Справа № 344/9748/25
Провадження № 2/344/3689/25
12 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну прізвища дитини, -
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну прізвища дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позов подано з метою зміни прізвища дитини на дівоче прізвище матері, яке є також прізвищем дідуся по материнській лінії. Така зміна зумовлена відсутністю участі батька дитини у її вихованні, тривалою бездіяльністю щодо виконання батьківських обов'язків, а також необхідністю забезпечити гармонійний психологічний і соціальний розвиток дитини в середовищі, де її виховують і підтримують.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як жінка та чоловік проживали однією сім'єю, але не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою. В період проживання однією сім'єю у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про народження батьком дитини зазначений ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 . Ще до народження дитини між сторонами гармонійно не складалися сімейні відносини, тому спільне проживання було нетривалим. Вже до моменту народження сина між ними часто виникали конфлікти, непорозуміння та суперечки, що унеможливлювало створення стабільного сімейного середовища. Після народження дитини сторони остаточно припинили будь-які стосунки. Батько дитини не брав та не бере участі у вихованні дитини, не виявляє зацікавленості життям дитини та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Після припинення сімейних відносин між сторонами, малолітній ОСОБА_3 з народження проживає з матір'ю, а також з бабою та дідусем, які беруть активну участь у вихованні, догляді та матеріальному забезпеченні дитини.
Так, 10.10.2019 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області по справі №344/14325/19 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .
У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про оспорювання батьківства дитини намагаючись уникнути сплати аліментів на утримання малолітнього сина.
03.07.2019 року Наказом Івано-Франківського міського суду у справі №344/9833/19 стягнено із ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 04.06.2019.
Однак, Відповідач не виконував свій обов'язок щодо матеріального забезпечення дитини належним чином.
Згідно з довідками Державної виконавчої служби, станом на 01.10.2020 року заборгованість за несплату аліментів становила 19 809,75 грн. Аудиторський висновок ТзОВ «ЮрекАудит» підтверджує нарахування пені в розмірі 10 886,01 грн та інфляційних втрат у розмірі 129,17 грн, загальна сума заборгованості склала 11 015,18 грн. Вищевказані обставини встановлені заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 у справі №344/15203/20, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з червня 2019 року по 31.10.2020 в розмірі 10886,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 129,17 грн., а всього 11015,18 грн.
Хоча заборгованість була згодом погашена, факт тривалого ухилення від сплати аліментів, безпідставного невиконання батьківського обов'язку та відсутність належної участі в житті дитини свідчить про недбале ставлення до її потреб. Тривалий час, до погашення заборгованості батьком, усе навантаження з утримання, виховання, догляду та розвитку дитини несла мати дитини, а також дідусь та бабуся, які спільно забезпечували стабільне соціальне середовище для повноцінного розвитку хлопчика.
ІНФОРМАЦІЯ_2 дідусь малолітнього ОСОБА_3 помер. З 01.02.2022 малолітній ОСОБА_4 відвідував Ямницький заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Зіронька». Згідно з характеристикою вихованця №20-01/12 від 01.05.2025 року, мати дитини приділяє належну увагу його вихованню, розвитку та догляду. Протягом усього періоду перебування у закладі дошкільної освіти зовнішній вигляд хлопчика завжди був охайним і доглянутим. Мати відповідально ставиться до забезпечення дитини всім необхідним, постійно підтримувала зв'язок із вихователями, брала активну участь у житті закладу та виховному процесі. Також у вихованні та догляді за дитиною брали участь інші члени родини матері, зокрема бабуся та дідусь, які забирали дитину з закладу освіти та забезпечували її належний побут і соціальну адаптацію. Мати систематично відвідувала батьківські збори, співпрацювала з адміністрацією та педагогічними працівниками, проявляє зацікавленість у всебічному розвитку дитини.
