11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/30304/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, (суддя суду першої інстанції Дєєв М.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/30304/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
11.11.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товарів від 18.09.2024 року № 24UA11000000060-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110080/2024/000204;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 18.09.2024 року № 24UA11000000061-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 30.08.2024 року №24UA11000000053-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000189;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 30.08.2024 року №24UA11000000054-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000186;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року №24UA11000000064-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000227;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 04.10.2024 року №24UA11000000066-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000228;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 02.10.2024 року №24UA11000000065-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000226.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що при оформленні митної декларації Товар був класифікований як виробником так і позивачем за кодом УКТЗЕД: 27079919 і визначений позивачем як масло кам'яновугільне вбирне. Декларування Товару за вказаним кодом здійснювалось на підставі документів, передбачених Договором, що надійшли разом з Товаром, зокрема сертифікатами якості з урахуванням вказаних у них фізико-хімічних властивостей Товару. У ході проведення митного оформлення на підставі зазначеної митної декларації відповідачем 12.09.2024 року від ввезеного Товару було відібрано проби від 12.09.2024 №28-04-02/28-04-02/10800, які направлені на дослідження до СЛЕД ДЕРЖМИТСЛУЖБИ. Крім того, сумісно позивачем та відповідачем було відібрано контрольні проби для позивача (акт від 12.09.2024 р. №1/12.09.2024). СЛЕД ДЕРЖМИТСЛУЖБИ за результатами експертизи склало Висновок від 24.09.2024 року №142000-3101-0512. На підставі вищевказаного висновку, відповідачем винесено рішення щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ, яке є предметом оскарження у цій справі. У вказаному рішенні Товар був класифікований відповідачем за кодом УКТЗЕД 2707500090 як “інші суміші ароматичних вуглеводнів…». Також відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225. Позивач вважає, що Дніпровською митницею було ухвалено протиправні рішення щодо класифікації товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають скасуванню, оскільки саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД. Товар позивача повністю відповідає коду товару 27079919 за походженням, призначенням та хімічним складом. У той же час митний орган змінює код товару та відносить цей товар до сумішей ароматичних вуглеводнів, у яких відсутні чіткі фізичні характеристики, хімічний склад, немає чіткого призначення та порядку застосування. Відповідачем під час ухвалення неправомірних оспорюваних рішень не було взято до визначення підкатегорії товару європейським виробником, походження спірного товару, хімічний склад товару за кодом УКТЗЕД 2707 50 00. Також, вказано, що у висновку СЛЕД, не визначено (не ідентифіковано) конкретний вид товару, наданого на дослідження, його сферу викорстання, його властивості. До того ж усіма висновками СЛЕД чітко встановлено, що за своїм хімічним складом досліджений товар містив азото-, кисне- і сірковмісні гетероциклічні сполуки. При цьому, зазначається, що визначити кількісний вміст кожного з компонентів (у тому числі ароматичних вугелводнів, азото-, кисне- і сірковмісних ароматичних сполук) не видається можливим через відсутність експертних можливостей. Зазначені висновки лабораторії СЛЕД свідчать про неповноту дослідження спірного Товару. Працівники відповідача не наділені спеціальними експертними знаннями, які надали б можливості за результатом наведених у висновках СЛЕД хімічних та фракційних характеристик товару (за умови його неповного дослідження) визначити, до якої саме товарної підпозиції (підкатегорії) відноситься спірний товар позивача.
13.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі №160/29967/24. Роз'єднано позовні вимоги у справі №160/29967/24 у 8 самостійних проваджень.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Дєєву М.В. та присвоєно порядковий номер №160/30304/24.
