Справа № 192/2366/25
Провадження № 2/192/1188/25
Іменем України
17 листопада 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 30 листопада 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит/кредитний договір №41815862.
На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 гривень 00 копійок зі строком користування кредитом - 365 днів з дати його надання, кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 26 листопада 2025 року. Тип процентної ставки - фіксована, базова (стандартна) процентна ставка становить 1,0 % за 1 (один) день користування кредитом, дисконтна (пільгова) процентна ставка становить 0,50% за 1 (один) день користування кредитом.
11 серпня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №11-08/25, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №41815862.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку із чим відповідно до розрахунку заборгованості виникла заборгованість, яка складається із заборгованості за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) в розмірі 5 000 гривень 00 копійок; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 750 гривень 00 копійок, заборгованості за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 400 гривень 00 копійок, а всього 18 150 гривень 00 копійок, від сплати яких відповідач ухиляється.
Представник позивача в позовній заяві просив проводити судовий розгляд без участі представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.5).
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Про дату та час розгляду справи була належним чином повідомлена за зареєстрованим місцем проживання та шляхом направлення смс-повідомлення (а.с.86,90,94). Відзив на позов не надала.
Ухвалою від 17 листопада 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи в порядку заочного провадження.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 30 листопада 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит/кредитний договір №41815862, отримала кредит у розмірі 5 000 гривень зі строком користування кредитом - 365 днів з дати його надання, кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 26 листопада 2025 року. Тип процентної ставки - фіксована, базова (стандартна) процентна ставка становить 1,0 % за 1 (один) день користування кредитом, дисконтна (пільгова) процентна ставка становить 0,50% за 1 (один) день користування кредитом (а.с.52-63).
З Заяви-анкети відповідача судом з'ясовано, що в ній розміщено дані її паспорта, РНОКПП, номер УНЗР, а також зазначений номер мобільного телефону (а.с.11-12). Тобто, ідентифікація відповідача, як позичальника, відбувалася відповідно до п. 3.1.1.3 Договору (а.с. 55 зворот).
Частиною ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» задекларовано термін «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором», де Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Комбінацію літер та цифр, що розташовуються в нижньому правому кутку договору являє собою електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Суд вважає, що укладення Договору в електронній формі між сторонами підтверджується візуальною формою послідовності дій ОСОБА_1 та комбінацію літер та цифр, що розташовані в нижньому правому кутку Договору та являють собою електронний підпис відповідача (а.с.63 зворот). Отже Договір був укладений в електронній формі, а кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 175/4576/14 від 17 липня 2019 року яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, умови договорів приєднання розробляються банком, а тому повинні бути зрозумілі усім споживачам, доведені до їх відома, а тому банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зі змісту ст. 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України - боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що 11 серпня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір №11-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №41815862.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ЕКО ФІН», заборгованість відповідача станом на 11 серпня 2025 року за кредитним договором №41815862 від 30 листопада 2024 року становить 17 750 гривень 00 копійок (а.с. 65-68).
Оскільки на підставі даного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Факторинг Партнерс», тому суд вважає, що останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З дослідженого судом розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач не проводила платежі по погашенню кредиту у зв'язку з чим не належним чином виконує умови договору.
Розрахунком заборгованості підтверджено, що у відповідача станом на 20 серпня 2025 року існує заборгованість за кредитним договором №41815862 від 30 листопада 2024 року в сумі 18 150 гривень 00 копійок, яка складається з 5 000 гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту; 13 150 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками (а.с.64).
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не належним чином виконує умови зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.
Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що відповідач, порушивши зобов'язання по умовах договору, має заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором на загальну суму 18 150 гривень 00 копійок, яка жодними належними та допустимими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню на користь позивача.
Стосовно стягнення судових витрат на сплату судового збору та витрат на правову допомогу.
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з підготовкою позовної заяви до суду, надано Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений між Адвокатським Об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «Факторинг Партнерс» (а.с.27-29), заявкою на надання юридичної допомоги № 863 від 12 серпня 2025 року на суму 9 000 гривень 00 копійок та витягу з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 22 серпня 2025 року (а.с.24-26).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9 000 гривень 00 копійок, а позиція суду відповідає позиції ВС, яка викладена в постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22, згідно якої Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 6).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код в ЄДРЮОФОПГФ - 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код в ЄДРЮОФОПГФ - 42640371) заборгованість за кредитним договором №41815862 від 30 листопада 2024 року за тілом кредиту в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) в розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок, а всього - 18 150 (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код в ЄДРЮОФОПГФ - 42640371) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код в ЄДРЮОФОПГФ - 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складене 17 листопада 2025 року.
Суддя Н. О. Щербина