На противагу цьому, також згідно з характеристикою вихованця №20-01/12 від 01.05.2025 року батько дитини, жодного разу не з'являвся у дошкільному навчальному закладі, не цікавився перебуванням дитини у ньому, не здійснював жодної участі в освітньому процесі чи вихованні. Він не сплачував батьківську плату за харчування дитини, не підтримував жодного контакту з вихователями чи працівниками закладу, не був присутній на жодному батьківському зібранні. Вищезазначене свідчить про те, що лише мати дитини та її родичі виконували свої обов'язки, забезпечували розвиток, виховання і добробут дитини.
Згідно з логопедичною характеристикою від 21.04.2025, логопед ОСОБА_5 підтвердила, що дитина протягом двох років систематично відвідує логопедичні заняття з регулярністю двічі на тиждень та усі заняття проходять за активної участі матері, яка особисто супроводжує дитину.
Цей факт свідчить про високий рівень залучення матері до виховання та розвитку дитини. Регулярна присутність матері на логопедичних заняттях демонструє її відповідальність, турботу про мовленнєвий та загальний розвиток дитини, а також активну участь у подоланні можливих труднощів у розвитку. Належне виконання матір'ю батьківських обов'язків. Мати систематично забезпечує відвідування дитиною корекційних занять, що є складовою частиною належного догляду та виховання. У характеристиці немає жодної згадки про участь батька у супроводі чи залученні до мовленнєвої терапії, що знову підкреслює його відстороненість від виховного процесу. Психологічна стабільність дитини в оточенні матері. Систематичне спілкування з логопедом у супроводі матері сприяє формуванню довірливого зв'язку дитини з нею, що є важливою підставою для забезпечення її психологічного благополуччя.
Згідно з характеристикою вихованця інклюзивної дошкільної групи «Дзвіночок» дошкільного підрозділу Ямницького ліцею Ямницької сільської ради від 06.05.2025 №05-05-04/107, хлопчик відвідує інклюзивну групу з вересня 2024 року та проявляє себе як доброзичлива, емоційно відкрита дитина. Дитина позитивно контактує з дорослими та дітьми, прагне уникати конфліктів і демонструє емпатію. Це підтверджує не лише особливості розвитку дитини, а й роль матері у забезпеченні його виховання, навчання та емоційного благополуччя. Зокрема: материнська участь у щоденному житті дитини: хлопчика щоденно до закладу освіти приводить та забирає мати, яка регулярно відвідує батьківські збори, підтримує зв?язок із педагогічними працівниками та активно цікавиться його навчальними досягненнями й адаптацією; материнська турбота у контексті інклюзивного навчання: враховуючи, що дитина перебуває в інклюзивній групі та потребує додаткової уваги й контролю в процесі навчання, мати демонструє послідовну та системну підтримку, що є критично важливим для успішного розвитку дитини; відсутність участі батька: у характеристиці відсутні будь-які згадки про участь батька в житті дитини. Це узгоджується з іншими матеріалами справи, які свідчать про повну байдужість відповідача до виховання дитини, його розвитку та потреб.
У світлі наданих характеристик, зміна прізвища дитини на прізвище матері повністю відповідає інтересам дитини, оскільки відображає реальний стан речей: єдиним стабільним виховним і турботливим оточенням дитини є мати та її родина. Така зміна не лише не порушить, а сприятиме зміцненню психологічного комфорту дитини, уникненню потенційної соціальної дезорієнтації та утвердженню ідентичності в середовищі, де її люблять і підтримують.
Крім вищенаведених документальних підтверджень участі матері у вихованні малолітнього сина, позивач також зазначає про тісний емоційний зв'язок між дитиною та її дідусем по материнській лінії. На фотографіях, зроблених у побутових умовах, чітко зафіксовано спільне проведення часу, ігри та обійми дитини з мамою, з дідусем, що свідчить про близькі сімейні стосунки та теплі взаємини між ними.
Ці обставини мають вагоме значення для розгляду справи, оскільки: 1) наявне формування емоційної прив'язаності: дідусь був важливою фігурою в житті дитини на стапі її раннього розвитку, відігравав роль моральної та психологічної опори; 2) символічне значення прізвища: дівоче прізвище матері, яке вона просить суд надати дитині, є також прізвищем покійного дідуся, з яким дитина мала емоційний зв'язок. Таким чином, зміна прізвища слугуватиме збереженню пам'яті про близьку людину, яка брала участь у формуванні дитини; 3) зміцнення ідентичності дитини: надання дитині прізвища, з яким вона асоціює любов, підтримку та турботу, сприятиме її психологічній стабільності, самовизначенню та впевненості в соціальному оточенні.