18.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2025 задовольнив позовні вимоги ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ». Визнав протиправними та скасував рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Дніпровською митницею, відповідно до вимог наказів Міністерства фінансів України від 23.12.2022 № 455 та від 30.02.2012 р. № 650, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.12.2022 №455, прийнято Рішення щодо класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідно до якого товар “Суміші вуглеводнів, в яких домінують інші ароматичні складники, крім бензолу, толуолу, ксилолу або нафталіну, і з яких 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °C, призначені для інших цілей, ніж для використання як паливо: Промивна олива (WASH OIL). При температурі 250 °С переганяється 72 об.%. Густина проби за температури 15° С складає 1044,0 кг/м3. Не містить сполук з масовою часткою більше 50%» класифікований в товарній підкатегорії 2707500090 згідно з УКТ ЗЕД. (Відправник/експортер: QUIMICA DEL NALON S.A., AVENIDA DE GALICIA31, 33005 OVIEDO - SPAIN. Торговельна марка: QUIMICA DEL NALON. Виробник: QUIMICA DEL NALON S.A. Країна виробництва: Іспанія). Рішення прийняте з урахуванням висновку управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги він просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з міжнародним договором купівлі та продажу від 05.07.2024 №WO-05072024 ТОВ “А-ЕНЕРГІЯ» придбало у виробника “QUIMICA DEL NALON S/A» (Іспанія) масло кам'яновугільне поглинальне (Wash oil).
На виконання п.4.1 Договору виробником “QUIMICA DEL NALON S/A» було надіслано на адресу позивача інвойс-проформу від 09.07.2024 року № 20001421 на оплату 250 000 кг (250 т) Товару на загальну суму 161 250,00 євро.
Позивачем було здійснено часткову оплату за кожну поставлену виробником партію товару за Договором, що підтверджується наступним: - платіжна інструкція в іноземній валюті від 19 липня 2024 року №16, - платіжна інструкція в іноземній валюті від 25 липня 2024 року №17, - платіжна інструкція в іноземній валюті від 23 серпня 2024 року №20, - платіжна інструкція в іноземній валюті від 02 вересня 2024 року №26.
На виконання умов Договору, виробником “QUIMICA DEL NALON S/A» було поставлено на адресу позивача 4 партії товару (23.07.2024 - 2 машини, 30.07.2024 - 2 машини, 28.08.2024 - 2 машини, 03.09.2024 - 2 машини), який був пред'явлений позивачем до Дніпровської митниці для митного оформлення за митними деклараціями, зокрема №24UA110080004435U9.
Так, за митною декларацією №24UA110080004527U0 поставка Товару вагою 23 960 кг, зазначеного у митній декларації №24UA110080004527U0 супроводжувалась, у тому числі, наступними документами: - транспортна накладна - CMR від 28.08.2024 року №0001043993; - інвойс від 29.08.2024 року №2410001055/90004664; - сертифікат якості від виробника від 28.08.2024 року; - сертифікат походження товарів від 29.08.2024 року №А 1171141Т; - європейською накладною від 29.08.2024 р. №24ES003341100314B4.
При оформленні митної декларації Товар був класифікований як виробником так і позивачем за кодом УКТЗЕД: 27079919 і визначений позивачем як масло кам'яновугільне вбирне. Декларування Товару за вказаним кодом здійснювалось на підставі документів, передбачених Договором, що надійшли разом з Товаром, зокрема сертифікатами якості з урахуванням вказаних у них фізико-хімічних властивостей Товару.
У ході проведення митного оформлення на підставі зазначеної митної декларації відповідачем 12.09.2024 року від ввезеного Товару було відібрано проби від 12.09.2024 №28-04-02/28-04-02/10800, які направлені на дослідження до СЛЕД ДЕРЖМИТСЛУЖБИ.
Крім того, сумісно позивачем та відповідачем було відібрано контрольні проби для позивача, відповідно до акту від 12.09.2024 року №1/12.09.2024 року.
СЛЕД ДЕРЖМИТСЛУЖБИ за результатами експертизи склало висновок від 24.09.2024 року №142000-3101-0512.
На підставі вказаного висновку, Дніпровською митницею винесено рішення щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ, у якому Товар був класифікований відповідачем за кодом УКТЗЕД 2707500090 як “інші суміші ароматичних вуглеводнів…»
Також, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225.
Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225 та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зміна без належних на те підстав товарної позиції на іншу товарну позицію є порушенням з боку відповідача вимог Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів. 24.11.2016 року, ЕСПЛ у справі “Полімерконтейнер» проти України» (заява № 23620/05).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до норм Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
За частинами 3-5 статті 69 МК України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
Суд зазначає, що спірний товар позивача, завезений на територію України, є готовою продукцію - маслом кам'яновугільним вбирним (Wash oil), про що зазначено виробником у супровідних документах на Товар; яке відповідає ТУ У 20.1-00190443-117:2017 “Масло камяновугільне вбирне Технічні умови», має сертифікат якості виробника, паспорт безпеки. Це означає, що такий товар має чіткі фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо, що є самостійною підставою для віднесення його саме до групи товарів за кодом УКТЗЕД - 2707991900.
Відповідно до п. 2, 3 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 р. за № 1085/21397, посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності, зокрема: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.
Отже, саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД. Товар позивача повністю відповідає коду товару 27079919 за походженням, призначенням та хімічним складом.
У той же час митний орган змінює код товару та відносить цей товар до сумішей ароматичних вуглеводнів, у яких відсутні чіткі фізичні характеристики, хімічний склад, немає чіткого призначення та порядку застосування.
Відповідачем під час винесення спірних рішень не було взято до уваги:
- визначення підкатегорії товару європейським виробником: Код спірного товару був визначений виробником за кодом товару 27079919.
- походження спірного товару: згідно з додатковими поясненнями до товарних категорій УКТЗЕД (розділ V, група 27, які затверджено Наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 №543, код 27079919 (заявлений нами у ВМД) охоплює продукти перегонки високотемпературної кам'яновугільної смоли. Такі продукти містять не лише вуглеводні з переважним масовим вмістом ароматичних вуглеводнів, але також азото-, кисне- і сірковмісні сполуки. Масло кам'яновугільне вбирне (Wash oil) відноситься саме до таких продуктів, які відповідають вищезазначеним критеріям за походженням, що підтверджується як характерним для продуктів перегонки високотемпературної кам'яновугільної смоли хімічним складом, так і висновками СЛЕД ДЕРЖМИТСЛУЖБИ, паспортом безпеки на даний вид продукції та сертифікатами виробника, а не до інших сумішей вуглеводнів, які охоплює код 2707500090.
Суд звертає увагу, що масло кам'яновугільне вбирне - технологічний поглинач, отриманий в процесі ректифікації кам'яновугільної смоли, і, згідно з його характеристиками, не є підакцизним товаром та ніколи не використовувалося і не може використовуватися у якості палива чи пального або будь-яких інших речовин, що відносяться до підакцизних товарів. Призначення масла - уловлювання бензольних вуглеводнів, виготовлення технічних масел, флотореагенту, що підтверджено також листом ДП “УХІН» від 26.05.2023 року №08/293, який надавався позивачем відповідачу під час розмитнення спірного Товару.
Аналогічна позиція викладена у висновку Національного наукового центру “ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА» від 05.06.2023 року №19754, який було виготовлено на замовлення позивача та також надавався позивачем відповідачу під час розмитнення подібного Товару у 2023 році.
Крім того, відповідачем не враховано хімічний склад товару за кодом УКТЗЕД 2707 50 00.
Так, згідно з додатковими поясненнями до товарних категорій УКТЗЕД (розділ V, група 27) ця товарна категорія охоплює суміші вуглеводнів, в яких домінують інші ароматичні складники, крім бензолу, толуолу, ксилолу або нафталіну, і з яких 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °C за методом ЕN ІSO 3405 (рівнозначний методу ASTM D 86).
Разом з цим, хімічний склад спірного товару не є сумішами вуглеводнів, відрізняється від товару за кодом УКТЗЕД 2707 50 00, та за своїм хімічним складом спірний товар не може бути віднесений до товарів з кодом УКТЗЕД 2707 50 00.
