18 листопада 2025 року справа №200/7550/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Зеленов А.С.) у справі № 200/7550/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області №2596 від 09.11.2022, виданої станом на 05.03.2019, з основним розміром 70%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області №2596 від 09.11.2022, виданої станом на 05.03.2019 у розмірі 83% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 93% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 та з 01.04.2019 на підставі наданої довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області №2596 від 09.11.2022, виданої станом на 05.03.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з основного розміру пенсії 93% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області №2596 від 09.11.2022, виданої станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70 % суми грошового забезпечення, відтак перерахунок пенсії є вірним.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належних чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/7550/24, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з матеріалів справи пенсію призначено у розмірі 83% від грошового забезпечення, що не заперечується сторонами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у справі № 200/624/23, яке набрало законної сили 02 липня 2023 року, зокрема зобов'язано здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 року пенсії позивача, на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області №2596 від 09.11.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/624/23 від 01.06.2023 позивачу була перерахована пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області №2596 від 09.11.2022, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з основним розміром пенсії 70%.
Позивач звернувся через свого представника до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській із заявою від 12.08.2024 щодо проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 із застосуванням розміру пенсії, визначеним на момент первинного призначення пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській від 05.09.2024 №7517-6174/Д-02/8-0900/24 представника позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії з огляду на те, що змін щодо збільшення відсотків максимального розміру пенсії до чинної статті 13 Закону 2262 не вносилися, нових умов, порядку та розмірів для перерахунку пенсії особам, зазначеним в п. п. 1, 2 Постанови № 103, Кабінетом Міністрів України не визначено, а тому у Головного управління немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії. Зазначено, що основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 встановлено в розмірі 70 % сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи спірну постанову суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Підпунктом 8 пункту 6 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ і зменшено розмір пенсій військовослужбовців спочатку з 90% до 80% грошового забезпечення, а надалі з 80% до 70% грошового забезпечення.
У той же час, пунктом 2 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Позивач отримував (до перерахунку) пенсію за вислугу років у розмірі 93% грошового забезпечення.
Отже, дія Закону № 3668-VI не поширюється на позивача, тому що йому призначено пенсію до набрання чинності цим Законом.
Крім того, зменшення розміру пенсії з 93% до 70% грошового забезпечення є порушенням гарантій, передбачених статтею 22 Конституції України, якою закріплено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), у рішенні від 04.02.2019 року № Пз/9901/58/18 (зразкова справа № 240/5401/18),у постанові від 23.05.2023 по справі № 380/24477/21
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року по справі № 200/7550/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року по справі № 200/7550/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г. Гаврищук
Е.Г.Казначеєв