У межах забезпечення контакту між малолітньою дитиною та її батьком, позивач певний час вела журнал відвідувань, у якому фіксувалася кожна поява відповідача для спілкування з сином. Проте згідно з даними цього журналу: з 24.11.2019 по 07.03.2020 року батько не здійснив жодного візиту до дитини; 15.03.2020 року - зафіксовано єдине відвідування, про що відповідач особисто розписався у журналі. Після цього, в період з 21.03.2020 по 26.06.2020 року, відповідач знову не з'являвся для спілкування з дитиною.
Така поведінка батька формує підстави для висновку, що зміна прізвища дитини не порушить її інтересів, оскільки відповідач фактично самоусунувся з життя сина.
Крім того, згідно з психологічної характеристики психоемоційного стану та сімейних відносин ОСОБА_3 від 06.05.2025 року Центру психологічної допомоги дітям «Серденько», ОСОБА_6 проживає в стабільному, емоційно підтримуючому сімейному середовищі разом із матір'ю та бабусею. Він демонструє позитивну емоційну прив'язаність до них, чітке усвідомлення своєї належності до цієї родини та відчуття безпеки в її межах.
На основі методик психолога-діагноста встановлено, що: 1) ОСОБА_6 емоційно прив'язаний до матері та бабусі, сприймає їх як головних осіб свого емоційного світу. Він висловлює довіру, теплоту, почуття любові до них, ідентифікує себе як частину згуртованої родини, де всі його підтримують. 2) присутність дідуся в образі сім'ї, навіть після його смерті, має для дитини позитивне значення. Хлопчик згадує дідуся з усмішкою, спокійно, із теплом, що свідчить про збереження в пам'яті приємних спогадів та позитивного досвіду взаємодії. 3) відсутність образу батька в уявленні дитини є показовою. У всіх методиках ОСОБА_6 або ігнорує, або чітко зазначає, що батька «немає». Він не формує з ним асоціацій, уникає обговорення цієї теми, демонструє емоційну порожнечу чи нейтральність - що свідчить про повну відсутність емоційного зв'язку з батьком та несформованість його образу. 4)ставлення до зміни прізвища: Дитина проінформована про заплановану зміну прізвища, і хоча виявляє легке ніяковіння (що є природною реакцією на нове згідно даного психологічного висновку), у цілому реагує спокійно. Євген зазначає, що це «по-новому», не демонструє негативних емоцій, страху чи протесту. Більше того, він позитивно ставиться до прізвища матері - тобто розглядає його як таке, що асоціюються з його безпечним родинним середовищем. 5)психологічна адаптованість: Дитина демонструє загальну емоційну стабільність, здатність до розпізнавання і вираження емоцій, позитивне самосприйняття та гармонійне сприйняття сім'ї. Усі ці чинники свідчать про сприятливе середовище виховання та відсутність внутрішніх конфліктів у контексті родинної приналежності.
Результати психологічного обстеження підтверджують, що зміна прізвища дитини на дівоче прізвище матері (яке також носив дідусь, з яким у дитини був теплий зв'язок) не тільки не завдасть шкоди інтересам малолітнього, але й сприятиме: емоційній узгодженості дитини з найближчим оточенням; формуванню єдиної сімейної ідентичності; збереженню психологічного комфорту та стабільності.