Відповідачем не враховано, що всі товари підкатегорії 2707 відносяться до ароматичних вуглеводнів, але кожна з підкатегорій має свої хімічні та фракційні характеристики, з урахуванням приміток та пояснень до УКТЗЕД.
Крім того, згідно з додатковими поясненнями до товарних категорій УКТЗЕД (розділ V, група 27) лише дві категорії товарів можуть бути віднесені до неочищених масел - коди 2707 99 11 і 2707 99 19:
1. первинною перегонкою високотемпературної кам'яновугільної смоли. Ці високотемпературні кам'яновугільні смоли, як правило, виробляються на коксових заводах ливарних підприємств за температури більше 900 °C. Продукти перегонки цих смол містять не лише вуглеводні з переважним масовим вмістом ароматичних вуглеводнів, але також азото, кисне- і сірковмісні сполуки і дуже часто домішки. Ці продукти, зазвичай, вимагають подальшого перероблення перед використанням;
2. відділенням бензолу (англ. debenzolіsatіon) методом промивання газу, який утворюється під час коксування вугілля; та
3. методом піролізу зношених, тобто непридатних до використання гумових шин та інших відходів та непридатних для використання гумових та пластикових товарів без подальшої обробки.
Отже, для правильної класифікації спірного товару позивача, відповідач мав би обирати серед двох кодів УКТ ЗЕД- 2707 99 11 та 2707 99 19.
При цьому, даному випадку є критерій, який відкидає код УКТ ЗЕД - 2707 99 11, адже згідно з УКТЗЕД до цієї категорії відносяться неочищенi легкі масла, в яких 90 об. % або більше піддається дистиляції при температурі до 200 °С.
Спірний товар позивача не є легким маслом, отже відноситься до інших масел, а це саме код - 2707 99 19, який і був визначений позивачем.
Згідно з поясненнями УКТ ЗЕД до складу сумішей ароматичних вуглеводнів (2707 50) не входять азото-, кисне- і сірковмісні сполуки. Зазначені компоненти входять до складу неочищених масел, про що зазначено в додаткових поясненнях УКТЗЕД до кодів 2707 99 11 і 2707 99 19.
Також, УКТ ЗЕД не містить приміток або пояснень які б встановлювали умови, при яких неочищене масло (2707 99) можливо було б класифікувати як суміші ароматичних вуглеводнів (2707 50).
Таким чином, спірний товар не є сумішшю ароматичних вуглеводнів (2707 50), а є неочищеним маслом, хімічний та фракційний склад якого, повністю відповідає описам товарів (2707 99).
Так, висновками СЛЕД Держмитслужби хімічний склад товарів описується як: суміш з переважним масовим вмістом ароматичних вуглеводнів, але також з вмістом азото-, кисне- і сірковмісних сполук.
Отже, спірні рішення відповідача про визначення коду товару, в яких товар класифікований відповідачем за кодом УКТ ЗЕД 2707500090 як “інші суміші ароматичних вуглеводнів...» протирічить положенням УКТ ЗЕД.
Щодо висновків лабораторії Держмитслужби (СЛЕД), суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397), контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
Згідно з пунктом 9 цього Порядку, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.05.2013 №133, Спеціалізована лабораторія відповідно до покладених на неї завдань: проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур податкового, митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів; класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до таких, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори, сильнодіючі чи отруйні речовини; встановлення (перевірки) достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України.
Таким чином, саме Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України мала б ідентифікувати спірний товар за його хімічними характеристиками та фракційним складом.
При цьому, у висновку СЛЕД, не визначено (не ідентифіковано) конкретний вид товару, наданого на дослідження, його сферу використання, його властивості. До того ж усіма висновками СЛЕД чітко встановлено, що за своїм хімічним складом досліджений товар містив азото-, кисне- і сірковмісні гетероциклічні сполуки. При цьому, зазначається, що визначити кількісний вміст кожного з компонентів (у тому числі ароматичних вугелводнів, азото-, кисне- і сірковмісних ароматичних сполук) не видається можливим через відсутність експертних можливостей. Зазначені висновки лабораторії СЛЕД свідчать про неповноту дослідження спірного Товару.
