за ч. 1 ст. 190 КК України щодо вчинення ОСОБА_9 відносно ОСОБА_3 шахрайських дій.
Вказана постанова залишена без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27.06.2024.
Наведене свідчить, що правомірність рішень слідчих, прокурорів піддавались судовому контролю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Зі змісту ст. 214 КПК України вбачається, що після отримання кожної заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий чи прокурор зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення та протягом 24 годин внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
З вимог ч.1 ст.214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст.25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч.5 ст.214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Положення ст.214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК до ЄРДР вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Так, ч. 1 ст. 36 КПК України, ч. 5 ст. 40 КПК України - прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням передбачені ч. 2 ст. 36 КПК України.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.
Тобто, прокурор вправі розпочинати досудове розслідування, доручати його проведення відповідному органу досудового розслідування, здійснювати нагляд, досудове розслідування провадиться спеціальним органом (ст. 38 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого передбачені ч. 2 ст. 40 КПК України.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Розгляд клопотань під час досудового розслідування регламентований ст. 220 КПК України.
Так, як вже зазначалось ст. ст. 36 та 40 КПК України визначено, що слідчий та прокурор є самостійним у прийнятті процесуального рішення, виборі способів та методів проведення досудового розслідування, в тому числі і проведення досудового розслідування. Чинний КПК України передбачає процесуальний механізм оскарження рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. Незгода заявника з прийнятим процесуальним рішенням, яке прийнято слідчим, прокурором може мати наслідком оскарження такої бездіяльності в порядку передбаченому КПК України. Також, в разі не ефективного досудового розслідування заявник має право звернутись до керівника органу досудового розслідування або вищестоящого прокурора про заміну слідчого та/або прокурора.
Також слідчий суддя погоджується з висновками прокурора щодо права у заявника на ініціювання питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого, прокурора, в порядку передбаченому законом. Порушення кримінального провадження відносно слідчого, прокурора, з підстав незгоди з процесуальними діями або рішеннями сама по собі не може вказувати на наявність в їх діях ознак кримінального правопорушення.
За наведеного вище обґрунтування, слідчий суддя вважає про обґрунтованість скарги ОСОБА_3 та наявність підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 305 - 307, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 06.10.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10