Враховуючи, що фігура батька є емоційно відсутньою в уявленні дитини, а участь батька в житті сина фактично відсутня з самого народження, зміна прізвища не викличе в дитини жодної травматизації чи внутрішнього спротиву. Відповідач не здійснює виховної функції, не бере участі у формуванні особистості дитини, її соціального оточення, що фактично свідчить про відчуження від дитини. Зміна прізвища дитини на прізвище матері не лише не порушує інтереси дитини, а навпаки - відповідає її найкращим інтересам. Така зміна сприятиме її соціальній адаптації, уникненню психологічного дискомфорту, зумовленого відсутністю зв'язку з батьком, та утвердженню стабільної ідентичності в оточенні, де вона зростає. Всі вищевказані факти свідчать про доцільність зміни прізвища дитини на прізвище матері. Саме мати є основною особою, яка забезпечує повсякденні потреби, розвиток та стабільність малолітнього, і отже, зміна прізвища не лише не порушить інтересів дитини, а й повною мірою відповідатиме їм.
Позивачкою зазначається, що батько не виконує свої батьківські обов'язки: мав зафіксовану судом заборгованість по аліментах, не цікавиться життям дитини, не бере участі у вихованні, не відвідує заклади освіти, не спілкується з вихователями, не спілкується з дитиною; емоційний зв'язок з батьком відсутній: психологічна характеристика чітко вказує на емоційний вакуум, неприйняття або несформованість образу батька, що підтверджується психологічними методиками, незакінчених речень та іншими проективними інструментами. Хлопчик прямо говорить, що «тата немає» і уникає будь-яких згадок про нього; зміна прізвища не порушить емоційний стан дитини: ОСОБА_6 поінформований про зміну прізвища, сприймає її спокійно, вказує на позитивне ставлення до прізвища мами. Це свідчить про внутрішню готовність та емоційне прийняття змін; фактичне виховання відбувається у родині матері: дитина живе з матір'ю та бабусею, має позитивну динаміку розвитку, почуття безпеки та стабільності. Вся система емоційної підтримки сформована саме в цій родині, а не навколо батька. Отже, зміна прізвища дитини в данному випадку повністю відповідає її найкращим інтересам, оскільки: не існує емоційного або соціального зв'язку з батьком; батько самоусунувся від виконання батьківських функцій; зміна прізвища не є фактором відчуження, бо відчуження вже настало об'єктивно і тривало з боку батька; зміна прізвища посилить відчуття родинної приналежності дитини, єдності з тими, хто реально забезпечує її добробут і виховання. Враховуючи наведене просить суд змінити прізвище малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Внести зміни до актового запису №413 від 19.02.2019 року, складеного Івано-Франківським міським відлілом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , шляхом зміни прізвища дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
17.10.2025 року відповідач подав до суду письмові пояснення у яких зазначає, що він постійно піклувався про дитину з дня його народження. Його колишня співмешканка ОСОБА_9 постійно вигадує різні претензії, як наприклад невчасна сплата аліментів, його нібито не зацікавленість у вихованні дитини, створюючи навмисно перешкоди у цьому. Просить суд не змінювати прізвища сина.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно, Серія НОМЕР_1 від 14.11.2019 року (а.с.17).
Згідно судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.07.2019 року із ОСОБА_2 , стягуються аліменти в користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 від усіх доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 04.06.2019 року (19,20).
Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 12.09.2019 року №1046 «Про встановлення порядку участі батькам у вихованні дітей» вирішено: встановити такий порядок участі батькові ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : перша та третя субота, друга та четверта неділя з 15.00 год. до 17.00 год. у присутності матері дитини.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.10.2019 року вирішено визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , з матір'ю ОСОБА_1 за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с.23,24).
Позивачем до матеріалів справи долучено зошит під назвою «Журнал відвідувань ОСОБА_2 свого сина ОСОБА_3 » із якого вбачається, що з 24.11.2019 по 07.03.2020 року батько не здійснив жодного візиту до дитини. 15.03.2020 року - зафіксовано відвідування, про що відповідач особисто розписався у журналі. В період з 21.03.2020 по 26.06.2020 року, відповідач знову не з'являвся для спілкування з дитиною (а.с.47).