Разом з тим, працівники відповідача не наділені спеціальними експертними знаннями, які надали б можливості за результатом наведених у висновках СЛЕД хімічних та фракційних характеристик товару визначити, до якої саме товарної підпозиції (підкатегорії) відноситься спірний товар Позивача.
Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі N 804/5227/17, залишаючи без задоволення касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, підтвердив обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про недоведення відповідачем обґрунтованості свого рішення від 14.08.2017 № КТUA504000-0012-2017 про визначення коду товару та відповідно зміну коду товару із 2709001000 на 2710129000 через те, що у експертному висновку, який був покладений в основу оскаржуваного рішення, не було визначено конкретного виду нафтопродукту та не встановлено коду УКТ ЗЕД товару, наданого на дослідження.
Щодо застосування правил УКТ ЗЕД, суд зазначає наступне.
З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно- економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права Указом Президента України від 17.05.2002 №466/2002 було постановлено приєднатися до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (надалі - Гармонізована система).
Згідно з пунктом “а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання 14.06.1983), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Згідно з нормами пункту 5 статті 4 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів країна, що розвивається, яка частково застосовує Гармонізовану систему відповідно до положень цієї статті, стаючи Договірною Стороною, може повідомити Генерального Секретаря, що вона офіційно зобов'язується застосовувати шестизначну Гармонізовану систему в повному обсязі через три роки, з дати, з якої ця Конвенція набирає чинності.
Товарний код за Гармонізованою системою побудовано на шести знаках, тому всі коди товарних номенклатур, які базуються на Гармонізованій системі, співпадають на рівні перших шести знаків. Кожні 5 років у Гармонізовану систему вносяться зміни. На даний час діючою версією Гармонізованої системи є видання 2022 року.
Для класифікації (кодування) товарів при митному оформленні використовують Митний тариф України, який систематизовано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, та затверджено Законом України від 19.10.2022 № 2697-IX “Про Митний тариф України». Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної пiдпозицiї (першi шість знаків), товарної категорії (першi вісім знаків), товарної пiдкатегорiї (десять знакiв).
Згідно з розділом “Особливість застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» Закону України “Про Митний тариф України» якщо в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), складеній на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, виявлено неточності перекладу з офіційної мови оригіналу українською мовою назв позицій, підпозицій, а також текстів приміток до розділів, груп, позицій, підпозицій та додаткових приміток, за основу приймаються тексти офіційних видань Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Згідно з пунктом 51 Порядку ведення УКТ ЗЕД з метою забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів рішення щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів приймаються митними органами з урахуванням підходів до класифікації окремих товарів згідно з
Комбінованою номенклатурою, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу (acquis ЄС), за умови, що такі підходи не суперечать положенням Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.
Перелік актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) з питань класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою оприлюднюється та актуалізується Держмитслужбою на її офіційному веб-сайті. Такий перелік має містити: назву акта права Європейського Союзу (acquis ЄС), код (на рівні 8 знаків) та опис товару, зазначений у такому акті.
Згідно з пунктом 7 Порядку ведення УКТ ЗЕД за поданням центральних органів виконавчої влади Держмитслужба приймає рішення щодо можливості деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні (далі - рішення щодо можливості деталізації товарів) з урахуванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у Гармонізованій системі. Така деталізація проводиться на рівні дев'ятого і десятого знаків товарного коду з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом вжиття заходів з тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку ведення УКТ ЗЕД рішення щодо можливості деталізації товарів приймається на підставі інформації, яка надається Держмитслужбі центральними органами виконавчої влади і містить: - обґрунтування потреби проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні (далі - деталізація товарів); - код товару, що деталізується на національному рівні, згідно з УКТЗЕД; - текстовий опис товарів, для яких в УКТЗЕД виділяються окремі коди; - відомості про походження, склад, призначення, галузь використання товару тощо; - характерні ознаки, які відрізняють товар, що деталізується на національному рівні, від інших подібних товарів.
До зазначеної інформації додається нормативно-технічна документація на товар з визначенням показників, за якими проводиться ідентифікація товару, що деталізується на національному рівні.
Згідно з пунктом 9 Порядку ведення УКТ ЗЕД якщо Держмитслужбою визнано можливим проведення деталізації товарів, у рішенні щодо можливості деталізації товарів зазначаються: 1) коди товарів, що деталізовані на національному рівні, згідно з УКТЗЕД; 2) текстовий опис товарів, що деталізовані на національному рівні; 3) додаткова примітка України стосовно класифікації товарів, що деталізовані на національному рівні (у разі потреби); 4) одиниці виміру та обліку товарів, що деталізовані на національному рівні.
Такої деталізації на національному рівні щодо товару - масла поглинального Дніпровською митницею не здійснювалось.
УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
УКТЗЕД - це систематизований перелік товарів, який складається з кодів товарів та найменувань для цих кодів. Як уже зазначалось вище, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Наразі, УКТЗЕД побудована на основі ГС 2017 року і Комбінованої номенклатури, з урахуванням зобов'язань в рамках СОТ на рівні перших шести знаків (офіційне видання ВМО) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу на рівні сьомого і восьмого знаків (Official Journal of the European Communities, L 294 від 28.10.2016, vol.59), з урахуванням зобов'язань в рамках СОТ.
Так, в європейських деклараціях, які були подані позивачем до митного оформлення ввезеного товару, зазначено код товару 27079919 згідно з УКТЗЕД.
Таким чином, під час митного оформлення товару відповідач не мав права застосовувати код 2707500090, оскільки це зовсім інша товарна підпозиція. Товар позивача є готовим продуктом - маслом, а не сумішшю.
Отже, ТОВ “А-ЕНЕРГІЯ» правильно класифіковано товар за кодом 27079919, що повністю співпадає з кодом, визначеним виробником, відповідає Комбінованій номенклатурі, що є частиною Гармонізованої системи, яка є частиною національного законодавства, більш точно описує товар.
Крім того, ТОВ “А-ЕНЕРГІЯ» було направлено запит від 24.05.2024 №24-05/2 до ДП “УХІН», у якому товариство просило повідомити: - хімічні властивості масла поглинального (wash oil) та відсотковий вміст компонентів готового продукту, у тому числі азото-, кисне- та сірковмісних сполук. Надати посилання на стандарт, яким регулюється виробництво масла поглинального в Україні та кількісний вміст усіх хімічних сполук у готовому продукті; - чи відповідає за своїм хімічним складом та фракційними характеристиками масло поглинальне європейських виробників маслу поглинальному за українськими стандартами (ТУ У 20.1-00190443-117:2007 “Масло кам'яновугільне вбирне Технічні умови»)? - що є основним складовим компонентом готового продукту масла поглинального?
У відповідь на вищезазначений запит ДП “УХІН» було надано відповідь листом від 27.05.2024 №10/244, яким повідомлено, що за наданими супровідними документами від виробника “QUIMICA DEL NALON S/A» (Іспанія) поставлений товар відповідає за хімічними та фракційними характеристиками маслу поглинальному за ТУ У 20.1-00190443-117:2017 “Масло кам'яновугільне вбирне Технічні умови».
Слід також зазначити про те, що виробником масла поглинального “QUIMICA DEL NALON S/A» (Іспанія) на електронну адресу ТОВ “А-ЕНЕРГІЯ» направлено інформаційний лист, до якого було надано повідомлення про експорт Європейського агентства хімічних речовин на експорт масла поглинального виробником “QUIMICA DEL NALON S/A» на адресу ТОВ “А-ЕНЕРГІЯ» згідно з контрактом на поставку 200 000 кг продукту.
Згідно з вищенаведеним повідомленням про експорт Європейського агентства хімічних речовин на експорт вбачається, що ідентифікація хімічної речовини (масла поглинального), на яку поширюється повідомлення, відбувається за номером CAS 90640-84-9 та кодом товару (CN) 2707 9919.