Листом начальника Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 10.01.2020 року №Б/911 повідомлено ОСОБА_2 , що 16.12.2020 року ОСОБА_1 запрошено в службу та відібрано пояснення, в якому вона повідомляє, що ОСОБА_2 не виконує рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.09.2019 року №1046. ОСОБА_10 вказує на те, що ОСОБА_2 відвідав хлопчика всього декілька разів. ОСОБА_11 звертає увагу на те, що перешкоджала спілкуванню ОСОБА_2 з дитиною «... тільки у тих випадках, коли ОСОБА_12 становив загрозу для неї і для її сина». З ОСОБА_1 проведено бесіду щодо неприпустимості створення перешкод йому, як батькові у вихованні ОСОБА_3 .
У травні 2020 року ОСОБА_2 звертався до суду із позовом про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини.
Згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 22.09.2020 року №СЕ/109/12/2-340МГ/20 ОСОБА_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 . Ймовірність даної події складає 99,9999%.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму пені за прострочення сплати аліментів за період з червня 2019 року по 31.10.2020 року в розмірі 10886,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 129,17 грн., а всього 11015,18 грн. гривень 18 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 700 грн. та витрати за проведення аудиту в розмірі 800 грн. (а.с.27-32).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 27.09.2022 року (а.с.46).
В обгрунтування вимог позивачкою долучено копію висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку ОСОБА_3 від 19.10.2022 року №ІРЦ-85919/2022/372947, копію висновку про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи ОСОБА_3 , який є додатком до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 19.10.2022 року №ІРЦ-85919/2022/372947.
17.01.2025 року ОСОБА_2 видано посвідчення серія НОМЕР_3 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З копії логопедичної характеристики ОСОБА_3 від 21.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 протягом 2 років відвідує логопедичні заняття з регулярністю 2 рази на тиждень. На заняття завжди приходить в супроводі матері (а.с.35).
Згідно розрахунку із сплати аліментів згідно судового наказу №344/9833/19 від 03.07.2019 року сума заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.05.2025 року становить 13 296,25 грн.
Із копії характеристики вихованця ОСОБА_14 , наданої Ямницьким закладом дошкільної освіти (дитячий садок) «Зіронька» Ямницької сільської ради Івано-Франківської області від 01.05.2025 року вбачається, що мати, ОСОБА_1 , протягом перебування дитини в садочку, приділяла належну увагу вихованню ОСОБА_6 . Зовнішній вигляд хлопчики завжди був охайним та акуратним. Мама слідкувала за тим, шоб у дитини було все необхідне. Постійно підтримувала зв'язок із вихователями групи. Приводила і забирала хлопчика із закладу дошкільної освіти мати та її родичі, які теж брали активну участь у вихованні та житті дитини. Систематично відвідувала батьківські збори та різноманітні заходи (святкові ранки, розваги тощо), організовані адміністрацією та педагогічними працівниками. Батько ОСОБА_14 жодного разу у закладі дошкільної освіти « ОСОБА_15 » не був, освітнім процесом у закладі та вихованням дитини не цікавився. Батьківську плату за харчування не вносив. З вихователями та працівниками на зв'язок не виходив, на батьківські збори не з'являвся (а.с.33).
Відповідно до копії характеристики вихованця групи «Дзвіночок» дошкільного підрозділу Ямницького ліцею Ямницької сільської ради Івано-Франківської області ОСОБА_3 від 06.05.2025 року мати займається вихованням дитини та дбає про те, щоб у хлопчика було все необхідне. Дитину до садка систематично приводить і забирає мати. Вона завжди відвідує батьківські збори та цікавиться успіхами сина, спілкується з педагогічними працівниками закладу освіти (а.с.37,38).
Як вбачається з психологічної характеристики психоемоційного стану та сімейних відносин ОСОБА_3 ТзОВ «Серденько» від 06.05.2025 року, із бесіди з хлопчиком було встановлено, що йому 6 років, відвідує садочок. ОСОБА_6 проживає з мамою та бабусею. Описує маму як дуже добру, з нею стосунки хороші. Бабусю теж описує як добру, любить з нею проводити час. ОСОБА_6 хотів би більше гуляти з мамою. Хлопчик чітко усвідомлює, що біологічного батька в його житті немає, спільного проживання не було. На запитання про тата відповідає коротко: «Немає». На уточнення, хто такий для нього тато, зазвичай каже: «Не знаю», при цьому дещо ніяковіє, емоційно дистанціюється. Хлопчику подобається мешкати з мамою та бабусею. ОСОБА_16 неодноразово підкреслює, що дуже любить маму і бабусю, з мамою йому "дуже добре". Відзначає, що мама його хвалить за хорошу поведінку, допомогу вдома, охайність. ОСОБА_6 добре знає, що у нього був дідусь, якого він дуже любив, але той помер. Хлопчик пам?ятає, що у дідуся було таке ж прізвище, як у мами. Говорить про дідуся спокійно, згадує його з усмішкою, що свідчить про позитивні емоції, пов'язані з цією фігурою. Загалом висловлює позитивне ставлення до близьких дорослих, з якими проживає. Хлопчик добре орієнтується в особистих даних: знає своє ім'я, прізвище, а також імена мами та бабусі. Прізвище вимовити йому складно, що може бути пов'язано з особливостями розвитку мовлення або віком. Він каже, що йому подобається його прізвище, а також прізвище мами. Дитина знає, що планується зміна його прізвища і ставиться до цього спокійно, хоча іноді виявляє легке ніяковіння при обговоренні цієї теми.
Із зазначеної характеристики також вбачається, що мама і бабуся відіграють провідну роль у його емоційному житті, що підкреслюється не лише їхнім розміщенням на дереві, а й бажанням, щоб усі були разом. Відсутність фігури батька підтверджує, що ця особа не має значущого місця у внутрішньому світі дитини. Методика незакінчених речень дозволила виявити особливості емоційного стану та переживань ОСОБА_6 , а також структуру його значущих стосунків. У відповідях хлопчика чітко простежується емоційна прив'язаність до мами та бабусі, які є для нього основним джерелом безпеки, турботи та тепла.
У відповідях, що стосуються батька, ОСОБА_6 демонструє плутанину, емоційний вакуум і відсутність сформованого уявлення: «Я не знаю мого тата, бо... того». «Коли я чую слово "тато", я думаю про... не знаю». Ці висловлювання відображають емоційну відстороненість, можливе уникнення болючої теми, що типове для дітей, які не мають досвіду близьких стосунків з батьком або пережили його втрату, відсутність чи відчуження.
ОСОБА_6 демонструє високу емоційну залежність та прихильність до мами й бабусі, які виступають для нього основним джерелом безпеки та стабільності. Відсутність фігури батька проявляється як емоційна порожнеча, що, однак, не викликає у хлопчика активного протесту чи горювання - швидше, нейтральне прийняття цього факту. У висловлюваннях фіксується труднощі з формулюванням, що може бути пов'язано з інтелектуальними або комунікативними особливостями розвитку. Загалом методика вказує на збережений емоційний зв'язок з ключовими дорослими, позитивну картину себе та майбутнього, а також тенденцію до уникнення або недоступності певних тем через внутрішню емоційну складність чи брак досвіду. Під час діагностики емоційного стану за зображеннями обличь ОСОБА_6 швидко та впевнено визначив, які емоції зображені на кожному з них. Це свідчить про сформовану здатність розпізнавати емоції, адекватну емоційну чутливість і загальний розвиток емоційного інтелекту відповідно до вікової норми. У відповідях на запитання про власний емоційний стан хлопчик демонстрував послідовне позитивне ставлення. На питання «Який смайлик показує, як ти себе зараз почуваєш?» він без вагань обрав радісний вираз. Те саме обличчя він показував, коли мова йшла про сім'ю, про власне прізвище та прізвище мами. Це вказує на позитивне самосприйняття, відчуття емоційного комфорту та базове почуття безпеки, яке пов'язується з родиною.
Особливої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_6 розмалював радісне обличчя червоним кольором і вказав, що це він. Червоний колір, відповідно до правил методики, зазвичай асоціюється з активністю, силою, яскравістю. Це свідчить про те, що хлопчик ідентифікує себе як енергійного, життєрадісного та помітного в середовищі. Така проєкція може також вказувати на внутрішнє прагнення до визнання і вираження себе у світі. Водночас, коли мова зайшла про тата, ОСОБА_6 відмовився обирати будь-який смайлик. Це може свідчити про емоційну невизначеність, уникання або внутрішню напругу, пов'язану з цією темою. Така реакція вказує на те, що тема батька залишається для хлопчика складною, можливо болісною або просто ще не до кінця осмисленою, і він не готовий її торкатися навіть у грі.
Цікавою виявилася реакція ОСОБА_6 на питання про зміну прізвища. Він обрав смайлик із виразом подиву, пояснивши це тим, що «це по-новому». Важливо, що він не виявив негативу чи страху - його емоція подиву радше демонструє відкритість до змін, але водночас і нерозуміння або відчуття новизни ситуації. Це природна реакція дитини на важливу подію, яка ще не має для нього усталеної емоційної оцінки.
Також із зазначеної характеристики вбачається, що образ батька відсутній в емоційному уявленні дитини, що не викликає помітних ознак горювання, проявляється як нейтральне емоційне сприйняття та відсутність сформованого образу. ОСОБА_17 усвідомлює, що його немає, уникає обговорень на цю тему, демонструє ніяковіння або емоційне дистанціювання. В усіх методиках батько не з'являється, що може свідчити про відсутність емоційного зв'язку або внутрішнє неприйняття/неоформленість образу батька. ОСОБА_6 поінформований про заплановану зміну прізвища, реагує на це спокійно, хоч іноді ніяковіє. Він позитивно ставиться до свого поточного прізвища та прізвища мами. Загалом, за результатами дослідження, емоційний розвиток дитини відповідає віковим нормам, спостерігається позитивна динаміка соціально-емоційної адаптації, високий рівень довіри до близьких дорослих та позитивне самосприйняття (а.с.49-57).
Згідно характеристики ОСОБА_1 , виданої сільським головою Ямницької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 27.05.2025 року, за час проживання в селі скарг з боку жителів на неї в Ямницьку сільську раду не поступало. Має на утриманні дитину 2019 року народження, з сусідами живе дружньо, має багато друзів.
Із копії довідки командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2025 року вбачається, що старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 .
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Кожна дитина відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року має право на збереження індивідуальності.
Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім'я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п'ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Тлумачення частини п'ятої статті 148 СК України, здійснене Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16, дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.
При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.
Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її вихованні, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною, зокрема, шляхом зміни прізвища.
Твердження ОСОБА_1 про те, що батько дитини жодним чином не бере участі у вихованні, забезпеченні розвитку дитини, між відповідачем та сином відсутній будь-який зв'язок, а отже, він належно не виконує своїх батьківських обов'язків, є суперечливими та необґрунтованими з огляду на той факт, що ОСОБА_18 вживав заходів щодо встановлення порядку участі у вихованні дитини.
Крім того слід зазначити, що ОСОБА_18 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 .
Також слід зазначити, що на теперішній час відсутні підстави вважати, що батькове прізвище якимось чином суперечить інтересам дитини. Натомість у цьому конкретному випадку йдеться про реалізоване законне право батька зареєструвати сина за своїм прізвищем, узгоджене з його матір'ю у добровільному порядку, що свідчить про піклування та відповідальність відповідача перед своєю дитиною.
Врахувавши, що батьки дитини не дійшли згоди про зміну її прізвища відповідно до положень статей 145, 148 СК України, а також, що у справах, що стосуються прав дітей судам першочергову увагу слід приділяти якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довела необхідності зміни прізвища дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », а також того, що зміна прізвища буде відповідати його інтересам, сприятиме психологічному та гармонійному розвитку.
Беручи до уваги рівність прав обох батьків щодо прав та інтересів дитини, яка з досягненням більш зрілого віку зможе висловити свою думку стосовно вибору прізвища, тоді як на теперішній час, з огляду на вік дитини сторін, це є неможливим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 144,146, Сімейного кодексу України, ст.ст.3, 10, 14, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 234, 256-259, 367 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну прізвища дитини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 18 листопада 2025 року