Зазначене повідомлення було направлено у відповідності до статті 12 Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі, до якої Україна приєдналась 26.09.2002 р.
Згідно з нормами статті 3 Роттердамської конвенції ця Конвенція застосовується по відношенню до: (a) заборонених або суворо обмежених хімічних речовин; і (b) особливо небезпечних пестицидних сполук.
У пункті 6.2 розділу 6 повідомлення зазначено суворі обмеження щодо використання масла поглинального.
Вищезазначене повідомлення є обов'язковим для виробника масла поглинального “QUIMICA DEL NALON S/A» (Іспанія).
Отже, змінюючи код товару, митний орган фактично ігнорує норми Роттердамської конвенції, на основі яких було підготовлено рекомендації Європейського агентства хімічних речовин, зазначені у повідомленні.
Вказаним документом підтверджується позиція позивача щодо правильного визначення ним коду товару 27079919 на масло поглинальне у митних деклараціях., що підтверджена офіційним документом Європейського агентства хімічних речовин у вищезазначеному повідомленні про експорт масла поглинального, яке за текстом документу направляється до відома уповноваженим національним органам України, зазначеним у розділі 7 повідомлення.
Також, суд зазначає, що згідно з вимогами УКТЗЕД класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила: (a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості; (b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Таким чином, після визначення товарної позиції, для визначення підпозиції, товарної категорії і товарної підкатегорії, згідно з правилом 6, застосовується той самий принцип, що зазначений у правилах 1-4 класифікації товарів в УКТ ЗЕД.
Державна митна служба України у своєму листі від 04.04.2003 року №11/4-13-5205-ЕП “Щодо роз'яснення терміну “вимоги товарної номенклатури (УКТ ЗЕД)» та методичних рекомендацій з питань класифікації (кодування) товарів та інших вантажів» зазначила як правило у ТН (товарній номенклатурі) на рівні угруповань (позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій) виділено один або кілька видів товарів (виробів), які найбільше обертаються у світовій торгівлі, для інших видів товарів призначено узагальнене угруповання з текстовим описом "інші", так зване "кошикове" угруповання. Завдяки "кошиковим" угрупованням, які мають текстовий опис "- інші", в ТН включено всі без винятку товари.
Деякі товари можуть бути класифіковані відповідно від матеріалу, з якого їх виготовлено, інші в залежності від функції, для якої ці товари призначено.
Так, спірний товар є маслом поглинальним згідно з усіма супровідними документами і за своїм хімічним складом. Товар є багатокомпонентним, тобто складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини та є готовим продуктом. Уловлювання бензольних вуглеводнів, виготовлення технічних масел, флотореагенту. Суміші ароматичні вуглеводні за кодом товару 27075000 (код визначений Відповідачем) не можуть використовуватися за вищезгаданим призначенням. Масло поглинальне за кодом 2707991900 є готовим продуктом, готовим до використання. На відмінність від сумішей ароматичних вуглеводних за кодом товару 27075000, які не можуть використовуватися у чистому вигляді, а є сировиною, тобто компонентом для інших готових продуктів.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД Державною митною службою на виконання статті 68 Митного кодексу наказом від 14.12.2022 №543 було затверджено Пояснення до УКТ ЗЕД.
Згідно з додатковими поясненнями до товарних категорій УКТ ЗЕД (розділ V, група 27 код 27079919 (заявлений нами у ВМД) охоплює продукти перегонки високотемпературної кам'яновугільної смоли. Такі продукти містять не лише вуглеводні з переважним масовим вмістом ароматичних вуглеводнів, але також азото-, кисне- і сірковмісні сполуки і дуже часто домішки.
Масло кам'яновугільне вбирне (Wash oil, Creosote oil) відноситься саме до таких продуктів, які відповідають вищезазначеним критеріям за походженням, що підтверджується як характерним для продуктів перегонки високотемпературної кам'яновугільної смоли хімічним складом, так і висновками СЛЕД ДЕРЖМИТСЛУЖБИ, паспортом безпеки на даний вид продукції та сертифікатами виробника, а не до інших сумішей вуглеводнів, які охоплює код 2707500090.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи надані позивачем документи на спірний товар містили інформацію про масло поглинальне (wash oil); товар не є сировиною, а є готовим продуктом, готовим для використання, має сертифікат якості на готовий продукт, має чіткі фізико - хімічні характеристики масла поглинального, використовується як технологічний поглинач для уловлювання бензольних вуглеводнів, виготовлення технічних масел, флотореагенту, суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав відносити його до товару за кодом 27075000, адже за таким кодом товар не має вищеописаних характеристик.
За аналогічних обставин, Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 року у справі №814/1256/17 за результатами розгляду справи дійшов висновку, що “класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта».
Отже, зміна без належних на те підстав товарної позиції на іншу товарну позицію є порушенням вимог Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів. 24.11.2016 року, ЕСПЛ у справі “Полімерконтейнер» проти України» (заява № 23620/05) , суд дійшов висновку про порушення органами митної служби статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини з огляду на те, що органи митної служби неодноразово присвоювали невірний код імпортованому в Україну заявником товару, що призводило до значного збільшення ставки ввізного мита, незважаючи на наявність низки судових рішень щодо правильності коду товару. Відтак, ЕСПЛ зазначив, що мало місце втручання у мирне володіння майном підприємства.
Таким чином, присвоївши невірний код товару, Дніпровська митниця допустила, окрім іншого, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, оскільки у зв'язку з неможливістю розмитнити Товар, Позивач позбавлений права на мирне володіння своїм майном.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225 є протиправними та підлягають скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення - відсутні.
Позивач у відзиві на апеляцйну скаргу просив суд стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
З аналізу статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Також Велика Палата Верховного Суду у пунктах 143, 145 цієї постанови зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Встановлені обставини справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГІЯ» та Адвокатським об'єднанням “ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ», в особі керуючого партнера Проскурні Тетяни Володимирівни 11.12.2019 року укладено Договір №51/2019 про надання правової допомоги.
На підтердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надані копій таких документів: 1) ордер; 2) акт приймання - передачі послуг; 3) рахунок на оплату; 4) платіжну інструкцію.
Відповідно до акту приймання - передачі послуг адвокатським об'єднанням надані послуги позивачу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу Дніпровської митниці, витрачено 3 години. Вартість однієї години роботи становить 3 000 грн, всього вартість робіт становить 9 000 грн.
У постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Колегія суддів зазначає, що адміністративна справа розглядалася судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без виклику сторін, існує усталена судова практика Верховного Суду щодо вирішення відповідних спорів, з урахуванням роз'яєднання судом першої інстанції вимог в різні судові провадження, предмет спору є зрозумілим та не обтяжений значним обсягом вимог, що облегшує доведення обставин, на яких грунтуються вимоги або заперечення сторін. Таким чином, підготування відзиву на апеляційну скргргу у цій справі не є ускладненим та затратним за часом.
Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 9000 грн не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг). Співмірним розміром ввартості послуг в цій справі є 6000 грн.
Стосовно посилань позивача на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції він поніс додаткові судові витрати у зв'язку із замовленням екпертизи всього у сумі 31 269.89 грн колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. В даному випадку суд апеляційної інстанції не змінював судове рішення та не ухвалював нового рішення суду, відтак він не в праві змінювати розподіл судових витрат, або здійснювати розподіл судових витрат замість суду першої інстанції.
Таким чином, під час перегляду цієї справи в апеляційну порядку за апеляційною скаргою Дніпровської митниці суд не вирішує питання про судові витрати у розмірі 31 269.89 грн.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 в адміністративній справі №160/30304/24 - залишити без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГІЯ» судові витрати у розмірі 6000 грн. (шість тисяч гриень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник